09 квітня 2021 року Справа № 160/17688/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/1778/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
30.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, при поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 06.04.2018, стосовно не виконання обов'язку з врахування норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та враховуючи довідки про заробітну плату за 60 місяців №018/124 від 01.02.2019, а також довідки №023-650 від 21.03.2019 та №023-651 від 21.03.2019, уточнюючих особливо шкідливі і особливо важкі умови праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, починаючи з 06.04.2018, у розмірі передбаченому законодавством з усіма нарахуваннями, перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни з урахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України та враховуючи довідки про заробітну плату за 60 місяців №018/124 від 01.02.2019, а також довідки №023-650 від 21.03.2019 та №023-651 від 21.03.2019, уточнюючих особливо шкідливі і особливо важкі умови праці зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з виплатою компенсації розрахованої за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» №159 від 21.02.2001, за невчасно отримані та неотримані суми пенсійних виплат, як частини доходу, за період невиплати з 06.04.2018 по дату фактичної виплати усієї суми пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у березні 2020 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року по справі № 160/3358/19 пенсійним органом було здійснено поновлення пенсії ОСОБА_1 .
Втім, після поновлення пенсійних виплат, позивачем було виявлено, що розмір пенсійних виплат не відповідає діючому законодавству України.
За таких обставин, позивач, через свого представника, був змушений звернутись до Управління Пенсійного фонду із проханням здійснювати нарахування та виплату його пенсійних виплат у розмірі передбаченому законодавством з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також із врахуванням наявних довідки про заробітну плату за 60 місяців від 01.02.2019р. №018/124, а також довідок від 21.03.2019р. №023-650 та від 21.03.2019р. № 023-651, уточнюючих особливо шкідливі і особливо важкі умови праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ОСОБА_1 .
Відтак, враховуючи вказане вище, позивач вказує на протиправну бездіяльність пенсійного органу щодо поновлення пенсії у неналежному розмірі без врахування усіх наявних документів, наданих позивачем до пенсійної справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 відкрито провадження у справі №160/17688/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
09.03.2021 на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача повідомив, що на виконання рішення суду, ОСОБА_1 поновлено пенсію з моменту звернення із заявою про поновлення пенсії від 06.04.2018 за документами, наданими позивачем в день звернення (06.04.2018). Відповідач зазначає, що для перерахунку пенсії з урахуванням уточнюючих довідок про заробітну плату та стаж, позивач слід звернутись із заявою про перерахунок пенсії, втім така заява до пенсійного органу не надходила, відтак вимоги представника ОСОБА_1 , викладені в прохальній частині позову, щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити поновлення пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідки від 01.02.2019 № 018/124 про заробітну плату за 6 місяців, а також довідки від 21.03.2019 № 023-650 та від 21.03.2019 р. № 023-651 уточнюючих особливо шкідливий і особливо важкі умови праці, з моменту звернення із заявою про поновлення пенсії за віком, починаючи з 06.04.2018 є передчасними, по суті безпідставними та не підлягають задоволенню.
06.04.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , який видано 28.08.2018 року зі строком дії до 28.08.2028 року.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №160/3358/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення із заявою - 06.04.2018 року. Позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року по 05.04.2018 року залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З метою виконання судового рішення, відповідачем листом №215/03-8/22 від 11.01.2020 здійснено запит архівної пенсійної справи ОСОБА_1 , який направлено до Управління соціального захисту населення в адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради.
Листом Управління соціального захисту населення в адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради №191/4-5 від 20.01.2020 повідомлено відповідача, що архівна справа ОСОБА_1 в архівних книгах Заводського управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради за період з 1991 по 1996 роки не значиться.
У зв'язку із вказаним відповідачем поновлено пенсію ОСОБА_1 за документами, які були ним надані до заяви про поновлення пенсії від 06.04.2018.
18.07.2019 та 23.08.2019 представником позивача було подано заяву про долучення до матеріалів пенсійної справи довідок про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Як видно з матеріалів справи, 07.05.2020 представник позивача звернувся до пенсійного органу із листом щодо поновлення пенсії ОСОБА_1 .
Листом від 08.05.2020 за №7253-8021/Б-03/8-0400/20 пенсійний орган повідомив представника позивача, що довідка про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» не були подані із заявою про поновлення пенсії від 06.04.2018, а надані пізніше, а саме із заявим від 18.07.2019 та 23.08.2019.
Для зарахування стажу та заробітної плати згідно довідок від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», позивачу необхідно подати відповідну заяву про перерахунок пенсії.
Втім, позивач, не погодившись із такою бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії та її виплати, звернувся з позовом до суду через свого представника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.
Стаття 25 Конституції України гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конституції України).
