Справа № 947/24973/21
Провадження № 1-кс/947/11340/21
19.08.2021 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021164480000180 від 04.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,
Як вбачається з клопотання, Одеським районним управлінням поліції № 1 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021164480000180 від 04.03.2021 за заявою ОСОБА_3 , про те, що 23.02.2021, невстановлена особа, підробила документи щодо власника ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ», та внесла зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження установлено, що невстановлена особа, 23.02.2021 надала до Юридичного департаменту Одеської міської ради підроблені документи, на підставі яких державним реєстратором цієї ж доби о 18 год. 14 хв., здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ, а саме складу її засновників (учасників), чи відомостей про них. Номер цього запису 1005561070034002601.
Підставою реєстрації став акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» від 19.02.2021, відповідно до якого ОСОБА_4 передає, а ОСОБА_5 приймає у власність частку у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ», ідентифікаційний код 32972140 номінальною вартістю у розмірі 801 500,00 грн. (вісімсот одна тисяча п'ятсот гривень нуль копійок), що відповідає 50,00 відсоткам.
В подальшому представниками ОСОБА_5 до Господарського суду Одеської області надано копію договору від 19.02.2021, укладеного між ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_5 , про управління корпоративними правами, відповідно до якого ОСОБА_4 передає ФОП ОСОБА_5 належну йому частку (корпоративні права) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТ-ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 32972140) у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, що складає 801 500 грн. та є повністю сплаченою (сформованою) ОСОБА_4 в управління на строк до 31.12.2043, а ОСОБА_5 зобов'язується прийняти ці корпоративні права та здійснювати за плату від свого імені управління ними в інтересах ОСОБА_4 .
Відповідно до п.п. 1.5. вказаного договору передання корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці права до ОСОБА_5 , а їх власником залишається ОСОБА_4 .
Згідно з п.п. 2.1. вказаного договору ОСОБА_5 здійснює управління корпоративними правами після передання йому ОСОБА_4 корпоративних прав за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-Інвест» з дня державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття ОСОБА_5 статусу учасника товариства.
Згідно п.4.3.4 Договору Сторона-2 ( ОСОБА_5 ) зобов'язана при вчиненні фактичних та юридичних дій, пов'язаних з управлінням Корпоративними правами, повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочин, про те, що він є управителем, а не власником корпоративних прав.
Крім того, відповідно до листа Антимонопольного Комітету України №126-20.2/02-9709 від 25.06.2021, Комітет проводить дослідження питання дотримання законодавства про захист економічної конкуренції під час придбання фізичною особою ОСОБА_5 частки у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ».
Таким чином, під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження виникли обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи, шляхом переоформлення корпоративних прав ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» можуть незаконно заволодіти часткою у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50% шляхом внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірних даних та перереєстрації права власності на іншу особу.
03.08.2021 р. до Київської окружної прокуратури м. Одеси та слідчого групи слідчих ОРУП №1 в Одеській області ОСОБА_6 надійшли заява власника майна - ОСОБА_7 і клопотання директора ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 32972140) ОСОБА_3 які повідомили, що ОСОБА_5 у змові з ОСОБА_4 має намір шляхом переоформлення корпоративних прав ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» незаконне заволодіти часткою ОСОБА_7 у статутному капіталі ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» в розмірі 50% шляхом внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірних даних та перереєстрації мого права власності на іншу особу.
В зв'язку з неодноразовими спробами ОСОБА_5 різними незаконними засобами заволодіти корпоративними правами ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» та наявною загрозою незаконного їх відчуження, власник майна - ОСОБА_7 і директор ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» ОСОБА_3 просять слідчого та прокурора у справі звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на належні ОСОБА_7 корпоративні права ТОВ «ЗТ-ІНВЕСТ» з метою недопущення їх незаконного відчуження.
Прокурор звертається з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Прокурор в судове засідання не з'явилась будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали, надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положеннями ст.2, ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в клопотанні формально перелічено підстави арешту майна, однак клопотання не містить відповідного обгрунтування необхідності арешту зазначеного в клопотанні майна.
Так, прокурором не зазначено з якою саме метою, передбаченою ч.2 ст.170 КПК України, необхідно накласти арешт.
Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути його.
Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021164480000180 від 04.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1