Головуючий суду 1 інстанції - Іванова О.М.
Доповідач -Коновалова В.А.
Справа № 419/1949/20
Провадження № 22-ц/810/631/21
Іменем України
19 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Стахової Н.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання: Погребної Л.М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 січня 2021 року, ухвалене судом у складі судді Іванової О.М. в смт. Новоайдар Луганської області,
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення збитків, в обґрунтування якого зазначило, що 16 квітня 2020 року рейдовою бригадою Попаснянського РЕМ у результаті перевірки дотримання ПРРЕЕ встановлено, що ОСОБА_1 , проживаючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , порушив підпункт 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, шляхом самовільного підключення електропроводки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, а саме облаштування відгалуження від ввідного автомату на ввідну клему навантажного вхідного автоматичного вимикача минаючи прилад обліку електроенергії. За фактом виявленого порушення ПРРЕЕ, у відповідності до підпункту 7 п. 8.4.2, п. 8.4.7, підпункту 2 п. 8.4.9 ПРРЕЕ складено акт про порушення № 005042 від 16 квітня 2020 року, який ОСОБА_1 підписав з відміткою «з порушенням згоден».
06 травня 2020 року акт про порушення ПРРЕЕ розглянуто комісією з розгляду актів в присутності ОСОБА_1 . Комісією була нарахована сума, вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ в розмірі 96356,42 грн про що складено «Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії за Актом про порушення від 16.04.2020 року №005042». Рішення комісії з розгляду актів оформлено протоколом № 33 від 06 травня 2020 року, який підписали п'ять членів комісії та ОСОБА_1 . Відповідач отримав копії «Розрахунку обсягу та вартості електричної енергії за Актом про порушення від 16.04.2020 року №005042», «Протоколу №33 засідання комісії Попаснянського РЕМ з розгляду акту про порушення №005042 від 16.04.2020 року» та рахунок на оплату боргу, а також ОСОБА_1 запропоновано суму 96356,42 грн сплатити до 06 червня 2020 року або укласти договір на реструктуризацію боргу. Відповідач борг не визнав та в подальшому відмовився його відшкодовувати в добровільному порядку. Розмір вартості необлікованої електричної енергії, згідно розрахунку, становить 96356,42 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» просило стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованої електричної енергії у сумі 96356,42 грн та судовий збір в розмірі 2102 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 січня 2021 року позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення збитків задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» вартість необлікованої електричної енергії у сумі 96356,42 грн. Вірішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не спростовані обставини про порушення підпункту 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, щодо самовільного підключення електропроводки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, а саме облаштування відгалуження від ввідного автомату на ввідну клему навантажного вхідного автоматичного вимикача минаючи прилад обліку електроенергії, що підтверджується актом про порушення № 005042 від 16 квітня 2020 року. Розмір вартості необлікованої електричної енергії, згідно розрахунку, становить 96356,42 грн, який підлягає стягненню з відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення збитків відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ОСОБА_1 вказує на те, що жодний з аргументів, зазначених у відзиві судом першої інстанції не аналізувався, та будь-якої юридичної оцінки фактам викладеним у відзиві на позовну заяву суд першої інстанції не надав.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що акт підписаний 5 членами рейдової бригади відповідача, проте, як вбачається з оптичного диску було зафіксовано лише 4 члена бригади.
Під час перевірки, відповідачу незаконно відмовлено в залученні до перевірки свідків, чим фактично порушено принцип належності та допустимості зібраних доказів. Крім того, відповідачу показали вже відрізаний провід, де і звідки останній взявся відповідачу не відомо, однак суд першої інстанції не звернув уваги на цей факт.
Суд першої інстанції не надав будь-якої юридичної оцінки тому факту, що відповідачем були подані скарги до позивача, які по суті не розглянуті. Будь-яке письмово оформлене рішення з розгляду акту відповідачу не надовалося, проте було видано лише рахунок для оплати штрафу.
ОСОБА_1 зазначає, що наданий позивачем розрахунок збитків є явно суперечливий, оскільки він не міг використати електричної енергії на 96356 грн, а перевірити показники зазначені в розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії за актом про порушення № 005042 від 16.04.2020 року не можливо, оскільки значна частина використаних показників повністю відсутня, що веде до відмови у позові через необґрунтованість та недоведеність.
Крім того, відповідач вказує на те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні його клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 16 липня 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» роз'яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі та апеляційну скаргу 03 серпня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, та у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовані обставини щодо порушення підпункту 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, шляхом самовільного підключення електропроводки до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, а саме облаштування відгалуження від ввідного автомату на ввідну клему навантажного вхідного автоматичного вимикача минаючи прилад обліку електроенергії, що підтверджується актом про порушення № 005042 від 16 квітня 2020 року. Розмір вартості необлікованої електричної енергії, згідно розрахунку, становить 96356,42 грн, який підлягає стягненню з відповідача.
Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов із порушенням норм права, з огляду на таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
В статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким закон викладено в новій редакції.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року у справі № 913/567/19 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
18 жовтня 2019 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання».
Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до теперішнього часу перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство, внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи 23 жовтня 2019 року.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника.
Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов'язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд, вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з даним позовом після порушення провадження у справі про банкрутство.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року і з цієї дати втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).
Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника. Виключень з цього правила не передбачено.
Отже розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), у постановах постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року у справі № 161/18582/17, від 24 лютого 2021 року у справі № 712/701/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 428/2376/20.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», в межах цієї справи, оскільки господарський суд є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд спору, ініційованого позивачем.
Однак суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені вище обставини, у достатній мірі не врахував вимоги закону під час розгляду справи по суті та помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства.
Згідно частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкротства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство передаються матеріали справи, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте, провадження у даній справі відкрито після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», тому провадження у справі відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України слід закрити, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Щодо суті апеляційної скарги
Згідно статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 січня 2021 рокуслід скасувати та провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення збитків закрити.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Луганського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись ст. ст. 255, 256, 367,374, 377, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд
АпеляційнуОСОБА_1 скаргу задовольнити частково.
Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 січня 2021 року скасувати.
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення збитків закрити.
Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 серпня 2021 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
Н.В. Стахова