Справа № 947/22228/21
Провадження № 1-кс/947/11027/21
19.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 25.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019161500002935 відомості про яке 25.11.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
В ході досудового слідства встановлено, що невстановлена особа створила Інтернет сайт «e-miui.com.ua», розмістивши на ньому оголошення про продаж неіснуючої техніки.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення можливо причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено банківські картки «Монобанк» з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , банківська картка «Sportbank» з номером НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11 Pro» з ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11 Pro Мах» з ІМЕІ НОМЕР_6 з сім-картою мобільного оператора «водафон» з номером телефону НОМЕР_7 .
В ході проведення досудового розслідування було проведено огляд вилученого майна, в ході якого встановлено, що у вилучених мобільних терміналах встановлений мобільний додаток «Telegram» в ході огляду якого встановлена наявна переписка між абонентом « ОСОБА_7 » та абонентом « ОСОБА_8 », яка містить інформацію яка має значення для досудового розслідування, зокрема переписка щодо купівлі-продажу техніки. Також встановлено, що переписка здійснюється з ОСОБА_9 , якого 23.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
На теперішній час, в ході досудового розслідування виникла необхідність проведенні огляду за участю спеціаліста, проведенні ряду експертиз.
В даному випадку, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані у клопотанні вилучені речі для збереження їх в якості речових доказів та можливості їх використання в подальшому досудовому розслідуванні, проведенні тимчасових доступів до телекомунікаційних з'єднань операторів мобільних зв'язків, проведенні тимчасових доступів до руху коштів по банківським рахункам.
2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши що їй належить мобільний телефон «Iphone» моделі «11 Pro», який їй потрібен для роботи.
3. Висновки слідчого судді.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.
Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.2. Правова підстава та мета арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до вчинення кримінального правопорушення можливо причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 05.08.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено банківські картки «Монобанк» з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , банківська картка «Sportbank» з номером НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11 Pro» з ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11 Pro Мах» з ІМЕІ НОМЕР_6 з сім-картою мобільного оператора «водафон» з номером телефону НОМЕР_7 .
Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені мобільні телефони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також осіб, причетних до їх вчинення. На банківських картках можуть знаходитися грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом, зокрема, отриманні шахрайським шляхом від потерпілих.
Крім того, вилучені мобільні телефони необхідні для проведення їх огляду за участю спеціалістів, з метою отримання інформації, яка на них міститься, що може мати значення для проведення досудового розслідування.
Також, відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу огляду від 06.08.2021 року, було проведено огляд мобільного телефону, в ході якого встановлено, що у мобільному телефоні наявна переписка, яка містить інформацію, яка має значення для досудового розслідування, зокрема, переписка щодо купівлі-продажу техніки. Також переписка здійснюється з ОСОБА_9 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.
Відносно доводів власника майна ОСОБА_4 щодо належності їй на праві власності мобільного телефону, слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні на підтвердження вказаних доводів жодних документів, підвтерджуючих право власності вказаної особи на майно, долучено не було.
3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі та документи можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно є речовим доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого відчуження, зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на майно.
3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
3.5. Висновки слідчого судді.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 25.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: банківські картки «Монобанк» з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , банківська картка «Sportbank» з номером НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11 Pro» з ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11 Pro Мах» з ІМЕІ НОМЕР_6 з сім-картою мобільного оператора «водафон» з номером телефону НОМЕР_7 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1