18 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/9333/21
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Овруцького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмовуі, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Овруцького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області у якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджено Постановою ВРУ №2503 26.06.1992;
- зобов'язати відповідача видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у зв'язку із досягненням 16-річного віку у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджено Постановою ВРУ №2503 26.06.1992.
В обґрунтування позову вказує, що після досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16-річного віку, вона звернулася з заявою про видачу їй паспорта громадянина України у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджено Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N2503-ХП. Звертаю увагу, що при цьому я надала заяву за зразком, наведеним у додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС №456 від 06.06.2019, а також документи ним передбачені: свідоцтво про народження, оригінал документу, що підтверджує громадянство та посвідчує особу матері, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та довідку про реєстрацію місця проживання. Однак, отримала відмову, яку вважає протиправною.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано Овруцький районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, копію заяви ОСОБА_2 про видачу паспорта та копії доданих до заяви документів.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 22.06.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що 02.04.2021 ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до Овруцького РВ щодо оформлення паспорта громадянина України у Зв'язку з досягненням 16-річного віку. До звернення заявниця додала незаповнений бланк заяви про видачу паспорта громадянина України, довідку про реєстрацію місця проживання, фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см, копію свідоцтва про народження та копію паспорта матері. Вказана заява Позивача, як вид звернення, була розглянута у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10,1996 № 393/96-ВР, з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги». Вказує, що незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним: 1) особа звертається до територіального органу ДМС самостійно; 2) подає особисто заяву-анкету за встановленою формою; 3) надає необхідний повний пакет документів. Заявник не подала повного пакету належних документів. Серед поданих документів відсутні заява про видачу паспорта громадянина України за встановленим зразком, оригінали свідоцтва про народження та паспорта матері, окрім того заявник додала до заяви копії документів та незаповнений бланк заяви про видачу паспорта громадянина України. Просить відмовити у задоволенні позову.
У період із 22.06.2021 по 12.07.2021 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 02.04.2021 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою у якій просить видати паспорт у формі книжечки у зв'язку із досягненням 16-річного віку у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджене Постановою ВРУ №2503 від 26.06.1992.
У заяві міститься дописка, вчинена начальником відповідача у якій вказано, що заявником фактично подано: копію свідоцтва про народження, оригінал довідки про реєстрацію місця проживання, дві фотокартки, заява на видачу паспорта (Ф.1), копія паспорта матері.
За результати розгляду заяви ОСОБА_2 , відповідач листом повідомив про те, що звернення від 02.04.2021 (вх. М-9/6/1827-21 від 02.04.2021) щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з досягненням 16-річного віку розглянуто в порядку статті 15 Закону України «Про звернення громадян». Вказує на подання заявником не в повному обсязі документів та інформації, необхідної для оформлення й видачі паспорта, а саме: рішення суду та заяви, встановленого зразка, заповненої відповідно до поданих документів, згідно із підпунктом 5 пункту 1 Розділу IX Тимчасового порядку, Овруцький РВ не має підстав для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідачів на їх відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Приписами ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Водночас, частиною 4 статті 13 Закону №5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Таким чином, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Частинами 2 - 4 ст. 21 Закону №5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону №5492-VI).
При цьому, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Станом на день виникнення спірних правовідносин (день подання заяви) оформлення та видача паспорта регулювались Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було передбачено запровадження із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Крім того, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Згідно з п. 2-3 Порядку №302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до відповідача із заявою ОСОБА_2 просила видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п. 3 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (п. 5 Положення №2503-XII).
Відповідно до цього Положення №2503-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 було затверджено зразок бланка громадянина України (у вигляді паспортної книжечки) згідно з додатком.
Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
При розгляді даної справи суд враховує правову позицію щодо права особи на отримання паспорта в формі паспортної книжечки, яку було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі №806/3265/17.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/2/18) констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання в право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 вказала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Таким чином, у цій зразковій справі Велика Палата Верховного Суду констатувала незаконність відмови органів ДМС у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року.
Разом з тим, незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним: 1) особа звертається до територіального органу ДМС самостійно; 2) подає особисто заяву-анкету за встановленою формою; 3) надає необхідний повний пакет документів.
Відповідно до п. 13 Положенням №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням визначеного переліку документів.
Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, був затверджений Наказом МВС України від 13.04.2012 №320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за № 1089/21401.
Форма заяви про видачу паспорта також була затверджена Наказом МВС України від 13.04.2012 №320.
З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Овруцького районний відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області із заявою (вх.№М-9/6/1827-21 від 02.04.2021), в якій просила видати паспорт у формі книжечки у зв'язку із досягненням 16-річного віку у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджене Постановою ВРУ №2503 від 26.06.1992.
Відповідач у листі, яким повідомлено заявника про результат розгляду її заяви вказує на подачу ОСОБА_2 не в повному обсязі документів та інформації, необхідної для оформлення й видачі паспорта, а саме: рішення суду та заяви, встановленого зразка, заповненої відповідно до поданих документів, згідно із підпунктом 5 пункту 1 Розділу IX Тимчасового порядку.
Суд звертає увагу, що відсутність форми заяви не може нівелювати право особи на отримання паспорту у формі книжечки, а тому подання заяви у довільній формі чи за формою, визначеною Порядком, затвердженим наказом МВС України від 13.04.2012 №320, що втратив чинність не може слугувати підставою для невидачі такого паспорту.
Твердження відповідача, яке викладене у відзиві, що позивачем подано не заповнений бланк заяви, судом до уваги не береться, оскільки у заяві від 02.04.2021 міститься приписка, зроблена посадовою особою відповідача, у якій вказано, що заявником подано заяву про видачу паспорта (Ф.1) без зазначення, що бланк заяви не заповнено.
Щодо ненадання заявником рішення суду та заяви, встановленого зразка, заповненої відповідно до поданих документів, згідно із підпунктом 5 пункту 1 Розділу IX Тимчасового порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Тимчасовий порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що положення Тимчасового порядку №456 застосовуються до правовідносин з приводу оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року лише тим особам, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Суд зазначає, що на момент звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, жодного рішення суду про зобов'язання ДМС оформити та видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року прийнято не було, а тому положення Тимчасового порядку №456 на нього не поширюються та не підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.
Щодо викладеного у відзиві на позовну заяву твердження про те, що заявником подано копії документів, а не їх оригіналів, судом до уваги не береться, оскільки не були покладені в основу оскаржуваної відмови, оформленої листом, а тому суд не приймає їх до уваги.
Щодо твердження відповідача, викладене у відзиві про те, що переписка із позивачем із роз'ясненням порядку оформлення паспорта згідно приписів Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» у формі листів, викладених довільно, не може розцінюватися як відмова Відповідача в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки.
Однак, суд вважає вказане твердження протиправним, оскільки вказаним листом відповідач фактично відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з тим, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 передбачено лише оформлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Встановлені судом обставини, дають підстави для висновку, що вказаний лист є відмовою у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки він містить чітке зазначення про те, що для оформлення паспорта громадянина України в іншій формі, ніж у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, немає законних підстав.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17, суд вважає, що відповідач протиправно, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відмова у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий Бердичівським МВ УМВС України в Житомирській області 12.01.2010) до Овруцького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Т.Шевченка, 31-а,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100) про визнання протиправною відмовуі, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Овруцького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язати Овруцького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук