про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2021 року м. Київ № 320/9890/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (м. Київ, вул. Ярославська, 40), в якому просить суд:
- визнати неправомірним і скасувати оскаржуване рішення відповідача - Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23 березня 2021 року за №932350135687 про відмову в перерахунку раніше призначеного позивачеві - ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати відповідача до проведення такого перерахунку і до виплати позивачеві раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі, яке починаючи з 1 січня 2020 року виплачувати в сумі 56 754 грн.;
- зобов'язати відповідача одночасно сплатити позивачеві відповідну вказаному щомісячному розміру заборгованість з грошового утримання судді у відставці за весь період її виникнення та існування, тобто з 1 січня 2020 року і по день проведення фактичного перерахунку та виплати заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Дослідивши подану позовну заяву та приєднані до неї документи, суд вважає за необхідне залишити позов без руху у зв'язку з його невідповідністю вимогам положень статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного. судочинства України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Тобто законодавець визначив обов'язкові реквізити та змістовні елементи, які повинна містити в собі позовна заява.
Водночас, в порушення наведеної норми позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - відповідача, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - позивача.
У позовній заяві позивач просить суд, окрім іншого:
- "зобов'язати відповідача одночасно сплатити позивачеві відповідну вказаному щомісячному розміру заборгованість з грошового утримання судді у відставці за весь період її виникнення та існування, тобто з 1 січня 2020 року і по день проведення фактичного перерахунку та виплати заборгованості".
- "зобов'язати відповідача до проведення такого перерахунку і до виплати позивачеві раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі, яке починаючи з 1 січня 2020 року виплачувати в сумі 56 754 грн".
Так, відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Тобто позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Всупереч зазначеній процесуальній нормі позивач не надав суду доказів наявності заборгованості у суб'єкта публічного права перед позивачем, її розміру, починаючи з 01.01.2020, підстави її виникнення, звернення позивача до відповідача щодо її погашення та, як наслідок, відмови у такій виплаті саме за період з 01.01.2020 по день фактичного розрахунку.
У позовній заяві позивач не зазначив жодних фактів чи обставин, які б розкривали суть порушення його прав з боку відповідача у 2020 році, адже оновлену довідку позивач отримав у 2021 році та подав до відповідача також у 2021 році.
У зв'язку з чим є незрозумілим у чому саме виявилась неправомірність дій відповідача, бездіяльність або які саме дії мав вчинити відповідач але не вчинив у 2020 році.
Позовні вимоги і у цій частині не дають можливості з'ясувати початок на кінцевий термін виплати позивачеві грошового утримання судді у відставці у розмірі 56754, 00 грн. які відповідач повинен був би виплатити але не вчинив таких дій.
Позовна заява не містить доказів фактично отриманих позивачем грошових коштів у період з 01.01.2020 по дату звернення до суду з щомісячними показниками таких виплат.
Позовна заява не містить жодних доказів та будь-яких пояснень щодо наявності порушеного права позивача, в тому числі доказів збільшення суддівської винагороди з 25 до 30 прожиткових мінімумів у 2020 році, отримання відповідної довідки від суб'єкта публічного права про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2020 у розмірі 30 прожиткових мінімумів, доказів отримання діючими суддями першої інстанції грошових коштів з розрахунку 30 а не 25 прожиткових мінімумів, нормативно-правового обґрунтування щодо наявності у пенсійного органу обов'язку без отримання довідки про зміну складових розміру грошового забезпечення діючих суддів та без звернення пенсіонера з відповідними підтверджуючими документами, самостійно на власний розсуд здійснювати перерахунок такої пенсії.
Зміст позовних вимог є абстрактним в частині визнання неправомірним рішення відповідача про відмову в перерахунку раніше призначеного позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки відсутнє посилання з якої дати відповідач був зобов'язаний здійснити такий перерахунок але відмовився від вчинення таких дій.
Враховуючи характер спірних правовідносин та розгляд даної справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін суд буде позбавлений процесуальної можливості з'ясувати таку обставину під час розгляду даної справи.
Крім того, слід враховувати передбачений Кодексом адміністративного судочинства України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості. Тобто позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Суд зауважує, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин) та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Отже, під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, що в свою чергу свідчить про те, що позовні вимоги повинні викладатись максимально чітко не містити будь-який умовностей.
Однак, як вже було зазначено судом, зміст позовних вимог є абстрактним.
Крім цього, суд звертає увагу на вимоги частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, згідної якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
Таким чином, за подання до суду даного адміністративного позову із заявленими взаємопов'язаними вимогами немайнового характеру сума судового збору, що підлягала до сплати за реквізитами Київського окружного адміністративного суду становила 908,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем зазначених витрат до матеріалів позовної заяви додано квитанцію від 24.05.2021 №16209 про сплату судового збору на суму 908,00 грн.
Враховучи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №800/473/17, викладену у постанові від 28.02.2018 щодо відсутності обов'язку заявника надавати суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, оскільки суд самостійно повинен виявляти зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету, перевіркою відомостей, що містяться в автоматизованій системи документообігу суду встановлено, що судовий збір згідно квитанції від 24.04.2021 №16209 на суму 908,00 грн. було сплачено позивачем за подання до Київського окружного адміністративного суду позову по справі №320/6753/21.
Ухвалою суду від 12.07.2021 по справі №320/6753/21 позовну заяву повернуто позивачеві, однак при цьому, як вбачається з резолютивної частини вказаної ухвали - питання щодо повернення сплаченого позивачем судового збору вирішено не було.
Відтак, викладене є свідченням того, що матеріали адміністративного позову по даній адміністративній справі №320/9890/21 не містять належних доказів понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.
Також, згідно частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин другої - п'ятої статті 90 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 по адміністративній справі № 9901/28/17 зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем подані документи в якості додатків до позовної заяви для суду та для вручення відповідачу, що не завірені належним чином.
Відповідно, позивачу слід надати копії документів, доданих до позову для суду та для вручення відповідачу, завірені належним чином у відповідності з вимогами статті 90 КАС України.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви з зазначенням у ній ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - відповідача, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - позивача; з нормативно-правовим обґрунтуванням заявлених позовних з урахуванням висновків суду, наведених у даній ухвалі; а також з уточненням позовних вимог шляхом їх конкретизації (вказівкою на дати з яких позивач просить суд перерахувати пенсійні виплати, який розмір заборгованості підлягає виплаті);
- копій документів для суду та для вручення відповідачу, засвідчених належним чином у відповідності до вимог статті 90 КАС України;
- належних доказів сплати судового збору на суму 908,00 грн. за подання до Київського окружного адміністративного суду даного адміністративного позову.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.