Справа № 947/23088/21
Провадження № 1-кс/947/10859/21
18.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020161010000137 від 19.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, -
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020161010000137 відомості про яке 19.05.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.192, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.
Так, 02.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук будинку АДРЕСА_1 за фактичним місцем мешкання ОСОБА_5 . В ході проведення обшуку виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься у клопотанні.
Так, під час проведення обшуку виявлено та вилучено предмети зовні схожі на зброю та набої на зберігання яких необхідний відповідний дозвіл, якого в ході проведення обшуку не виявлено.
В даному випадку, необхідно накласти арешт на вказані в клопотанні вилучені речі для збереження їх в якості речових доказів та можливості їх використання в подальшому досудовому розслідуванні, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є речовими доказом з метою проведення об'єктивного і неупередженого досудового розслідування
Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі. Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання був повідомлений, відповідно до заяви слідчого.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає поверненню з наступних підстав.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України, визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчим суддею встановлено, що подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Так, в клопотанні сторона обвинувачення вказує на те, що 02.07.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук будинку АДРЕСА_1 за фактичним місцем мешкання ОСОБА_5 .
Разом з тим, до клопотання не долучено ухвалу, на підставі якої був проведений обшук, в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, що позбавляє слідчого суддю дослідити належним чином викладені в клопотання обставини, зокрема, що законності підстав для проведення обшуку. При цьому слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості самостійно збирати будь-якого роду документи.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що сторона обвинувачення у клопотанні вказує на те, що обшук був проведений 02.07.2021 року, разом з тим, відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, обшук був проведений 02.08.2021 року.
За таких підстав, враховуючи недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, для належного оформлення відповідного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020161010000137 від 19.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1