іменем України
11 серпня 2021 рокуСправа №451/792/21
Провадження № 2/451/630/21
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання Ференс І.І.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,-
28.05.2021 року ОСОБА_3 - представник позивача ОСОБА_1 , звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба ОСОБА_5 . На момент смерті ОСОБА_5 , виповнилося 84 роки, що вказує на її досить похилий вік, її онук - ОСОБА_1 останні кілька років проживав разом із нею та доглядав, оскільки та була вже немічною та потребувала сторонньої допомоги, з огляду на зазначене, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_5 , шляхом спільного проживання із спадкодавцем за однією адресою на момент відкриття спадщини. Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина у вигляді наступного майна - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1378 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала на праві приватної власності спадкодавцю - ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011287, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня за №11955. Позивач користується земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали на праві приватної власності його дідові ОСОБА_4 . Позивачу відмовлено в оформленні спадщини в нотаріальному порядку, зокрема в листі зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області і належить гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 немає підстав, так як державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ- ЛВ №011287, виданий відповідно до рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради Народних депутатів від 23.06.2000 р., зареєстрований 24 січня 2001 року в книзі записів реєстрації держаних актів на право приватної власності на землю за №11955, тобто після його смерті, а відповідно до ст. 9 ЦК УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Відповідач - ОСОБА_2 являється сином спадкодавця- ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та відноситься до І черги спадкоємців за законом. ОСОБА_2 (відповідач) у встановлений законом строк не прийняв спадщину та має намір в судовому порядку відмовитись від прийняття спадщини в цілому та на вказані земельні ділянки, дані обставини випливають із заяви написаної ОСОБА_2 від 26.04.2021 р. Оскільки позивач не може реалізувати свої майнові права як спадкоємець у позасудовому порядку, просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з його бабою - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис № 6 та підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 02.02.2012 р. Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області за однією адресою на час відкриття спадщини. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,9181 га, кадастровий номер: 4623983000:04:000:0853 та земельну ділянку загальною площею 0,2197 га кадастровий номер: 4623983000:05:000:0868 в порядку спадкування після смерті його баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та належали на праві приватної власності його дідові - ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011287, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 р. за №11955.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2021 р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Ухвалою судді від 02.06.2021 р. цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
19.07.2021 року в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 05.08.2021 року та витребовувалась з Радехівської державної нотаріальної контори спадкова справа на померлих ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05.08.2021 року в підготовчому засіданні оголошена перерва до 11.08.2021 року, повторно затребувані з Радехівської державної нотаріальної контори спадкові справи, які станом на 05.08.2021 року до суду не скеровані.
11.08.2021 року позивач в підготовче засідання не з'явився, його інтереси згідно ордеру та договору про надання правової допомоги представляє ОСОБА_3 ( а.с.27-29).
Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити позов (а.с.74).
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та просить їх задовольнити, справу провести без його участі (а.с.24).
Представник відповідача Лопатинської селищної ради в підготовче засідання не з'явився, через канцелярію суду було подано заяву, де просить суд розглядати справу без участі представника. Позовні вимоги визнають (а.а.36).
Водночас, у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.07.2012 р. спадкодавець - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.02.2012 р. спадкодавець - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13).
Батьками ОСОБА_2 - відповідача у справі є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.14).
Батьками ОСОБА_1 - позивача у справі є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_4 (а.с.16).
На день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним до дня смерті в будинку були зареєстровані: дружина - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Довідки, яка видана Лопатинською селищною радою 09.04.2021 р. № 246 (а.с.17).
ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом із нею на час смерті зареєстрованих осіб не було, відповідно до Довідки, яка видана Лопатинською селищною радою 09.04.2021 р. №245 (а.с.18).
За життя ОСОБА_4 , склав заповіт, яким заповів все своє належне майно ОСОБА_1 - позивачу по справі, згідно заповіту від 05.07.2000 р. (а.с.19).
Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії IІІ-ЛВ № 0111287, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24.01.2001 року за № 11955, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 1, 1378 га, яка складається із двох ділянок: 0,9181 та 0,2197 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.20).
ОСОБА_1 завідувачем Радехівської державної нотаріальної контори відмовлено в оформленні спадкових прав на спірні земельні ділянки в нотаріальному порядку, після смерті ОСОБА_4 , оскільки державний акт на вказані ділянки був виданий після смерті спадкодавця, відповідно до листа від 14.04.2021 р. №151/01-16 (а.с.23).
Як видно із копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_2 , якому ОСОБА_5 залишила заповіт від 10.08.2010 р. ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25.03.2021 р. на земельні ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради площею 1,7762 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011288 та площею 0,2198 га та наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради площею 0,2198 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011288 та площею 0,2198 га (а.с.45-69).
Відповідно до копії довідки від 05.08.2021 р., яка видана Лопатинською селищною радою, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 використовував земельні ділянки (пай), загальною площею 1,1378 га відповідно до державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ №011287 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №11955 від 24.01.2001 р. (а.с.71).
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Таким чином, оцінюючи безпосередньо досліджені та надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов в частині встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки її онук ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті баби - ОСОБА_5 , здійснював доглядав за нею, крім того зазначений як спадкоємець за заповітом земельних ділянок її покійного чоловіка, якому належали земельні ділянки, а відповідачі позовні вимоги визнали, тому суд дійшов до висновку, що заява в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч.1ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Отже спадкова трансмісія передбачає перехід права спадкування (прийняття або відмова від прийняття) від померлого до його власних спадкоємців.
Судом встановлено, що спадщина померлого ОСОБА_4 , складається, зокрема із спірних земельних ділянок площею 0,9181 га та 0,2197 га, проте позивач, після смерті діда - ОСОБА_7 спадщину не прийняв, а прийняла її дружина ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняли її син - відповідач по справі - ОСОБА_2 , який позов сина визнав, та онук - позивач - ОСОБА_1 , тому позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають до задоволення.
Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.
На підставі ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з його бабою - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис № 6 та підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 02.02.2012 р. Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області за однією адресою на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,9181 га, кадастровий номер: 4623983000:04:000:0853 та земельну ділянку загальною площею 0,2197 га кадастровий номер: 4623983000:05:000:0868 в порядку спадкування після смерті його баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та належали на праві приватної власності його дідові - ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011287, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 р. за №11955.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач 1: Лопатинська селищна рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 04369819, адреса: вул. Центральна,12 смт. Лопатин 80261;
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 20.08.2021 року.
ГоловуючийПатинок О. П.