справа № 165/2993/20
провадження №2/165/132/21
02 серпня 2021 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в справі:
головуючого Ференс-ПіжукО.Р.,
за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення порядку користування жилим приміщенням,-
встановив:
20.10.2020 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , про встановлення порядку користування жилим приміщенням.
Вимоги мотивує тим, що позивачу належить на праві приватної власності Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування від 15.11.2001. Вказує, що 12.09.2018 була проведена державна реєстрація права власності Ѕ частки даної квартири на ім'я позивача. Інша Ѕ частина квартири належить на праві приватної власності відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, видане приватизаційним відділом УЖКГ згідно з розпорядженням Нововолинської міської ради №27 від 03.01.1999 року та зареєстрованого Волинським обласним БТІ за реєстровим номером 1897. Згідно з рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 24.02.2015 шлюб між сторонами розірвано та відновлено прізвище позивача - ОСОБА_3 . Вказує, що відповідач не проживає у спірній квартирі і лише періодично з'являється в житлі, при цьому вчиняє протиправні дії, що принижують честь та гідність позивача, чим порушує її права та свободи. Вказує, що відповідач вважає, що має право на всю квартиру щодо користування будь-якою її частиною. Зазначає, що спірна квартира складається з двох кімнат, загальна площа квартири становить 48,4 кв.м., житлова 27,8 кв.м. Згідно з технічним паспортом кімната № НОМЕР_1 є ізольованою та має площу 15,9 кв.м., кімната №2 також є ізольованою та має площу 11,9 кв.м., кухня - 7,6 кв.м, вбиральня - 1.1 кв.м, ванна кімната - 2.6 кв.м, балкон квартири сполучений з кімнатою АДРЕСА_2 та має площу 1.2 кв.м. Наголошує, що за усною домовленістю між сторонами, вона проживає в кімнаті АДРЕСА_2 , а відповідач користується кімнатою АДРЕСА_3 , решта квартири знаходиться у спільному користуванні. Такий порядок користування квартирою вважає найбільш збалансованим для кожного із співвласників. Просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , таким чином: у користування позивача виділити житлову кімнату № НОМЕР_2 , площею 11,9 кв.м та сполучений з нею балкон площею 1,2 кв.м, у користування відповідача виділити житлову кімнату №1, площею 15,9 кв.м, у загальному користуванні залишити кухню, вбиральню, ванну кімнату та коридор, та стягнути з відповідача в її користь судові витрати по справі, зокрема: 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 840,80 грн. сплаченого судового збору.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися. Позивач подала суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити (а.с.52). У разі неявки відповідача не заперечує, що постановлення заочного рішення по справі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення судового виклику на вебсайті суду.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові докази справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 належить по Ѕ частині позивачу та відповідачу, що підтверджено копією договору дарування чатсини квартири від 15.11.2001 (а.с.5), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстацію права власності (а.с.6), копією будинкової книги (а.с.13).
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровані за вищевказаною адресою згідно з копією будинкової книги (а.с.10-13).
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 24.02.2015 (а.с.14).
Як вбачається із письмових звернень ОСОБА_1 (а.с.15-17), відповіді Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області (а.с.18) позивач неодноразово зверталася із скаргами до відділення поліції щодо неправомірних дій відповідача, та з цього приводу останній роз'яснено її право звернутися до суду з приводу розподілу спільно нажитого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
У відповідності до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має прав використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння, користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У пункті 14 своєї Постанови від 22 травня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум Верховного Суду роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності, підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі.
Згідно з копією технічного паспорту (а.с. 7-9) спірна квартира АДРЕСА_1 є двокімнатною, житлова площа - 27,8 кв.м., у тому числі : 1- кімната - 15,9 кв.м, 2- кімната - 11,9 кв.м., кухня - 7,6 кв.м, вбиральня - 1.1 кв.м, ванна кімната - 2.6 кв.м, балкон квартири сполучений з кімнатою АДРЕСА_2 та має площу 1.2 кв.м. Загальна площа квартири - 48,4 кв.м.
Судом встановлено, що позивач, як власник, обмежений у повному володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном, оскільки в певній мірі залежить від іншого співвласника вказаної квартири.
Проаналізувавши докази в їх сукупності суд вважає, що в даному випадку права позивача підлягають захисту, шляхом встановлення такого порядку користування квартирою АДРЕСА_1 : у користування позивача виділити житлову кімнату № НОМЕР_2 , площею 11,9 кв.м та сполучений з нею балкон площею 1,2 кв.м, у користування відповідача виділити житлову кімнату № НОМЕР_1 , площею 15,9 кв.м, у загальному користуванні залишити кухню, вбиральню, ванну кімнату та коридор.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн сплаченого судового збору, та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується документально (а.с.1, 21-25)
Керуючись ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. ст. 137, 141, 142, ст. 263, ст. 264, 280, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. 391, 356, 358 ЦК України, ст. 150 ЖК України- суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити ОСОБА_1 у користування житлову кімнату №2, площею 11,9 кв.м та сполучений з нею балкон площею 1,2 кв.м; ОСОБА_2 у користування кімнату №1, площею 15,9 кв.м. Інші нежитлові приміщення квартири: кухню, вбиральню, ванну кімнату та коридор залишити у спільному загальному користуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, всього 4840 (чотири тисячі вісімсот сорок) грн 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук