Справа № 344/6527/21
Провадження № 33/4808/457/21
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.
Суддя-доповідач Васильєв
16 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю ОСОБА_1 та його захисника адвоката Геника А.В.
розглянувши матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 липня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.,-
Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2021 року о 15.45 год. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську, по вул. О.Кобилянської, 35, керував транспортним засобом марки «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився лікарем-наркологом у встановлено законом порядку, у КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» за адресою м. Івано-Франківську вул. Млинарська, 21, чим порушив вимоги п.п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
На постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 року захисник ОСОБА_1 адвокат Геник А.В. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується із постановою суду.
Апелянт зазначає, що ним було подано до суду клопотання про допит свідка - нарколога ОСОБА_2 для надання пояснень щодо обставин справи, а також щодо порядку та процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, в якому йому було відмовлено.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Геник А.В. зазначає, що у висновку лікаря не вказано жодних відомостей щодо кількості наркотичної речовини в організмі, відповідно до яких можна стверджувати про перебування особи в стані наркотичного сп'яніння, а тому вказаний факт ставить під сумнів перебування особи в стані наркотичного сп'яніння.
Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду відповідно до якого зазначаються істотні ознаки, за якими було встановлено перебування особи в стані наркотичного сп'яніння, що в свою чергу також свідчить про порушення вимог чинного законодавства.
Апелянт звертає увагу на те, що згідно медичної літератури наркотичний засіб можна виявити через кілька днів після вживання, та протягом періоду до одного місяця, у зв'язку з чим визначення кількісного вмісту наркотичного засобу, його перевищення від порогового рівня та виду наркотичного засобу, має суттєве значення для встановлення стану наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 саме в день керування транспортним засобом 18.04.2021 року.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні дані, які вказують, що в закладі охорони здоров'я Акт медичного огляду та Висновок медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння були складені за результатами лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджених сертифікатом відповідності.
Апелянт вказує на те, що у висновку №248 від 18.04.2021 року відносно ОСОБА_1 не виявлено жодної ознаки, якими спостерігається зміна поведінки або розлади сприйняття, тобто гострої інтоксикації внаслідок вживання амфетаміну, а тільки зазначено перебування в стані наркотичного сп'яніння. Заключний діагноз повинен бути встановлений лікарем після всіх клінічних та лабораторних досліджень.
Апелянт вказує на те, що виклик свідка лікаря нарколога ОСОБА_2 для надання пояснень має істотне значення для вирішення справи.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Геник А.В. звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано наявність свідків, які були присутні при проведенні огляду на виявлення ознак сп'яніння, що суперечить встановленому законом порядку виявлення та встановлення осіб які перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а тому це є грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того, сторона захисту вважає, що працівниками поліції не дотримано вимог порядку здійснення відео фіксації самої події, оскільки долученими відеозаписами не можливо встановити якою була причина зупинки транспортного засобу і чи взагалі транспортний засіб зупинявся працівниками поліції.
Окрім того, матеріали справи не містять даних того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем та в нього вилучалось посвідчення водія, що є грубим порушенням вимог КУпАП.
Просив постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ганика А.В., які просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Апеляційний суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судова практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України")
При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.»
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 доводиться даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 122204 від 18.04.2021 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння; даними висновку № 248 від 18.04.2021 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції; даними з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; даними відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції, згідно яких ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Судом зазначено, що матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
За таких обставин, суд встановив що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Геника А.В. щодо незаконності постанови суду, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №122204 від 18.04.2021 року, складеного уповноваженою особою поліцейським взводу 2 роти 1 БУПП у Івано-Франківській області рядовим поліції Говзан В.В. про те, що 18 квітня 2021 року о 15.45 год. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську, по вул. О.Кобилянської, 35, керував транспортним засобом марки «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановлено законом порядку проводився лікарем-нарколога, висновок №248, чим порушив вимоги п.п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , правопорушнику роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи в суді м. Івано-Франківська, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 .
У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що наркотичні препарати не вживає, на даний момент вживає таблетки для сну.
В протоколі зазначено, що до нього додаються відео з камери DM 4948, висновок лікаря нарколога, направлення.
У ОСОБА_1 не було вилучено посвідчення водія та тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що посилання сторони захисту на те, що відсутність даних про відсторонення водія від керування автомобілем та вилучення посвідчення водія доводить невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення є неспроможними, оскільки вищевказані обставини не були предметом дослідження судом першої інстанції і не впливають на правильність висновків суду щодо доведеності вини у вчиненні правопорушення, яка підтверджується сукупністю досліджених доказів.
