про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2021 року м. Київ № 320/9867/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ - 71, вул. Ярославська, 40), в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з часу звернення позивача про призначення пенсії від 07 жовтня 2019 року.
В якості підстави позову позивач вказував на протиправні дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу, що за змістом мотивувальної частини позову заявлені позивачем вимоги обґрунтовуються тим, що останній в період з 28.06.1994 по 16.04.1996 проходив військову службу в ЗСУ та з 16.04.1996 по 05.07.2015 в органах СБУ на посадах офіцерського складу, а відтак після звільнення з військової служби 05.07.2015 у запас та виключення зі списків особового складу - мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У той же час, в частині порядку обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії, позивач посилається на приписи Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV, однак при цьому не обґрунтовує своє відношення до Державної кримінально-виконавчої служби України, та зокрема необхідності прийняття судом до уваги положень даного Закону в частині пенсійного забезпечення та соціального захисту працівників кримінально-виконавчої служби.
Також слід зазначити, що заявлені позивачем вимоги звернуті до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, а саме позивач просить визнати протиправними дії пенсійного щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років та власне зобов'язати останній призначити позивачеві пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з часу звернення позивача про призначення пенсії від 07 жовтня 2019 року.
При цьому, у якості підстав, що свідчать на користь правомірності цих вимог позивачем зроблено посилання на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 по справі №320/1582/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020.
Однак, вказаним рішенням суду першої інстанції, згідно його резолютивної частини, було зобов'язано СБУ оформити необхідні документи та подання щодо вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років позивачеві та направити їх до ГУ ПФУ у Київській області.
Отже, судом не покладалося жодних обов'язків на пенсійний орган, у тому числі в частині призначення позивачеві пенсії за вислугу років, про що власне зазначено в листі ГУ ПФУ у Київській області від 24.05.2021 №1000-0203-8/50043 у відповідь на звернення позивача від 28.04.2021 вх. №7452/Г-1000-21.
Разом з цим, слід додатково зауважити на тому, що позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з часу його звернення від 07.10.2019, не надаючи будь-яких доказів щодо факту такого звернення.
Тобто, наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює встановлення судом на даній стадії провадження факту наявності порушеного права в контексті викладених позивачем обставин виникнення спірних правовідносин та у розрізі заявлених ним позовних вимог, що в подальшому може мати наслідком утруднення вирішення спору, оскільки розгляд справи, згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, буде здійснюватись за наявними матеріалами.
Відтак, з урахуванням викладеного, позивачу слід привести зміст позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України із викладом мотивувальної частини позову з урахуванням висновків даної ухвали суду.
Як наслідок, наведене свідчить про те, що позовна заява подана без дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, що у свою чергу зумовлює необхідність усунення вказаних недоліків позовної заяви. Наявність вказаних недоліків створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- уточнення/заяви із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, зокрема в частині зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» саме з 07 жовтня 2019 року.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Панченко Н.Д.