19.08.2021
Справа № 497/1019/2021
Провадження № 2/497/489/2021
19 серпня 2021 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, сім'я розпалась, в зв'язку з втратою почуття взаємної любові, поваги, дружби, різними поглядами на сімейні взаємовідносини, відсутність спільних інтересів.
Від цього шлюбу подружжя мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На теперішній час шлюбні відносини припинені, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, подальше спільне життя і збереження сім'ї, на думку позивача не можливе, в зв'язку з чим просить позов задовольнити (а.с.1-2).
23.06.2021 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні на 22.07.2021 року о 09:00 годині (а.с.17).
Сторони до суд не прибули, хоча повідомлялися згідно вимог чинного законодавства.
Крім того, справа була знята з розгляду у зв'язку з відпусткою головуючого судді у справі (а.с.24).
Ухвалою від 04.08.2021 року розгляд справи вдруге призначено на 09:00 годині 19.08.2021 року (а.с.25), про що повідомлено сторін по справі (а.с.27)
Позивач до суду не прибула, подала заяву про підтримання позовних вимог, та розгляд справи у її відсутність. Просила строк для примирення не надавати, та надала згоду на заочний розгляд справи (а.с.33).
Відповідач до суду не прибув, повідомлявся за адресою свого місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.16) - судова повістка повернулася без вручення з відміткою листоноші, що адресат відсутній за вказаною адресою( а.с.28-30), а також за адресою постійного місця проживання його матері ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 , яка була отримана адресатом (а.с.32), тобто матір'ю відповідача.
Надалі суд повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ (а.с.26).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України (а.с.33).
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані із розірванням шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 21 червня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 52 (а.с.5).
Від цього шлюбу подружжя мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-9).
Позивач категорично миритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу, стверджуючи, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, наміру та бажання миритися з відповідачем не має (а.с.33).
Відповідач жодних заяв, пояснень, клопотань та заперечень на спростування доводів позивача до суду не подавав.
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Приписами ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу
Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Враховуючи однозначну позицію учасників справи, суд не вважає за можливе застосування будь-яких заходів щодо збереження шлюбу.
Положення ст. 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява N 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судовим розглядом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати їх вони не мають наміру.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права.
Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - існує формально, а тому підлягає розірванню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.104 ч.2, 110, 112, 113 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Болград, Одеської області, громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Болград, Одеської області, громадянкою України, зареєстрований 21 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 52 (а.с.5).
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В.Кодінцева