Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 серпня 2021 р. Справа№200/7460/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії, -
16 червня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2016, 2017 роки в розмірі 3 764, 40 грн., при призначенні позивачу пенсії за віком у 2021 році;
- зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком позивачу у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9 118, 81 грн., з дня призначення пенсії за віком з 14.05.2021 року.
Позов обґрунтований тим, що перебуваючи у відповідача на обліку позивач 14.05.2021 року звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Відповідач призначив позивачу пенсію за віком, проте, відзначив позивач, під час призначення пенсії відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016,2017 року у розмірі 3 764, 40 грн., що призвело до зниження пенсії позивача, що саме і стало підставою звернення ним до суду.
Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відзиву на позов ОСОБА_1 до суду не направило.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними , зобов'язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 4-7).
ОСОБА_1 має другу групу інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом, що підтверджується довідкою Міжрайонної травматологічної МСЕК серії ААА № 093249 від 05.08.2020 року та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААБ № 850686 (а.с. 9).
Як встановлено судом, на підставі пояснень позивача, останній 14.05.2021 року звернувся до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Як встановлено судом із протоколу перерахунку пенсії позивача, 18 травня 2021 року Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення № 057250000632 про перерахунок пенсії позивача у зв'язку із переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (зв. бік а.с. 16-а.с. 17).
Із розрахунку стажу позивача встановлено, що останній після призначення пенсії по інвалідності набув страхового стажу з 10 липня 2018 року по 13 травня 2021 року у загальній кількості 2 роки 10 місяців 4 дні (а.с. 13).
Останнім записом трудової книжки позивача, згідно такої копії його трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05 травня 1995 року, судом встановлено, що під записом № 30 міститься інформація про те, що позивача звільнено з ВАТ «Шахтобудівна компанія» за станом здоров'я, 09 липня 2018 року (а.с. 10-12).
Відповідно до розрахунку заробітку позивача судом встановлено, що при призначенні йому пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати по країні за 2016, 2017 роки в розмірі 3 764, 40 грн. (а.с. 14-17).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно частини 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Як зазначено у Прикінцевих положеннях Закону № 1058-IV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Нормами ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII також визначено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
У випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Приписи частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2017 року по справі № 225/3034/14-а викладено висновок щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу роботи час перебування на інвалідності від отриманої травми при виконанні трудових обов'язків на підставі ст. 56 Закону № 1788-XII та ст. 9 Закону України «Про охорону праці», так як згідно з наведеними правовими нормами законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсіонер повинен набути на дату переведення на пенсію за віком не менш як 24 місяці саме страхового, а не загального стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Закон № 1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
На підставі наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач з дати отримання групи інвалідності 05.07.2018 року у зв'язку із трудовим каліцтвом отримував пенсію по інвалідності та до переведення на пенсію за віком на пільгових умовах 18.05.2021 року не працював, тобто підстави для застосування абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV шляхом застосування середньої заробітної плату (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV для призначення пенсії, у відповідача відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач неправильно розтлумачив положення ст.56 Закону № 1788-XII та ст. 9 Закону України «Про охорону праці» в частині зарахування періоду інвалідності в стаж роботи, що використовується для обчислення розміру пенсії, оскільки відповідно до цих норм час перебування на інвалідності від отриманої травми при виконанні трудових обов'язків використовується тільки для обчислення стажу необхідного для призначення пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6; ЄДРПОУ: 41247274) про визнання протиправними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2016, 2017 роки в розмірі 3 764, 40 грн., при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2021 році та зобов'язання Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9 118, 81 грн., з дня призначення пенсії за віком з 14.05.2021 року, - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 17 серпня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров