Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2021 р. Справа№200/8949/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дії і зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління ФСС, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо припинення нарахування і виплати щомісячних страхових виплат, починаючи з 01.06.2014; - зобов'язати поновити нарахування і виплату щомісячних страхових виплат, починаючи з 01.06.2014.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на протиправність дій відповідача щодо припинення виплати йому соціальних виплат з червня 2014 року на підставні Постанови КМУ № 365.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що згідно з інформацією, отриманою з електронної бази Фонду соціального страхування України, ОСОБА_1 було нараховано і сплачено Донецьким міським відділенням Фонду у Київському районі страхові виплати по червень 2014 року включно. Платіжні документи, які підтверджують проведення позивачу страхових виплат до червня 2014 року залишились у приміщенні Донецького міського відділення управління Київського району, яке у листопаді 2014 року перемістилось до м. Слов'янська Донецької області на виконання постанови КМУ № 595 від 07.11.2014. Під час переміщення документи, пов'язані з веденням діяльності відділення вивезти не вдалось, у тому числі і справу потерпілого на виробництві ОСОБА_1 . Отже інформація відносно права позивача на страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» отримується з електронної бази Фонду. Також зазначає, що ОСОБА_1 з липня 2014 року не звертався до органу Фонду за отриманням страхових виплат, право на які Фондом не оспорюється. Крім того відповідач зазначає, що заява про призначення/продовження раніше призначених страхових виплат разом із оригіналами документів подається особою працівникам управління (відділення) особисто. Оформлення соціальних виплат без особистого звернення громадян до управління ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області є неприпустимим та таким, що суперечить вимогам Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований з 17.10.1984 за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 19.04.2001.
Листом відповідача від 30.06.2021 № Б-01-04/19-439 позивача повідомлено про те, він як потерпілий на виробництві перебував на постійному обліку і отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька з 21.06.2007. Відповідно до даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування України з червня 2014 року для отримання страхових виплат до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та інших управлінь він не звертався, страхові виплати йому не нараховувались. Крім того позивачу роз'яснено, що для продовження раніше призначених страхових виплат йому особисто необхідно звернутись до будь-якого обласного управління (відділення), надавши необхідні документи: заяву, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт або документ, що підтверджує особу та інше.
У позовній заяві не наведено обставин і до суду не надано доказів щодо звернення позивача до органів Фонду соціального страхування України, розташованих на підконтрольній українській владі території, з приводу взяття на облік і здійснення страхових виплат.
Відповідачем до суду разом з відзивом надана службова записка від 03.03.2021 в якій зазначено, що на постійному обліку ОСОБА_1 знаходиться у Донецькому міському відділенні Фонду у Київському районі з 21.06.2007, отримує щомісячну страхову виплату по втраті працездатності (професійне захворювання - 40% безстроково). Страхові виплати у Донецькому міському відділенні у Київському районі потерпілий отримував по червень 2014 року. Згідно ПЗ «Реєстр Потерпілих» та ЄІАС ФСС як внутрішньо переміщена особа за продовженням щомісячних страхових виплат до відділень Фонду потерпілий не звертався.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що право позивача на страхові виплати не є спірним.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII затверджене звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
21 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 337-VIII. «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків».
У вказаній Постанові зазначено, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року <…>. Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року). Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації батальйон "Восток", а також задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей <…>. Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації <…>. Наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід'ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганській областях.
Крім того, Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII визначні тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.
Наведене вказує на те, що у зв'язку із загальновідомими обставинами, які спричинили прийняття Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, органи Фонду соціального страхування України не мають можливості здійснювати свої повноваження в м. Донецьку з незалежних від них обставин.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) установлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).
Пунктом 2 розділу 1 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 (далі - Порядок № 20), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451, який діяв до 28.12.2018, було передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон 1706).
Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Пунктами 1.2 і 1.4 розділу І Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27), передбачено, що внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - постанова КМУ № 637).
Призначення, продовження (відновлення) та припинення страхових виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад (далі - Комісії).
Також відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування).
Згідно з п. 3.7 Порядку № 27 передбачено, що щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.
Отже, у зв'язку з неможливістю здійснення органами Фонду соціального страхування України своїх повноважень на окремих територіях Донецької і Луганської областей, зокрема в м. Донецьку, законодавством передбачений порядок реалізації права осіб на соціальне забезпечення, який передбачає звернення особи до органу Фонду соціального страхування України, розташованому на підконтрольній українській владі території.
На момент розгляду цієї справи до суду не надано доказів вчинення відповідачем дій, рішень або бездіяльності щодо відмови в продовженні (відновленні) страхових виплат позивачу. Доказів звернення позивача до Управління ВД ФСС щодо продовження (відновлення) страхових виплат до суду також не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки право позивача на страхові виплати має бути реалізоване шляхом звернення позивача до відповідного відділення Управління ВД ФСС, розташованому на підконтрольній українській владі території.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання протиправними дії і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 19 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков