09 серпня 2021 року м. Ужгород№ 260/2102/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Гебеш С.А.
при секретарі судового засідання - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з'явився;
представник відповідача - Заяць Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення № ХР18090, наданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській провести з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру ОСОБА_1 у розмірі 86% грошового забезпечення на підставі довідки ХР 18090 наданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, затвердженого постановою КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 у редакції до внесення змін Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 103, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні передбачених Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням основних та складових видів грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській здійснити ОСОБА_1 виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 квітня 2019 року однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01 квітня 2019 року, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати".
4. Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходу та письмову відмову відповідача здійснити нарахуванням та виплату цієї компенсації на суму різниці в пенсії з 01 січня 2018 року по 02 квітня 2020 року у розмірі 25669,12 грн. нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/1798/20 від 04 березня 2020 року зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму 25 669,12 грн. різниці пенсії за період з 01 січня 2018 року по 02 квітня 2020 року, яка була нарахована на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/1798/20 від 04 березня 2020 року, розрахувавши її розмір за методикою, до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати".
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь судові витрати у розмірі 973,00 грн. грн.;
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що йому після звільнення з військової служби була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 86% місячного грошового забезпечення. Станом на 01 січня 2018 року пенсія була перерахована відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 та Постанови № 103 з урахуванням лише розміру окладу за посадою, окладу за військове звання та надбавку за вислугу років, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704. Вказує, що на виконання Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки йому видана оновлена довідка для перерахунку пенсії, однак відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки. Разом з тим, вказує, що вдруге звернувся до відповідача з проханням перерахувати пенсію на підстав оновленої довідки та нарахувати на суму заборгованості компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, однак повторно отримав відмову. Вважає бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправною.
28 серпня 2020 року, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що 08 квітня 2021 року на адресу Головного управдіння надійшла довідка № ХР18090 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, видана ОСОБА_1 . Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. В останній, зокрема були перераховані основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивача та премія станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог Постанови КМУ № 704 за посадою, аналогічною останній штатній, котру обіймав останній. Вказану довідку видано на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року з метою здійснення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії. У той же час, ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, так і п. 1 Порядку № 45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. Разом з тим, після визнання протиправними та нечинними п. 1-2 Постанови № 103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону КМУ не приймалося. А тому, підстав для перерахунку пенсії не має. Що стосується виплати компенсації, то відповідач вказує на те, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. При цьому, виплата компенсації доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. У той же час, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не нараховані та не виплачені суми доходу.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак 03 вересня 2020 року подала до суду заяву, із змісту якої вбачається, що така позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову, з мотивів викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши думку представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону України № 2262-ХІІ.
Пенсія позивачу була призначена у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а саме - призначено пенсію за вислугу років із врахуванням грошового забезпечення, в склад якого входили: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія.
У зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, в результаті чого не враховано в перерахунок щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Судом встановлено, що 21 листопада 2020 року позивач, на підставі постанови Великої Палити ВС України від 24 червня 2020 року подав до Головного управління заяву, в якій просив на підставі ч. 2 п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262 ХР-ІІ здійснити заходи з підготовки та проведення повноцінного повторного перерахунку пенсії шляхом подання у десятиденний строк до Закарпатського обласного військового комісаріату нових списків на ім'я позивача за формою згідно додатку 1 Порядку 45, з урахуванням визнаних нечинними змін до п. 5, з обов'язковим зазначенням у графі 6 поданого списку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно листа-відповіді відповідача від 27 листопада 2000 року вбачається, що оновлена довідка для перерахунку пенсії не надходила.
17 грудня 2020 року в доповнення до листа від 27 листопада 2020 року Головне управління повідомило позивача про те, що пенсія йому виплачується у відповідності до Закону, Постанов КМУ № 103, 804, 1088 та у спосіб передбачений Конституцією України та Законами України. Інших умов щодо виплати таких пенсій наразі, чинним законодавством не передбачено.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, Закарпатським обласним військовим комісаріатом видано оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 05 березня 2019 року ХР 18090 (а.с. 23), яка направлена на адресу відповідача.
Відповідно до вказаної довідки, розмір грошового забезпечення позивача становить: 17538,40 грн., а саме - посадовий оклад - 4510,00 грн., оклад за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років 50 % - 2960,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 65% - 5772,00 грн., надбавка, що передбачає доступ до державної таємниці 10% - 451,00 грн., надбавка за кваліфікацію 7% - 315,70 грн., премія 47% - 2119,70 грн.
12 квітня Позивач подав до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву про здійснення обчислення і перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки.
