Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2021 р. Справа№200/8189/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання рішення протиправними та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії-
1 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, в якій просить суд:
визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради щодо відмови у здійсненні перерахунку адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як особі, якій призначено пенсію з 02.07.2018;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради здійснити перерахунок щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 02.07.2018 як особі, якій призначено пенсію, здійснивши нарахування та виплату грошової допомоги з 02.07.2018 по 29.07.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно, необґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі, як особі якій призначено пенсію.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідач діяв на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, призначення та виплата грошової допомоги позивачу здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства України.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 з вересня 2017 року перебуває на обліку Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, як внутрішньо переміщена особа та є одержувачем адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам згідно з Положенням про порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.
Відповідно до заяви позивача від 02.07.2018, в якій зазначено статус позивача як безробітного, призначено відповідачем виплати з 02.07.2018 по 01.09.2018 в розмірі 442 грн., з 02.09.2018 по 01.11.2018 - 221 грн.
Заявою від 03.06.2020 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, просив перерахувати та виплатити грошову адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі, як пенсіонеру, до вказаної заяви долучені копії рішень Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 у справі №805/803/18-а та від 18.04.2019 у справі №200/3693/19-а.
Заявою від 19.11.2020 позивач повторно звертався до відповідача де повторно просив перерахувати та виплатити грошову адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі, як пенсіонеру, посилаючись при цьому на подану ним заяву від 03.06.2020.
Листом від 04.12.2020 №Р-051-51-62 відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку за період з 02.07.2018 по 01.11.2018.
Судом з матеріалів справи також встановлено, що позивачу у на виконання судових рішень Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 у справі №805/803/18-а та від 18.04.2019 у справі №200/3693/19-а призначена пенсія з 28.09.2017.
З урахуванням встановлених судом обставин спірним питанням у даній справі є відмова відповідача здійснити перерахунок грошової адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі, з урахуванням набутого статусу пенсіонера.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Відповідно до ст.7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509.
Тобто, реалізація права на отримання соціальної допомоги пов'язана з фактом реєстрації особи як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15 жовтня 2014 року, визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок), який визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).
Відповідно до п.2 вказаного Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з п.3 цього Порядку Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема, для осіб, які отримують пенсію, та дітей - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї).
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.
Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про:- зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; - наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; наявність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює; наявність у будь-якого з членів сім'ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.
Згідно п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.07.2019 до якої надано довідку від 30.07.2019 про перебування на обліку в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії.
Згідно рішення відповідача від 13.08.2019 щомісячну адресну допомогу позивачу призначено з 30.07.2019 по 29.01.2019 в розмірі 1 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на той факт, що оскільки пенсію йому призначено з 2017 року то допомогу він мав отримувати, як особа зі статусом пенсіонера з моменту звернення до відповідача, тобто з 02.07.2018, суд не погоджується із таким твердження з огляду на наступне.
Пенсію позивачу призначено з 28.09.2017 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі 200/3693/19-а, яке з урахуванням ухвали Першого апеляційного адміністративного суду Донецької області набрало законної сили 20.06.2019.
Пенсійне посвідчення позивачу видане 07.08.2019, при цьому підтвердження щодо набуття статусу пенсіонера у вигляді довідки органу пенсійного фонду від 30.07.2019, позивач надав до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради 30.07.2019 разом із заявою про призначення адресної допомоги.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для проведення перерахунку та виплати Управлінням соцзахисту спірної допомоги з 02.07.2018 по 29.07.2019, оскільки вказане не передбачено Порядком №505, а щодо будь-яких змін позивач не повідомляв, заяв не подавав, отже у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку допомоги за спірний період, а позивач набув статусу пенсіонера з моменту виконання судового рішення, яке набрало законної сили 20.06.2019.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в межах компетенції, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 287, 293, 295- 297 КАС України,
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 ) до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради (вул. Пушкіна, 8, м. Селидове, 85401, ЄДРПОУ 25953988) про визнання рішення протиправними та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення прийнято в порядку спрощеного позовного провадження. Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов