Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2021 р. Справа№200/8607/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в порушення вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 сплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року у меншому розмірі, ніж встановлений Законом, у розмірі 1491 грн, що встановлений додатком до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325. В задоволенні заяви про виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік було відмовлено. Вважаючи свої права порушеними, звернулась до суду з цим позовом та просив суд
-визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020;
-стягнути з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.;
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2021 у вказаній адміністративній справі відкрито провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивач не перебуває на обліку як отримувач щорічної разової допомоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 15.03.2021); перебуває на обліку відповідача.
Відповідно до ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня має право на одержання разової грошової допомоги.
Вказану допомогу у 2021 році відповідач виплатив в розмірі 1491 грн, що встановлений додатком до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325, тобто в меншому розмірі, ніж передбачений ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
У червні 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до відповідача із заявою, в якій просив сплатити їй разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, враховуючи висновки, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, в загальному розмірі 8845 грн за вирахуванням раніше виплаченої суми в розмірі 1491 грн за 2021 рік (тобто 7354 грн).
Листом відповідача від 09.06.2021 в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що відповідач не здійснював виплату разової допомоги позивачу з огляду на те, що останній в управлінні на обліку не перебуває.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV статтю 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною п'ятою, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розд. ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” внесені зміни, якими, зокрема вказану норму права викладено в редакції, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 вказані положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.
Отже, з 22.05.2008 - дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України підлягали застосуванню положення ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28.12.2014 №79-VIII, пп.5 п.63 розд. І якого розд. VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з 01.01.2015 на законодавчому рівні, а саме шляхом закріплення у Бюджетному кодексі України, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, - визнано неконституційними.
При цьому Конституційний Суд України у п.2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію відповідних положень статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV.
На вказані обставини звернута увага Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні положення містяться у ст.91 Закону України “Про Конституційний Суд України”.
Отже, з 27.02.2020 - дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України положення ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” діють в редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас є чинною постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком до якого вказаним особам встановлена допомога до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачений цим Законом.
Так, з метою забезпечення виплати у 2021 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 №325, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Додатком до вказаного Порядку є “Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань””, якими передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій - 1491 гривня.
Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на наведене до спірних правовідносин в частині розміру допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а не положення додатку до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, які йому не відповідають.
Частиною 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Отже, у 2021 році позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8845 грн. (1769 грн х 5 = 8845 грн). Проте така допомога йому помилково була виплачена в сумі 1491 грн, тобто в меншому розмірі, ніж встановлений законом, чим порушені права позивача.
Сума недоплаченої позивачу допомоги становить 7354 грн.
З огляду на наведене позивач має право на приведення розміру виплаченої допомоги у відповідність до вимог законодавства шляхом виплати її недоплаченої частини.
Посилання відповідача на самостійне та добровільне усунення порушень прав позивача в цій частині шляхом прийняття відповідного рішення є неприйнятними, оскільки станом на час розгляду даної справи недоплачена частина допомоги позивачу не виплачена.
Щодо посилання відповідача на те, що позивач на обліку не перебуває на обліку, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно п. 2 Постанови КМУ «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань» від 8 квітня 2021 р. № 325 встанволено обов'язок забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”: в тому числі і Національною поліцією.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік в сумі 1491, 00грн., відповідно є підстави вважати, що інформація щодо даних позивача була наявна в переліку списку осіб, які мають право на отримання щорічної допомоги до 5 травня 2021 року, а відтак вказані аргументи відповідача є безпідставними.
Відповідно до ч.ч.1 й 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття “майно” охоплює як “наявне майно”, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого “права власності” (п.74 рішення від 02.03.2005 у справі “Von Maltzan and Others v. Germany”). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися “активом”: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є “активом”, на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту “правомірних (законних) очікувань”.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би повне їх відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п.10 ч.2 ст.245 КАС України).
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відтак, є підстави для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та стягнення такої допомоги в сумі 7354,00 грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір у даній справі стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області (м. Дружківка, вул. Машинобудівників, б. 64, ЄДРПОУ 26010987) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Стойка