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсію в Україні є конституційним правом громадянина України.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV від 09.07.2003), загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 1 частини 1статті 8 Закон №1058-IV від 09.07.2003передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені уст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 49 Закону №1058-IV від 09.07.2003, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від09.07.2003 року № 1058-IVщодоприпинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України.
У Рішенні Конституційним Судом зазначено, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Після прийняття вищевказаного рішення Конституційного Суду України і на теперішній час інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, не прийнято.
Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Згідно частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням норм законодавства, які діють на час поновлення виплати пенсії, починаючи з 06.04.2018, враховуючи довідки про заробітну плату за 60 місяців №018/124 від 01.02.2019, а також довідки №023-650 від 21.03.2019 та №023-651 від 21.03.2019, уточнюючих особливо шкідливі і особливо важкі умови праці зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», суд зазначає про таке.
Згідно пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок), заява про поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
За змістом пункту 2.8 Порядку поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно пункту 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у разі звернення особи із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії та поданні при цьому усіх необхідних документів, орган, що призначає пенсію повинен перевірити відповідну заяву, подані документи та прийняти відповідне рішення про перерахунок та поновлення виплати пенсії, чи про відмову у її перерахунку та поновленні.
Як вже встановлено судом, відповідачем поновлено пенсію ОСОБА_1 за документами, які були ним надані до заяви про поновлення пенсії від 06.04.2018.
18.07.2019 та 23.08.2019 представником позивача було подано заяву про долучення до матеріалів пенсійної справи довідок про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Втім, в матеріалах справи відсутні докази подання представником позивача заяви щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Отже, суд зазначає, що позивачем в ході розгляду справи не спростовано, що відповідачем не приймалося відповідних рішень у відповідності до встановленого порядку.
Тобто, встановлені обставини справи свідчать про недопущення відповідачем протиправної бездіяльності в частині відсутності розгляду заяв позивача про здійснення перерахунку пенсії, саме з підстав надання представником позивача заяв щодо долучення до матеріалів пенсійної справи довідок про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Отже, зважаючи на те, що позивачем не було подано, а відповідачем фактично не було розглянуто заяви про перерахунок пенсії позивача з підстав надання додаткових довідок, суд доходить висновку про безпідставність таких вимог позивача.
З огляду на відсутність підстав вважати, що право позивача на перерахунок розміру та пенсії за віком буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №404/6317/16-а, від 18 вересня 2018 року у справі №522/535/17.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати розмір у пенсії з проведенням індексацій та надбавками, з урахуванням довідок про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів у тому числі пенсій. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються, як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації (абзац 1 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).
Відповідно до абзацу 6 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, сума індексації грошових доходів, визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Отже, у разі відсутності перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101%, підстав для проведення індексації грошових доходів населення немає.
Тобто, в місяцях, коли величина приросту індексу споживчих цін не подолала поріг індексації, сума індексації грошових доходів залишається фіксованою.
При цьому, при підвищенні грошового доходу (пенсії) позивача необхідно керуватись нормами статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та зразком нарахування індексу споживчих цін для проведення індексації приведеному у Додатку № 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, згідно з яким не проводиться індексація в місяці, в якому здійснено підвищення грошових доходів громадян.
Аналізуючи вказані норми, суд доходить висновку, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101%, у взаємозв'язку з розміром пенсії, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум.
При цьому, у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації, встановлення надбавок та їх розмірами, позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.
З огляду на наведене, позовні вимоги у цій частині є передчасними та направлені на захист ще не порушеного права, що суперечить ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як судовому захисту підлягає лише порушене право позивача.
Щодо вимог стосовно компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, з урахуванням довідок про заробітну плату від 01.02.2019 №018/124 за 60 місяців та довідки від 21.03.2019 №023-651 та №023-650 про пільговий стаж, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється лише у випадку, якщо відповідні виплати були нараховані, проте не виплачені. В даному випадку позивачеві нарахування пенсійних виплат, у розмірі визначеному представником позивача, не здійснювалося, що свідчить про відсутність законних підстав для виплати компенсації.
Згідно із частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Зі змісту наведеною норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому.
Таким чином, суд не може розглядати вимогу щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення дій у майбутньому, у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Відтак, враховуючи вказане вище, суд зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок розміру та виплату пенсії як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснення осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017, оскільки позивач звертався до відповідача із заявою поновлення виплати пенсії, проте вимога про перерахунок його пенсії з урахуванням індексації, компенсації втрати частини доходів та з іншими доплатами до пенсії ним заявлений не був, а також відповідачем ці питання при розгляді заяви позивача від 06.04.2018 не розглядались. Отже, право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням індексації, компенсації втрати частини доходів та з урахуванням інших доплат до пенсії відповідачем порушено не було, суд вважає, що дані вимоги заявлені передчасно.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрат не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення складений 09 квітня 2021 року.
Суддя О.В. Царікова