Під час апеляційного розгляду справи не було встановлено даних, які б підтверджували апеляційні доводи адвоката Геника А.В. щодо неправомірних дій з боку працівників поліції та фальсифікації даних протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Зі вищевказаних відеозаписів, які були досліджені апеляційним судом під час розгляду справи, вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено поліцейським відразу після отримання висновку про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння і останній не висловлював свою незгоду із вказаним висновком, про що свідчить відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
При цьому, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції були роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки, встановлено факт його добровільного проходження огляду на визначення стану сп'яніння в медичному закладі, ознайомлено із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 ознайомився та підписав у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.04.2021 року № 248 щодо результатів медичного огляду, проведеного лікарем ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апелянта захисника ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. про те, що вищевказаний висновок Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру не відповідає дійсності і повинен бути визнаний недопустимим доказом.
В результаті перевірки вищевказаних доводів апеляції не було встановлено порушень, передбаченого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення.
У даному висновку лікаря було зафіксовано факт ознайомлення ОСОБА_1 із результатом огляду, про що свідчить власноручний підпис правопорушника.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. про допит лікаря ОСОБА_2 , оскільки відсутні необхідні правові підстави для допиту останнього у судовому засіданні і висновок про перебування водія у стані наркотичного сп'яніння не потребує додаткових роз'яснень.
Для перевірки доводів апеляційної скарги апеляційним судом було витребувано копію Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру №248 від 18.04.2021 року.
З даного акту обстеження вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_2 18.04.2021 року о 15 год. 55 хв., яким була застосована сукупність різних методів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зазначені результати зовнішнього огляду та інші дані, які давали підстави прийти до висновку про перебування особи, стосовно якої проводився огляд у стані наркотичного сп'яніння, що свідчить про обґрунтованість вказаного висновку та можливість його використання в якості допустимого доказу.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи.
При цьому, зі змісту пунктів 12,13 Інструкції вбачається, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а дослідження біологічного середовища з використанням крові проводиться у тому випадку, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші зразки біологічних середовищ, вказаних вище.
Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів) у виді розладу психіки й поведінки внаслідок вживання стимуляторів амфетамінів був встановлений та внесений до акту медичного огляду лікарем ОСОБА_3 . 27.04.2021 року.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до вимог Інструкції заключний висновок здійснюється іншим лікарем на підставі отриманих результатів огляду, тестів та лабораторних досліджень, які як правило потребують певного часу, у зв'язку з чим дата заключного висновку не збігається з датою проведення огляду.
Окрім того, до Акту медичного огляду № 248 від 18.04.2021 року щодо ОСОБА_1 КНП «ПНЦ ІФ ОР» клініко-діагностичною лабораторією було додано результат токсикологічного дослідження №606 проведеного 19.04.2021 року, у відповідності до якого у ОСОБА_1 18.04.2021 року було відібрано біологічний матеріал сечу для проведення аналізу на визначення стану про перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння. При токологічному дослідженні у сечі ОСОБА_1 було виявлено амфетамін. Дана довідка підписана лікарем ОСОБА_4 та лаборантом ОСОБА_5 .
Апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп'яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Зі змісту апеляційних доводів сторони захисту вбачається, що захисник Геник А.В. звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не зазначені свідки, які мали б бути присутні при огляді ОСОБА_1 та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до закону присутність свідків в медичному закладі при проходженні огляду на визначення алкогольного та наркотичного сп'яніння не передбачена законом і участь вказаних свідків повинна бути забезпечена тільки у разі проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу за відсутності проведення відео фіксації на нагрудні камери працівників поліції.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не містять даних про наявність свідків у даній справі.
Апеляційний суд, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, приходить до переконання, що медичний висновок №249 від 18.04.2021 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам чинної Інструкції та ст.266 КУпАП та є належним і допустимим доказом по справі.
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані доводи сторони захисту є неспроможними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені судом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Оцінюючи вищевказані апеляційні доводи, апеляційний суд приймає до уваги обставини, за яких стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та те, що він саме як водій транспортного засобу погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. ( справа "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства")
Апеляційний суд вважає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Постанова районного суду є законною і обґрунтованою, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Перевіривши сукупність доказів по справі, апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених доказів поза всяким розумним сумнівом доводить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог п.2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Необхідно зазначити, що пункт 1.3ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п.2.9а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Апеляційний суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху України.
Обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
При накладенні стягнення було враховано судом першої інстанції характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність судом не було встановлено.
З огляду на наведене, підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Геника А.В. залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв