Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 серпня 2021 р. Справа№200/5663/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної позивачу, пенсії з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу, з урахуванням страхового стажу за період з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року, починаючи з 17 лютого 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 05 січня 2011 року по 03 березня 2021 року працював у ПрАТ «Азовзагальмаш», однак з 01 липня 2015 року його роботодавець не сплачував за нього єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, через що період роботи з 01.07.2015 року по день звільнення з ПрАТ «Азовзагальмаш», за який йому фактично було нараховано заробітну плату, не було зараховано до його страхового стажу.
Зазначає, що 17 лютого 2021 року звернуся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року у ПрАТ "Азовзагальмаш" та про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу за цей період, однак його звернення залишилось без відповіді.
Вказує, що 09 квітня 2021 року він повторно звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами про зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року, а також просив надати йому довідку Форми-ОК5.
Проте, Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, листом від 23 квітня 2021 року № 1743-1748/Л-02/8-0580/21, відмовило йому у зарахуванні стажу, посилаючись на відсутність сплачених з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року страхових внесків, які повинен був перерахувати ПрАТ "Азовзагальмаш".
Позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував стаж його роботи, оскільки відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача з 27.09.2005 року, як одержувач пенсії по інвалідності.
Стосовно перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2015 року у період роботи позивача у ПАТ "Азовзагальмаш" відповідач зазначив, що відповідно до ст. 24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяці страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Вказує, що ПАТ "Азовзагальмаш", згідно даних з реєстру персоніфікованого обліку, страхові внески були сплачені по 30.06.2015 року, тому підстави для зарахування періодів роботи позивача за період з 01.07.2015 року відсутні .
Крім того, відповідач вказав, що задоволення позовних вимог щодо перерахунку, нарахування та виплати пенсії, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Отже, відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підзаконними нормативними актами, прийнятими постановами Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 28 липня 2021 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну відповідача у справі - задоволено.
Замінено відповідача у справі № 200/5663/21 - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861), на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: площа Соборна, будинок 3, місто Слов'янськ, Донецька область, 84122).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Відповідач, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Позивач перебуває на обліку відповідача з 27 вересня 2005 року, як одержувач пенсії по інвалідності третьої групи загального захворювання, призначеної та обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), що підтверджується матеріалами відповідної пенсійної справи та йому призначена пенсія по інвалідності, що не заперечується відповідачем та підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с. 9, 41-59).
17 лютого 2021 року позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області із заявою, у якій просив зарахувати до його страхового стажу, необхідного для перерахунку пенсії, період з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року, за який ПрАТ "Азовзагальмаш" нараховувало йому заробітну плату, але не сплачувало страхові внески та просив зробити перерахунок отримуваної пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року включно (а.с. 14-15).
Проте, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, на зазначену заяву відповіді надано не було.
09 квітня 2021 року позивач повторно звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області із заявою, у якій просив видати йому довідку за формою ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб), зарахувати до його страхового стажу, необхідного для перерахунку пенсії, період з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року, за який ПрАТ "Азовзагальмаш" нараховувало йому заробітну плату, але не сплачувало страхові внески, а також зробити перерахунок отримуваної пенсії, з урахуванням страхового стажу з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року включно (а.с. 12).
Маріупольське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької листом від 23 квітня 2021 року № 1743-1748/Л-02/8-0580/21 надало ОСОБА_1 роз'яснення щодо розміру призначеної йому пенсії та проведених перерахунків, а також повідомило його, що здійснити перерахунок його пенсії з додаванням стажу періодів роботи в ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року у Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області законні підстави відсутні, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058). Право на наступний перерахунок відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України він набуде з 01.04.2022 року (а.с. 13-14).
Як встановлено судом з матеріалів справи, а також не заперечується відповідачем, до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 01 липня 2015 року у ПрАТ "Азовзагальмаш" з підстав несплати страхових внесків підприємством.
Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), судом встановлено, що відповідачем не зараховано період роботи позивача з 01.07.2015 року по 31.12.2020 року. Вказано, довідку сформовано засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 10 березня 2021 року (а.с. 55-59).
Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_5 року позивач у спірні періоди:
- з 05.01.2011 року прийнятий за переведенням до механо-збирального цеху № 139 в ВАТ "Азовзагальмаш" заступником начальника цеху (наказ № 11к від 05.01.2011 року);
- з 06.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство "Азовзагальмаш" перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" (рішення загальних зборів акціонерів від 06.04.2011 року);
- з 20.04.2016 року Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" (рішення загальних зборів акціонерів від 20.04.2016 року);
- з 10.02.2017 року переведений у Механоскладалний цех № 639 заступником начальника цеху з підготовки виробництва (наказ № 75к від 10.02.2017 року);
- з 18.09.2020 року переведений у механо-скадальний, зварювальний цех № 617 заступником начальника цеху підготовки виробництва (наказ № 17к від 18.09.2021 року);
- з 03.03.2021 року звільнений за власним бажанням, відповідно статті 38 КЗпП України (наказ № 9 від 03.03.2021 року) (а.с. 10).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід);
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Відповідно до статті 22 Закону №1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для, зокрема, обчислення страхових внесків, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами положень статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не у повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд зазначає, що відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5) від 10.03.2021 року встановлено, що позивачу, в період з 01.07.2015 року по 31.12.2020 року, ПрАТ "Азовзагальмаш" нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, проте, страхові виплати за вказаний період підприємством не сплачувались (а.с. 55-59), у тому числі, внаслідок невиконання ПрАТ "Азовзагальмаш" обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Суд застосовує аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.
Відповідач факт незарахування періоду роботи позивача на ПрАТ "Азовзагальмаш" починаючи з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року (день звільнення з ПрАТ "Азовзагальмаш") з підстав несплати підприємством страхових внесків не заперечує.
Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував період роботи позивача з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року (день звернення із заявою про зарахування періоду роботи до страхового стажу та проведення перерахунку) у ПрАТ "Азовзагальмаш", посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу, суд зазначає наступне.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846; далі Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.5. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пунктом 2.1. Порядку № 22-1 визначено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.
Згідно з пунктом 2.7. Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Згідно з п. 4.1. Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до положень пункту 4.3. Порядку № 22-1, визначено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Згідно з пунктом 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд зауважує, що вимога позивача про зобов'язання органу ПФУ провести перерахунок пенсії, зарахувавши до трудового стажу спірний періоду роботи після призначення, пенсії тягне за собою певні правові наслідки, а саме - перерахунок пенсії позивача у зв'язку з урахуванням страхового стажу після її призначення.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Судом встановлено, що позивачем дійсно не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертвся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії відповідно до вимог Порядку № 22-1 та статті 44 Закону № 1058-IV.
Проте, зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, відповідач припустився формалізму, оскільки з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.
Вказані висновки, які суд у даній справі застосовує, викладені у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №537/3480/17, від 27.11.2019 року у справі №748/696/17.
За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання зробити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року, підлягають задоволенню.
Щодо дати проведення перерахунку.
Відповідно до положень пункту 1.9 Порядку № 22-1, визначено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з зарахуванням до страхового стажу спірних періодів - 17.02.2021 року.
Отже, відповідач зобов'язаний здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2021 року, а не з 17.02.2021 року, як про це просить позивач.
З приводу доводів відповідача про те, що ухвалення судом рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є втручанням в його дискреційні повноваження, суд зазначає таке.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою тощо.
Судом встановлено, що підстави, з яких відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, не знайшли свого підтвердження та є протиправними. Як наслідок, застосований судом спосіб захисту порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Крім того, повноваження суду щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії прямо передбачені п. 7 ч.2 ст. 245 КАС України, а ефективний спосіб відновлення порушеного права має виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та забезпечувати, а також необхідність повторного звернення до суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано суду доказів правомірності його дій щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 17.02.2021 року .
На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної позивачу, пенсії за період з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року, а також зобов'язання відповідача з 01 березня 2021 року зробити перерахунок пенсії позивачу, з урахуванням страхового стажу в Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» за період з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судовий збір" 2, 9, 77, 133, 139, 241-246, 262, 263, 291, 371 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити чатково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 , пенсії за період з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) з 01 березня 2021 року зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), з урахуванням страхового стажу в Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» за період з 01 липня 2015 року по 17 лютого 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) збір в розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3).
Повне судове рішення складене 11 серпня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч