Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1725/21
Провадження № 3/273/1537/21
18 серпня 2021 року суддя Баранівського районного суду Новицький Є. А. , розглянувши матеріали, які надійшли від Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд Баранівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 12.07.2021 о 15.49 по вул Центральній у с Глибочок Новоград-Волинського району керував мопедом Канунь без номерних знаків в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння із згоди водія проводився у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» із застосуванням відео фіксації. Результати огляду становлять 0.62 проміле. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п 2.9 «а».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 . Отже, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що відповідає приписам ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан сп'яніння, відеоматеріалами, показами приладу драгер, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , постановами про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23,33,34,130 ч. 1,283,284 КУпАП України,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300, код отримувача: 37976485, номер рахунку : UA 368999980313060149000006001, код класифікації доходів: 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) протокол серії ОБ №001761).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесятчотири) грн. (Отримувач коштів ГУК у Житомирській області/ТГ м Баранівка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 708999980313181206000006713, код класифікації доходів бюджету 22030101)
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу її винесення.
Суддя Є.А. Новицький