19 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/17645/21
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглянувши питання дотримання строків звернення до адміністративного суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, стягнення грошової допомоги,
встановив:
ОСОБА_1 06 серпня 2021 року звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов'язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити йому недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року та до 05 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 10.08.2021 позов залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з позовними вимогами за 2020 рік.
На виконання вимог ухвали, до суду 17.08.2021 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду з позовом позивачем вказано, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 28.05.2021, тривалий час знаходився у службових відрядженнях та в зоні ООС. До заяви додано копії наказів№288 від 04.12.2020 та №123 від 27.05.2020.
Дослідивши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову в частині, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При цьому, процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спірних правовідносин, зокрема є оскарження нарахованої та виплаченої грошової допомоги до 05 травня 2020 року.
Позивачем на підтвердження викладених у заяві обставин надає докази, що із 27.05.2020 по 04.12.2020 позивач не мав реальної можливості звернутись до суду з позовом за 2020 рік.
Однак, до суду не надано доказів, що із 05 грудня 2020 року по 05 лютого 2021 року існували обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду із позовними вимогами за 2020 рік.
Додатково слід звернути увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Всі встановлені вище обставини свідчать на про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Так, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може, встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Відповідно до ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, позов в частині визнання протиправними дій Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та зобов'язання здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня 2020 року з врахуванням норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" подано з порушенням строку звернення до суду, вказані обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому, позовну заяву в цій частині слід повернути.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог:
- визнати протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_2 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;
- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, в розмірів 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням різниці виплачених сум.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук