Справа № 755/5316/21
Провадження № 2-др/755/57/21
"18" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді: Хромової О.О.,
при секретарі: Кошель К.А.,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва без участі сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування немайнової шкоди,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування немайнової шкоди залишено без розгляду.
02 серпня 2021 року від представника відповідачів - ОСОБА_3 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник відповідачів просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратія» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 25 000,00 грн кожному, що в загальному розмірі становить 50 000,00 грн.
Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття
15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
За змістом частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
У заяві про стягнення судових витрат у загальному розмірі 50 000,00 грн, пов'язаних із правовою допомогою, представник відповідачів не зазначив, які дії позивача при поданні позову у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду. У заяві містяться посилання на норми статей 142, 257, 270 ЦПК України. Також долучено до заяви Договір про надання правової допомоги від 26 квітня 2021 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Слободяник та Слободяник» та ОСОБА_2 , Договір про надання правової допомоги від 26 квітня 2021 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Слободяник та Слободяник» та ОСОБА_1 , квитанцію від 15 червня 2021 року № 1, якою Адвокатським об'єднанням «Слободяник та Слободяник» отримано кошти від ОСОБА_1 в розмірі 25 000,00 грн, квитанцію
від 15 червня 2021 року № 1, якою Адвокатським об'єднанням «Слободяник та Слободяник» отримано кошти від ОСОБА_2 в розмірі 25 000,00 грн, ордер серії АІ від 14 червня 2021 року № 1116956, на підставі якого Слободяник А.П. надає правову допомогу ОСОБА_1 в Дніпровському районному суді міста Києва, ордер серії АІ від 14 червня 2021 року № 1116954, на підставі якого Слободяник А.П. надає правову допомогу ОСОБА_2 в Дніпровському районному суді міста Києва, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9513/10.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Вирішуючи вимоги відповідачів про компенсацію здійснених ними витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі справа № 521/3011/18 (провадження № 61-10254св20).
У постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189 св 18), Верховний Суд дійшов висновку про те, що звернення до суду із заявою про залишення позову про захист честі, гідності та ділової репутації без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,
від 10 лютого 2010 року).
З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідачів на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 141, 142, 270 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про стягення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кратія» на користь відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як компенсацію їх витрат на правничу допомогу, - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.
Повне рішення суду виготовлено 18 серпня 2021 року.
Суддя О.О. Хромова