Згідно листа-відповіді відповідача від 26 квітня 2021 року №1669-1585/Ж-02/8-0700/21, позивачу повідомлено про те, що підстав для перерахунку його пенсії не має.
Крім того, 07 квітня 2021 року позивач звертався до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в які просив негайно виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року № 260/1798/20 в повному обсязі.
У відповідь на вказане звернення, відповідач надав відповідь про те, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 86% грошового забезпечення. Різниця пенсії за період до набуття законної сили судовим рішенням з 01 січня 2018 року по 02 квітня 2020 року склала 25669, 12 грн. Зазначено, що вказана сума боргу буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Положення Закону України № 2262-ХІІ запроваджують дві самостійні процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) у випадку призначення пенсії вперше (стаття 43) та 2) у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді (стаття 63 ).
При цьому, статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду з приводу застосування положень статті 63 Закону України № 2262-ХІІ у контексті складання нової (оновленої) довідки про грошове забезпечення для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії, викладеному у постанові від 24 червня 2020 року по зразковій справі № 160/8324/19 на реалізацію статті 63 Закону України № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі по тексту - Порядок № 45), а внесені до Порядку № 45 зміни згідно із постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року і тому із 05 березня 2019 року втратили чинність обмеження у включенні до бази обчислення грошового забезпечення діючого військовослужбовця інших платежів з винагороди за службу окрім окладу за посадою, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.
При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регламентовані нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 2262-ХІІ (затверджений постановою правління ПФУ від 31 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрований в Мінюсті України 15 лютого 2007 року за № 135/13402; далі по тексту - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно із пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабміном України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України за № 704 від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (пункт 5 підпункт 1 абзац 4 Постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови № 704). При цьому, пунктом 5 підпунктом 2 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, із 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені статтею 51 частинами 2 і 3 Законом України № 2262-ХІІ.
Згідно із статтею 51 частинами 2 і 3 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином судом вказує на те, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні заяви (звернення) позивача від 12 квітня 2021 року та не проведено (здійснено) позивачеві перерахунок його пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки ХР18090 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року.
З огляду на викладене та у зв'язку з наявним у позивача права на перерахунок пенсії із 01 квітня 2019 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у відповідності до заяви позивача від 12 квітня 2021 здійснити обчислення і перерахунок основного розміру пенсії позивача, на підставі довідки № ХР18090 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
Необхідно зазначити, що з аналізу чинного законодавства України та правової позиції Верховного Суду, викладеної у рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у цій зразковій справі, випливає, що право на звернення за оновленою довідкою до уповноваженого органу, з якого особа звільнена з військової служби та право на перерахунок пенсії виникли у позивача з моменту визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 103, тобто із 05 березня 2019 року.
Що стосується вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації на суму різниці пенсії з 01 січня 2018 року по 02 квітня 2020 року у сумі 25 669 грн., то суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Частиною першою статті 2 Закону №2050-ІІІ, визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
А статтею 3 Закону № 2050-ІІІ, передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває на попередньо нараховані, але не виплачені у місячний строк суми.
Відповідно до цього, нарахуванню підлягає компенсація з місяця, наступного після проведення донарахування і по місяць, що передує місяцю виплати.
Враховуючи, що донарахована позивачу за період з 01.01.2018 по 02.04.2020 пенсія в розмірі 25669,12 грн. не виплачена, то підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії наразі відсутні, тим більше що зазначена сума не була нарахована 01.01.2018 і не була виплачена 02.04.2020. Крім того, в силу вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює захист порушених прав, а не прав, які можуть бути порушені у майбутньому.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській здійснити ОСОБА_1 виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 квітня 2019 року однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01 квітня 2019 року, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати", то суд вказує на те, що відповідачем ще не здійснено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, а тому вимога про зобов'язання здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 квітня 2019 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01 квітня 2019 року, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати" є передчасна.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 86% сум грошового забезпечення, то суд вказує на наступне.
28 лютого 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 260/1798/19, яким, зокрема, зобов'язано відповідача (Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії позивача в основному розмірі 86% сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року.
Вказане рішення набуло законної сили 03 червня 2020 року.
Однак, суд в вказує на те, що відповідач не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання вищевказаного рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено частково, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 454,00 грн. (908/2, де 908,00 - ставка судового збору сплачена позивача за звернення до суду із цим позовом), оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити обчислення і перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) відповідно до поданоїзаяви від 12 квітня 2021 року на підставі довідки № ХР18090 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири 00 коп), що сплачений відповідно до квитанції №36 від 25 травня 2021 року.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 серпня 2021 року.
СуддяС.А. Гебеш