Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2021 р. Справа№200/4032/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,
секретар судового засідання : Козирєва О.О.
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: Кододова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просить визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 березня 2021 року № Ф-13256-13 зі сплати ЄСВ і зобов'язати орган фіскальної служби припинити винесення вимог про сплату боргу (недоїмки) з того самого предмету і з тих самих підстав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року (суддя Череповський Є.В.) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2021 року, справу № 200/4032/21 передано судді Куденкову К.О.
Ухвалою суду від 11 червня 2021 року прийнято адміністративну справу до провадження.
Ухвалою суду від 8 липня 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати з правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 липня 2021 року.
Ухвалою суду від 29 липня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 19 серпня 2021 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року замінено відповідача у справі № 200/4032/21 з Головного управління ДПС у Донецькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що вона з 06.08.2020 працює на посаді юрисконсульта в КВП «Краматорський водоканал» і роботодавець щомісяця сплачує за неї єдиний соціальний внесок.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач зареєстрована 28.08.2019 року Радою адвокатів Донецької області, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Краматорська державна податкова інспекція (м. Краматорськ), як особа яка провадить незалежну професійну діяльність, з 02.07.2020 як платник податків і як платник єдиного внеску. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Позивач надала до суду відповідь на відзив в якій вона наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що у І і ІІ кварталі 2020 року її адвокатське свідоцтво було зупинено.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Згідно з копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в місті Краматорськ Донецької області.
Позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією відповідного свідоцтва № 5598 від 28.08.2019.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру адвокатів України встановлено, що з 28.08.2019 право на заняття адвокатською діяльністю позивача зупинено на підставі заяви від 28.08.2019 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 5076-VI. Також у цьому витязі зазначено, що право на заняття адвокатською діяльністю позивача поновлено з 02.07.2020.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 200/11409/20-а задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 6 листопада 2020 року №Ф-13256-13. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Донецькій області від 6 листопада 2020 року №Ф-13256-13 на суму 3 178,12 грн. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2021 року у справі № 200/11409/20-а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року повернуто заявникові.
В рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 200/11409/20-а судом установлено, що позивач працює на посаді юрисконсульта з повним робочим днем з 06.08.2020 у Комунальному виробничому підприємстві «Краматорський водоканал».
ОСОБА_1 звернулась до відповідача зі заявою від 02.07.2020 про взяття на облік платника єдиного внеску.
Згідно з копією повідомлення від 02.07.2020 № 2005158000003 ОСОБА_1 , як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, взята на облік як платник єдиного внеску, на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з 02.07.2020.
Позивач також надала до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків від 22.03.2021 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року і відомості від 25.05.2021 за 1 квартал 2021 року, з яких випливає, що позивач отримує доходи, зокрема, у Комунальному виробничому підприємстві «Краматорський водоканал», з яких утримуються відповідні податки. При цьому, у цих відомостях відсутні про отримання позивачем доходів від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема адвокатської.
12 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13256-13, за якою позивач має сплатити 9 595,30 грн недоїмки з єдиного внеску. Вимога складена станом на 31 січня 2021 року на підставі даних інформаційної системи податкових органів. При цьому, єдиний внесок нарахований контролюючим органом у розмірі мінімального страхового внеску.
З наданої відповідачем роздруківки з інтегрованої картки платника - позивача для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб які проводять незалежну професійну діяльність випливає, що станом на 31.01.2021 борг позивача з єдиного внеску складав 9 595,30 грн. Цей борг виник з 21.04.2020.
Крім того, відповідно до звіту Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» від 08.09.2020 за серпень 2020 року щодо ОСОБА_1 указаним підприємством, як роботодавцем, нараховано єдиний внесок у розмірі 2171,63 грн.
На підтвердження вказаної обставини також надано довідку Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» від 15.07.2021 № 05-03/3333.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону № 2464-VІ, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску
Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), згідно зі ст.13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст. 31).
Положеннями ст. 32 вказаного Закону встановлено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Виходячи зі змісту ч.ч. 5, 6 ст. 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст. 17 Закону № 5076-VI).
Отже, законодавець розрізняє зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв'язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.
Як було встановлено судом, з 28.08.2019 до 02.07.2020 право на заняття адвокатською діяльністю позивача було зупинене відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 5076- на підставі її заяви. Тому позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності у вказаний період, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи.
Наведене відповідає правовим висновкам, які зазначені у постанові від 5 листопада 2018 року у справі №820/1538/17.
Також особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Судом було встановлено, що з 06.08.2020 позивач працює в Комунальному виробничому підприємстві «Краматорський водоканал» і доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально не встановлено.
Наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
Отже, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї в період з 06.08.2020 нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, за яким нарахування позивачу єдиного внеску за звітні періоди до липня 2020 року є безпідставним, оскільки з 28.08.2019 до 02.07.2020 право позивача на заняття адвокатською діяльністю було зупинене. Також безпідставним є нарахування єдиного внеску з вересня 2020 року, оскільки у серпні 2020 року єдиний внесок за позивача нараховував та сплачував роботодавець (у розмірі більшому за мінімальний страховий внесок на місяць).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, у редакції, чинній у липні 2020 року, було передбачено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Суд звертає увагу на те, що роботодавець позивача сплачує єдиний внесок за звітний період - місяць, зокрема, за серпень і вересень 2020 року, а не за квартал.
При цьому, мінімальний страховий внесок позивача за липень 2020 року не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
З огляду на викладене, відповідачем правомірно визначено суму єдиного внеску до сплати за липень 2020 року в розмірі 1039,06 грн (мінімальний страховий внесок).
Отже, оскаржувана вимога є протиправною і підлягає скасуванню часткового на суму 8556,24 грн (9595,30 грн - 1039,06 грн)
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача припинити винесення вимог про сплату боргу (недоїмки) з того самого предмету і з тих самих підстав суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що КАС України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє. Тому не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання припинення винесення вимог про сплату боргу (недоїмки) з того самого предмету і з тих самих підстав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції від 0.0.2121449450.1 від 13.05.2021 позивачем сплачено 908,00 грн судового збору за подання позову.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП 44070187; 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною і скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12 березня 2021 року № Ф-13256-13 про сплату боргу (недоїмки) частково на суму 8556 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошене в судовому засіданні 19 серпня 2021 року. У повному обсязі рішення буде складене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення суду складено 19 серпня 2021 року.
Суддя К.О. Куденков