Справа №461/6113/21
17 серпня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження, місце роботи - не працює, посада або рід занять - ., місце проживання - АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 від 16.04.2018 виданий 2610
за ст.471 Митного кодексу України,
14липня 2021 року близько 22 год 10 хв. громадянин України ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки з Польщі до України, через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці смугою руху спрощеного митного контролю «Зелений коридор» в якості водія автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 .При внесенні даних про цей транспортний засіб та особу, яка слідувала в ньому, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 210-1, 401-1, 901-1, 911-1“По громадянину ОСОБА_2 наявна інформація про порушення митних правил”).В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Після виведення транспортного засобу із загальної смуги руху під час огляду, що відбувався у боксі для поглибленого догляду (Акт митного огляду UA209040/2021/032194 від 14.07.2021р.) було виявлено товар, що переміщувався в багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування від митного контролю.
Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією статті 471 МК України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України. ОСОБА_3 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зоні (коридорі) спрощеного митного контролю.
Згідно ст. 471 МК України відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України підтверджується наявними в матеріалах справи даними, що містяться в:
- протоколі про порушення митних правил № 1285/209000/21 від 14 липня 2021 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено:
1. Корм для птахів KROKOSZ BARWIERSKI, торгової марки MDM, в поліетиленовому мішку, країна виробника Польща, вага 25 кг - 1 мішок;2. Корм для птахів, без маркування, в поліпропіленовому мішку, країна виробника не встановлена, вага 25 кг - 1 мішок.Кількість предметів правопорушення 2 мішки, вагою 50кг. Вартість предметів правопорушення згідно чеку №0014655 від 13.07.2021р. становить 117,50 PLN (832,55грн);
-письмових поясненнях, в яких ОСОБА_1 вилучений товар визнав своєю власністю;
-контрольному талоні для проходження по «зеленому коридору»;
-акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;
-описі предметів, що були вилучені у ОСОБА_1 .
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Так, рішенням Конституційного суду України від 21 липня 2021 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абзацу другого статті 471 Митного кодексу України, а саме «а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів». Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8).
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого діяння, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати стягнення у виді штрафу без конфіскації товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 454 гривень, а на підставі ч. 1 ст. 519 МК України та розрахунку, витрати за зберігання вилучених товарів на складі митниці.
Керуючись ст.ст. 458-461, 471, 486, 519, 527, 528 МК України, ст. 283 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Вилучений відповідно до протоколу №1285/209000/21 від 14 липня 2021 року, товар - повернути ОСОБА_1 , після здійснення його митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися або для повернення на митну територію держави, з якої його було ввезено (на його розсуд), відповідно до вимог діючого законодавства.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 454 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці ДФС витрати за зберігання вилученого товару на складі митниці у розмірі 82,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Фролова