Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 серпня 2021 р. Справа№200/7333/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій , зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо обчислення заробітної плати позивача із врахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.07.2016 року;
- зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з 01.01.2021 року із врахуванням заробітної плати за період з 01.09.1986 року по 30.06.1991 року та з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з індивідуальним коефіцієнтом для обчислення 1, 92429.
Позов обґрунтований тим, що 05 грудня 2001 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності 3-ї групи загального захворювання.
01 березня 2021 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача.
Не погодившись з розміром своєї пенсії після здійсненого перерахунку, через свого представника, позивач звернувся до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за роз'ясненнями щодо надання розрахунку коефіцієнтів його заробітної плати під час перебування на пенсії по інвалідності та розрахунок коефіцієнтів його заробітку на пенсії за віком.
Отримавши 28 травня 2021 року відповідь на вказаний запит, позивачу стало відомо, що під час його перебування на пенсії по інвалідності його заробітна плата була обчислена за період з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1991 року та з 01 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року яка склала 2 305, 13 грн. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення складав 1, 92429. Середня заробітна плата по народному господарству була застосована за 2007 рік - 1 197,91 грн.
Крім того у листі було зазначено про те, що 19 грудня 2016 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію розраховано із заробітної плати за період з 01 жовтня 1986 року по 30 вересня 1991 року та з 01 липня 2000 року по 31 липня 2016 року, яка склала 3 501, 05 грн. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення складав 1, 07281. Середня заробітна плата по народному господарству була застосована за 2015 рік - 3 263,44 грн.
На думку позивача, відповідач, при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком протиправно розрахував розмір його пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та для обчислення пенсії врахував заробітну плату за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року, оскільки це значно знизило розмір його пенсії .
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що при переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком він продовжував працювати та своєї згоди на застосування відповідачем вказаного вище розрахунку пенсії він не надавав, а тому відповідач повинен був розраховувати його середню заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії із заробітної плати за період з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1991 року та з 01 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу), визначеному частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за 2015 рік 3 263, 44 грн.
Підсумовуючи позивач зазначає, що розрахунок його пенсії із заробітної плати за період з 01 жовтня 1986 року по 30 вересня 1991 року та з 01 липня 2000 року по 31 липня 2016 року значно зменшує індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії з 1, 92429 на 1,07281 чим порушує його право на отримання належного розміру пенсії у відповідності до законодавства України.
За підрахунком позивача розмір його пенсії повинен становити 4 733,83 грн., натомість він отримує 2 904, 34 грн., у зв'язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відзиву на позов ОСОБА_1 до суду не направило.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 09 серпня 2021 року суд відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Донецькій області у задоволенні клопотання про заміну відповідача по даній адміністративній справі.
Таким чином, з огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про заміну відповідача по справі, суд не приймає до уваги наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області відзив на позовну заяву у зв'язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області не є стороною по даній справі.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 4-5).
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , що видане на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній є пенсіонером та отримує пенсію за віком (3 гр. загальне захворювання (зв. бік а.с. 5).
Як встановлено судом на підставі пояснень позивача та наявних матеріалів справи, що з 05 грудня 2001 року ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності з групи загального захворювання відповідно до ст. 25 Закону України « Про пенсійне забезпечення».
Як свідчить копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 02 серпня 1984 року, після призначення пенсії по інвалідності, з 05 грудня 2001 року, позивач працював, зокрема у періоди: з 05 грудня 2001 року по 16 листопада 2014 року, з 17 листопада 2014 року по 08 березня 2017 року, з 09 березня 2017 року по 16 липня 2019 року та з 17 липня 2019 року продовжує працювати (а.с. 6-8).
Робота позивача з моменту призначення пенсії за віком ткож підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с. 27-зв. бік а.с. 29).
28 листопада 2019 року позивач звернувся до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, що була зареєстрована за номером 3738, відповідно до якої просив зробити перерахунок його пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 по стажу і заробітку (а.с. 26).
На підставі витягу з ППВП ПФУ від 23 лютого 2021 року судом встановлено, що рішенням Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 914280152830 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».
Як встановлено судом на підставі листа Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 28 травня 2021 року № 0572-02-8/8835, що був надісланий у відповідь на запит представника позивача, заробітна плата позивача була обчислена за період з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1991 року та з 01 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року, яка складала 2 305, 13 грн. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення складав 1, 92429. Середня заробітна плата по народному господарству була застосована за 2007 рік - 1 197, 91 грн (а.с. 10).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другою статті 40 цього Закону визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше. Крім того, після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин застосування в спірних відносинах норм ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року справа №21-612а14 та постанові Верховного Суду від 05 липня 2018 року справа №565/645/17.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії за віком мав відбутися із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
- З метою ефективного захисту прав позивача, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи судом встановлено, що пенсію позивача відповідачем обчислено із заробітної плати позивача із врахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.07.2016 року не з 01.01.2021 року (місяць підвищення розміру пенсії), як помилково рахує позивач, а з моменту переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тобто з 19 грудня 2016 року, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з дати переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тобто з 19 грудня 2016 року, із врахуванням заробітної плати за період з 01.09.1986 року по 30.06.1991 року та з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з індивідуальним коефіцієнтом для обчислення 1, 92429.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн (а. с. 3).
З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 908,00 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ЄДРПОУ: 41247274) про визнання протиправними дій , зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ЄДРПОУ: 41247274) щодо обчислення заробітної плати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із врахуванням заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.07.2016 року.
Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ЄДРПОУ: 41247274) здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) з дати переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тобто з 19 грудня 2016 року, із врахуванням заробітної плати за період з 01.09.1986 року по 30.06.1991 року та з 01.07.1991 року по 31.08.1991 року та з індивідуальним коефіцієнтом для обчислення 1, 92429.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 17 серпня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров