Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2021 р. Справа№200/663/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,
секретар судового засідання : Козирєва О.О.
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: Кододова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування вимоги,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просить визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС) про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2018 року № Ф-622-23У.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 березня 2021 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування вимоги.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року скасовано. Справу направлено Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області визнання протиправною та скасування вимоги. Встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із повідомленням поважних причин пропуску строку звернення до суду та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 червня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Михайлик А.С.. Справу передано на повторний автоматичний розподіл щодо визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 червня 2021 року, справу передано судді Куденкову К.О. у зв'язку з відводом (самовідводом) судді Михайлик А.С.
Ухвалою суду від 11 червня 2021 року прийнято адміністративну справу до провадження, продовжено розгляд справи.
Ухвалою суду від 8 липня 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 липня 2021 року.
Ухвалою суду від 29 липня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу по суті на 19 серпня 2021 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року замінено відповідача у справі № 200/663/21-а з Головного управління ДПС у Донецькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС.
Також ухвалою суду від 19 серпня 2021 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на розповсюдження на неї пункту 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, у тому числі в частині звільнення від обов'язків платника єдиного внеску.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач з 10.07.2007 знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області Бахмутська державна податкова інспекція. 11.01.2021 позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію припинення. За період підприємництва позивач з 01.01.2012 по 11.01.2021 використовувала спрощену систему оподаткування. Також зазначає, що Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області станом на 01.10.2013 була передана заборгованість у сумі 7300,48 грн. Зазначає, що з урахування переданої недоїмки по єдиному внеску Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області та проведених нарахувань з 01.10.2013 по 11.01.2021, загальна сума недоїмки станом на 01.02.2021 складає 59465,24 грн. Відповідно до облікових даних з інформаційної системи ГУ ДПС заборгованість позивача, станом на 14.08.2018 становила 37238,86 грн. На підставі цих даних відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2018 №Ф-622-23, згідно вимог чинного законодавства. Вважає, що зміни до Закону №2464-VІ внесені Законом №1669-VII, втратили чинність згідно із Законом № 911-VІІІ з 01.01.2016 року, отже з цього періоду будь-які пільги для платників єдиного внеску відсутні.
Позивач надала до суду відповідь на відзив, в якій вона наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У доповненнях до відповіді зазначає, що у 2021 році були перераховані грошові кошти в розмірі 7130,48 грн на погашення заборгованості, що була передана контролюючому органу 01.10.2013 від органу пенсійного фонду.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У позовній заяві просила розглянути справу без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Згідно з копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач була зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 09.07.2007, місцезнаходження АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В02 № 492426.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 11.01.2021 позивачем припинено підприємницьку діяльність. При цьому, позивач перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.
Згідно з копією довідки від 10.07.2007 № 813/10/29-014-26 ФОП ОСОБА_1 взята на облік як платник податків (Артемівська об'єднана ДПІ).
Відповідно до копії свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 1 січня 2012 року знаходилась на спрощений системі оподаткування.
Головне управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код органу: 39406028) знаходиться за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит).
ГУ ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код органу: 43142826) знаходиться за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безоплатний пошук).
У матеріалах справи наявний корінець вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-622-23 від 14 серпня 2018 року з єдиного внеску, за якою позивач має сплатити суму боргу в розмірі 37898,86 грн, у тому числі недоїмка в розмірі 36898,86 грн і штраф у розмірі 340,00 грн. Вимога складена станом на 31.07.2018.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області складено і направлено на примусове виконання оскаржувану в цій справі вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-622-23У від «14 серпня 2018 року» з єдиного внеску, за якою позивач має сплатити суму боргу в розмірі 30 902,86 грн, у тому числі недоїмка в розмірі 30 562,86 грн і штраф у розмірі 340,00 грн. Вимога складена станом на «23.11.2018» на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
З наданої відповідачем роздруківки з інтегрованої картки платника - позивача з єдиного внеску випливає, що станом на 31.10.2018 і на 31.12.2018 борг позивача з єдиного внеску складає 39696,04 грн.
З розрахунку до вимоги № Ф-622-23У від 12 серпня 2018 року на суму 30 902,86 грн виливає, що до вказаної суми включено недоїмку, яка виникла у позивача з 22.07.2013. При цьому, з 22.07.2013 964,48 грн, з 21.10.2013 1194,03 грн, з 20.01.2014 1218,67 грн. Іншій суми недоїмки виникли після 14 квітня 2014 року. Також за цим розрахунок до оскаржуваної вимоги не включено суми штрафів.
У листі Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) від 29.06.2021 № 46735 зазначено, що кошти 11.01.2021 від позивача надійшли кошти в розмірі 7130,48 грн, які в наступному були перераховані на рахунок Головного управління ДПС у Донецькій області (платіжне доручення № 9595 від 29.06.2021).
Копія зазначеного платіжного доручення № 9595 від 29.06.2021 надана до матеріалів справи.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску платнику, який перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI.
Приписами абзацу третього ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI встановлено, що Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Законом України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014, у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Частиною першою ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Артемівськ (Бахмут) та м. Маріуполь Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Артемівськ (Бахмут) та м. Маріуполь Донецької області.
Отже, позивач була платником єдиного внеску, визначеним статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а зміни безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону - не були внесені.
Тобто, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008 у справа №2-1/2008.
Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.
Отже, у Головного управління ДФС у Донецькій області були відсутні правові підстави для формування і направлення позивачу спірної вимоги в частині заборгованості, яка виникла після 14.04.2014, оскільки, позивач була звільнена від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 18.06.2019 у справі №826/9602/16.
Крім того Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.11.2018 у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) дійшла висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.
Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".
Проте на момент формування спірної вимоги не оприлюднено Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Тому, на момент формування оскаржуваної вимоги, відсутні підстави вважати наявним чинний Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Отже, на момент формування оскаржуваної вимоги на спірні правовідносини розповсюджувалися приписи п. 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI.
Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинність 13.02.2020, виключено пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI, але суд перевіряє правомірність оскаржуваної вимоги на момент її прийняття (винесення), а подальші законодавчі зміни не можуть ретроактивно виправдовувати поведінку суб'єкта владних повноважень.
При цьому, наведені приписи законодавства не звільнюють позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску, які виникли до 14.04.2014.
Зазначене відповідає практиці Першого апеляційного адміністративного суду, яка наведена у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 200/3709/20-а.
Також суд зазначає, що на правомірність оскаржувано вимоги від 14 серпня 2018 року № Ф-622-23У не впливають обставини щодо сплати позивачем у 2021 році 7130,48 грн, оскільки, як було зазначено, суд перевіряє правомірність оскаржуваної вимоги на момент її прийняття (винесення).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної вимоги і наявність підстав її скасування частково на суму 27525,68 грн (30902,86 - 964,48 - 1194,03 - 1218,67), а в іншій частині оскаржувана вимога на суму 3377,18 грн недоїмки з єдиного внеску є правомірною, оскільки ця недоїмка виникла до 14.04.2014.
Відповідно до квитанції від 13.01.2021 № 27/1_12 позивачем сплачено 908,00 грн судового збору за подання позову.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 808,77 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП 44070187; 85515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною і скасування вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 серпня 2018 року № Ф-622-23У частково на суму 27525 (двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 808 (вісімсот вісім) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошене в судовому засіданні 19 серпня 2021 року. У повному обсязі рішення буде складене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення суду складено 19 серпня 2021 року.
Суддя К.О. Куденков