17 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 454/1144/15-ц
провадження № 61-13307ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 18 січня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного суду міста Львова, Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування шкоди,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Сокальського районного суду від 30 квітня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі.
Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду України від 01 березня 2017 року встановлено, що належним відповідачем у даній категорії справ може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя. Дана обставина могла вплинути на судове рішення, але не була відома і не могла бути відомою суду та йому на час судового розгляду та спростовує факти, які були покладені в основу вищезазначеної ухвали судді про відмову у відкритті провадження.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 18 січня 2021 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Суд першої інстанції виходив з того, що ухвала про відмову у відкритті провадження у справі постановляється суддею на стадії відкриття провадження у справі, а не за наслідками розгляду справи. Тому, зазначена ухвала судді не відповідає критерію стадії цивільного провадження, під час якої приймається ухвала, якою закінчено розгляд справи і яка, відповідно до статті 423 ЦПК України, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Перегляд ухвали про відмову у відкритті провадження у справі прямо не визначений в Цивільному процесуальному кодексі України, суд не уповноважений розглядати та вирішувати заяви осіб про перегляд даної ухвали. Враховуючи пункт 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 18 січня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, при цьому зазначив, що висновок суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права та з врахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц. Зазначив, що ухвала про відмову у відкритті провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, а відтак, не може бути об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, тому суд правильно відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У серпні 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивовано тим, що заявник отримав копію оскарженої постанови апеляційного суду 31 липня 2021 року, що підтверджує копією конверта.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи те, заявник отримав копію оскарженої постанови апеляційного суду 31 липня 2021 року, подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому оскарженого судового рішення, тому наведені підстави належить визнати поважними, строк на касаційне оскарження необхідно поновити.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд у порушення норм матеріального права та процесуального права відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки справу за позовом ОСОБА_1 не розглянуто. Колегія суддів апеляційного суду позбавила позивача права на доступ до правосуддя. Оскаржені судові рішення не мотивовані, суди не встановили чи порушені права позивача та не містять посилань на норми закону.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачені підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18) зроблено висновок про те, що «перегляду за нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення.
Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об'єктом перегляду у відповідний спосіб, а отже не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у її прийнятті.».
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, встановивши, що ухвала про відмову у відкритті провадження не є судовим рішенням, яке підлягає перегляду в порядку статті 423 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку з дотриманням норм процесуального права про відмову у прийнятті такої заяви.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 18 січня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 18 січня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного суду міста Львова, Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат