Справа № 947/22975/21
Провадження № 1-кс/947/11285/21
19.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю за участю прокурора ОСОБА_3 захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000001101 від 27.07.2021 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стара Кульна, Котовського району, Одеської області, громадянина Молдови, молдованина, із середньою освітою, одруженого, працюючого водієм у ООО «GALIZ-SV», раніше не судимого, немаючого місця реєстрації та проживання на території України, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202160000001101 від 27.07.2020 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 37 КПК України, для здійснення повноважень прокурора в даному кримінальному провадженні призначено групу прокурорів відділу Одеської обласної прокуратури, у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .
Досудовим розслідуванням установлено, що 27.07.2021 приблизно о 03.45 годині водій ОСОБА_9 грубо порушив пункти: 1.5.; 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов'язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
В зазначений день та час, водій ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді водія в компанії «GALIZ-SV», що здійснює міжнародні перевезення пасажирів, керуючи автобусом «SETRA», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рейс сполученням «Кишинів-Київ», перевозив 19 пасажирів та рухався в темну пору доби по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса», яка є автомобільною дорогою загального користування міжнародного значення М-05, має відповідне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони.
Проїжджаючи на 311 км + 520 м цієї автодороги, в Любашівському районі Одеської області, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по дві смуги для руху у протилежних напрямках, що позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено) і 1.5. (позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку), а зустрічні половини дороги відокремлені одна від одної газоном з суцільною залізобетонною парапетною огорожею, рухаючись з боку міста Київ у напрямку міста Одеса, поза населених пунктів, на прямій неосвітленій штучними джерелами освітлення ділянці, на затяжний підйом, зі швидкістю близько 90 км/год, у правій смузі свого напрямку руху, водій ОСОБА_10 заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.
Так, під час руху, водій ОСОБА_10 вкрай уважним не був, постійно за дорожньою обстановкою та її зміною не стежив, не обрав безпечної швидкості для руху, щоб мати змогу зупинити свій транспортний засіб у межах видимості дороги, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний виявити, чим свідомо створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху та пасажирів свого автобусу.
При відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, водій ОСОБА_10 , через неуважність, своєчасно не вжив заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу і, як наслідок, допустив наїзд на попутних курсах передньою правою частиною керованого автобусу на задню частину напівпричепа «KOGEL», номерний знак НОМЕР_2 , у складі автопоїзда з тягачем «MAN TGX 24.480», номерний знак НОМЕР_3 , що стояв попереду, у попутному напрямку, частково на правому за ходом руху узбіччі, з увімкненою аварійною світовою сигналізацією і на задній частині цього причепу були встановлені розпізнавальні знаки, передбачені п. 30.3 г) ПДР України: «Довгомірний транспортний засіб» - два прямокутники жовтого кольору, розміром 500 х 200 мм, з каймою червоного кольору, завширшки 40 мм, із світлоповертального матеріалу. Знак розміщується на транспортних засобах (крім маршрутних) ззаду горизонтально (чи вертикально) і симетрично до поздовжньої осі, довжина яких від 12 до 22 м, а позаду причеп був позначений виставленим на проїзній частині, на відстані близько 16 м, знаком аварійної зупинки.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автобусу «SETRA», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв'язку з його смертю на місці пригоди.
Пасажиру ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: політравми, відкритої черепно-мозкової травми, перелому лобної кістки зліва, переломів кісток лицьового черепу, забою головного мозку, множинних садна кінцівок.
Отже, водій автобусу ОСОБА_10 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 12.3 Правил дорожнього руху, гарантовано мав технічну можливість запобігти ДТП і саме його фактичні дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смертельних травм потерпілому ОСОБА_11 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень пасажиру ОСОБА_12 .
У вчинені кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
27.07.2021 року ОСОБА_13 було повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 24 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України, слідчим суддею не оцінюються.
Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2021 року, підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 30 (тридцять) днів до 25.08.2021 року.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до тяжких наслідків, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, продовжує існувати.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний неповнолітніх дітей на утриманні не має, немає місця реєстрації та проживання на території України, підозрюваний зареєстрований на території Республіки Молдова.
Також слідчий суддя враховує ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, а також на наслідки вказаного кримінального правопорушення.
Все вищевказане в сукупності вказує на те, що ризик переховування не зменшився.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи також те, що підозрюваний до теперішнього часу не надав будь-якої допомоги потерпілим, не компенсував жодні збитки завдані кримінальними правопорушеннями та факт того, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілих та свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З поданого клопотання вбачається, що закінчити досудове розслідування, протягом 1 (одного) місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, перелік яких міститься у клопотанні.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, в яких виникне необхідність, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження та інших кримінальних правопорушень, про підозру у вчиненні яких йому не повідомлялось.
На виконання зазначеного обсягу роботи потрібен додатковий термін не менше місяця.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №120211600000011101 від 27.07.2021 спливає 27.09.2021.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.4. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000001101 від 27.07.2021 року - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 40 (сорок) днів, до 27.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1