18 серпня 2021 року о/об 10 год. 50 хв.Справа № 280/5049/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (надалі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 НГУ), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в сумі 16257,45 грн.; 2) стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсації вартості за не отримане речове майно в сумі 16257,45 грн.; 3) стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) на користь позивача за період з 26.03.2021 по день ухвалення судового рішення за цим позовом.
У позовній заяві зазначено наступне. У відповідності до витягу з Наказу відповідача №63 від 26.03.2021 припинено (розірвано) з позивачем контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Проте, після звільнення позивача зі служби військовою частиною не проведено остаточного розрахунку, а саме: не виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16257,45 грн., яка підтверджується довідкою відповідача від 02.03.2021. З витягу із Наказу №63 від 26.03.2021 вбачається, що грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна на суму 16257,45 грн. позивачу не виплачено, що є порушенням майнових, а також трудових прав позивача. В зв'язку з цим, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації вартості за неотримане майно є протиправною, оскільки право позивача на неї передбачено чинним законодавством. Окрім того, оскільки грошову компенсацію за неотримане речове майно позивачу не виплачено у день його виключення із списків особового складу, то позивач має право на виплату середнього заробітку за увесь період затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України, а саме за період з 26.03.2021 по день ухвалення судового рішення.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про таке. Позивача було звільнено з військової служби за контрактом та виключено зі списків особового складу відповідно до Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ (по стройовій частині) №63 від 26.03.2021. Позивачу було надано довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, від 02.03.2021 за №7, відповідно до якої грошова компенсація становить 16257 грн. 45 коп. Позивачем не надано доказів того, що він звертався із заявою (рапортом) до командира військової частини про виплату грошової компенсації. Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ (по стройовій частині) №63 від 26.03.2021 не зазначена виплата грошової компенсації вартості не отриманого речового майна. Натомість, до ВЧ НОМЕР_2 НГУ надійшло розпорядження ГУ НГУ від 05.07.2021 за №27/10/1/1-4503 про те що за рахунок фінансування у липні 2021 року виділені кошти для виплати заборгованості по грошовій компенсації за не отримане речове майно перед військовослужбовцями, що були звільнені з військової служби до 01.06.2021. Тимчасово виконуючим обовязки начальника речової служби тилу було зроблено довідку про нарахування грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, позивач знаходиться у цьому списку. 08.07.2021 до військової частини надійшли кошти. Після виплати грошової компенсації вартості речового майна фінансовою службою частини, до суду буде надіслано окремо підтвердження виплати грошових коштів позивачу. Грошова компенсація вартості за неотримане речове майно, не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а її виплата здійснюється особі, звільненій з військової служби. Невчасно виплачена грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, - не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак не підпадає під дію ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та ст.ст.116, 117 Кодексу законів про працю України.
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою судді від 22.06.2021 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України, останні звання та посада перед звільненням - старший лейтенант, офіцер групи бойової та спеціальної підготовки ВЧ НОМЕР_2 НГУ.
Наказом командувача Національної гвардії України від 25.02.2021 за №32о/с позивача звільнено з військової служби у запас за пп.«а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із закінченням строку контракту.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 26.03.2021 за №63 позивача виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та усіх видів забезпечення з 26.03.2021 та направлено для зарахування на військовий облік до Хмельницького РТЦК та СП Хмельницької області.
Позивачем надано до суду: Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі від 02.03.2021 за №7.
Суми, зазначені начальником речової служби Омельчук А. та начальником фінансової служби Білан Ю. у Довідці про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту ОСОБА_1 від 02.03.2021 за №7 - сторонами не оспорюються, є вірними і не мають суперечностей.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. (…).
Отже, останнім днем військової служби позивача (днем фактичного звільнення) є день виключення його із списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, тобто - 26.03.2021.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України №876-VII від 13.03.2014 «Про Національну гвардію України» порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Як передбачено ст.2 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. (…).
Відповідно до п.3 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (надалі - «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»), грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).
Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (п.7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).
Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Згідно з ст.116 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Позивачем не надано до суду доказів звернення до командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ із заявою (рапортом) про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби.
З огляду на відсутність у ВЧ НОМЕР_2 НГУ правових підстав щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно позивачу під час звільнення, через відсутність відповідної заяви (рапорту) позивача поданого під час проходження служби, відповідальність для відповідача, передбачена приписами ст.117 КЗпП України, не настає.
Аналогічне застосування норм права відображено: у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 (провадження №К/9901/5696/20); у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №340/680/20 (адміністративне провадження №К/9901/27835/20).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 18.08.2021.
Суддя О.О. Прасов