про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2021 року м. Київ № 320/8709/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві трета особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувс ядо суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києв про видачу до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та станом на 01.01.2021 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії на підставі виданих у подальшому довідках. Згідно з частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, зокрема, щодо: зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві дві окремі довідки про розмір грошового забезпечення позивача (довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021).
До того ж, позивач заявив вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі отриманих у майбутньому довідок.
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання, у різний період часу та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
У зв'язку з чим, позивачу потрібно надати суду уточнену позовну заяву з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами) з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі.
Частиною 1 ст. 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами 1 та 3 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст.4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У позовній заяві в якості відповідача вказано Головне управління ДФС у м. Києві та третьою особою вказано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Проте, у прохальній частині сформульовано позовні вимоги до відповідача і третьої особи.
Відтак, позивачу необхідно уточнити склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників та прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з уточненим складом учасників , з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду та приведенням прохальної частини адміністративного позову у відповідність до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.