Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/584/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 125 (106) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
16.08.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження № 12020125120000071 від 03.09.2020 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.05.2021, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Таужне, Гайворонського району, Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, не депутата, працездатного, але такого що не працює та не навчається, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125, КК України та призначено йому покарання у виді громадський робіт на строк 170 (сто сімдесят) годин.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представник потерпілого - ОСОБА_8 ,
потерпілий - ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, просить вирок суду змінити помякшивши призначене покарання, призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткований мінімумів доходів громадян. В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Мотивує свої доводи наступним.
Судом недостатньо враховано наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення.
Зазначає, що кримінальне правопорушення скоїв вперше, в скоєному розкаявся, вину визнав повністю,скоїв кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, проступок.
За місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони.
На утриманні 5 неповнолітніх дітей, найстаршій донці виповнилося 16 років, найменший син ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки дружина ОСОБА_10 є підприємцем і працює, обвинувачений ОСОБА_6 знаходиться в декретній відпустці і здійснює догляд за найменшим сином. Вказані обставини стверджуються довідкою Комунального некомерційного підприємства « Центр первинної медико-санітарної допомоги» Гайворонської міської ради та Випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вважає, що 170 годин громадських робіт, порушить нормальний спосіб сім'ї, дружина не буде мати змоги заробити кошти на утримання сім'ї.
Відбувати покарання у вигляді громадських робіт буде проблематично, адже потрібно буде їх відробляти майже місяць, а малолітнього сина немає з ким залишити.
Зазначив, що має можливість заплатити штраф.
В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_9 просить вирок суду першої інстанції змінити, призначити покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, в іншій частині вирок суду залишити без змін.
Зазначає, що обвинувачений офіційно не працює, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, будь-які відомості про доходи дружини обвинуваченим не було подано.
Вважає, що обвинувачений має на меті уникнути законного покарання.
Короткий зміст суті справи:
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним за вчинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, при наступних обставинах.
01.09.2020 року близько 22.30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на літній площадці кафе «Оса», яка знаходиться по вул. Центральній в с. Таужне, Гайворонського району, Кіровоградської області, на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_9 , в ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .
ОСОБА_6 , обравши достатню відстань близько одного метра, з прикладанням значної сили, наніс один удар кулаком руки в обличчя потерпілого ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_6 свої протиправні дії припинив самостійно.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, синців навколо очей, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 92 від 16.09.2020 року мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
В судове засідання суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 не з'явився, про поважність причини неявки або заяви про перенесення справи суд не повідомляв.
Захисник-адвокат ОСОБА_11 надіслала на електронну адресу суду заяву в якій апеляційну скаргу ОСОБА_6 підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Оскільки не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, з заявою про розгляд апеляційної скарги за його участі не звертався, колегія суддів вважає за можливе розглядати провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідача, прокурора у кримінальному провадженні, яка заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги сторони обвинуваченого та просила вирок суду залишити без зміни, потерпілого ОСОБА_9 та в його інтересах представника ОСОБА_8 , які заперечили стосовно апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію її дій за ч.2 ст. 125 КК України в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюються, а тому вирок переглядається в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги лише в частині призначення покарання обвинуваченому.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дослідила матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
На переконання колегії суддів судом першої інстанції були враховані відомості, що характеризують особу обвинуваченого, враховані обставини кримінального провадження в їх сукупності, які визначають тяжкість скоєних кримінального правопорушення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення.
відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно із ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно вимог ст. ст. 50, 65 КК України та положень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до проступків, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої покарання обставин, раніше не судимий.
Сукупність наведених обставин поряд із не працевлаштованістю обвинуваченого надавали суду вагомих підстав для призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді громадських робіт, що згідно ст. 56 КК України полягають у виконанні засудженою особою у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт.
При цьому, судова колегія зауважує, що обраний ОСОБА_6 вид покарання не є найсуворішим із встановленої санкції статті, визнаної доведеною як скоєний обвинуваченим проступок, і призначений місцевим судом розмір громадських робіт є ближче до мінімального.
Що стосується твердження потерпілого в запереченні стосовно збільшення годин громадських робіт, колегія суддів зазначає, що заперечення не підлягає задоволенню. Вимога про збільшення призначеного покарання висловлена у не встановленій законом спосіб, а саме, у відповідності до п.5 ч.2 ст. 402 КПК України у запереченні на апеляційну скаргу зазначається обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги.
Ретельно проаналізувавши доводи апелянта, дослідивши матеріали провадження, що характеризують особу обвинуваченого, врахувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання.
Інших вагомих обставин для цілей заявленої апеляційної скарги, обвинувачений не наводить. Переконливих доводів, які б спростовували висновки районного суду та вказували б на явну несправедливість призначеного покарання через його суворість не встановлено.
Враховуючи вище перелічені обставини, з урахуванням принципів призначення покарання, а саме обґрунтованості та індивідуалізації покарання, в даному випадку призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а доводи в апеляційній скарзі про суворість покарання колегія суддів вважає безпідставними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваного вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.05.2021 відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 125 КК України - без зміни.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2