Ухвала
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 216/6381/17
провадження № 61-12738ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Станіславчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Тетяни Петрівни щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив поновити строк для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження;
визнати неправомірними дії державного виконавця Управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Т. П. під час виконання виконавчого листа № 216/6381/17;
визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Т. П. про закінчення виконавчого провадження № 60130682 від 13 грудня 2019 року.
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у справі № 216/6381/17 за позовом ОСОБА_1 до КП ТМ «Криворіжтепломережа» про захист прав споживачів, визнано неправомірними нарахування відповідачем оплати за послуги з центрального опалення за опалювальний період 2016-2017 років непропорційно розподілу теплової енергії між мешканцями житлового будинку та власниками нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано КП ТМ «Криворіжтепломережа» здійснити перерахунок за послуги центрального опалення за опалювальний період 2016-2017 років між мешканцями житлового будинку та власниками нежитлових приміщень №№ 26, 27, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського ВДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ в Дніпропетровській області з виконавчим листом у справі № 216/6381/17. 24 вересня 2019 року на підставі вищевказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 60130682. Проте, 18 листопада 2019 року на підставі постанови державного виконавця Центрально-Міського ВДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ в Дніпропетровській області Мурашової К. О. виконавче провадження було передано до Управління державної служби ГТУЮ у Дніпропетровській області для подальшого виконання. Вважає, що за весь час виконавчого провадження виконання постанови апеляційного суду не здійснено. Під час телефонної розмови з державним виконавцем Осельською Т. П. йому стало відомо, що виконавче провадження 13 грудня 2019 року нею закінчено, проте копію постанови про закінчення виконавчого провадження йому не направлено у зв'язку з відсутністю фінансування поштових послуг. Вказує, що йому не відомі підстави закриття виконавчого провадження. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 26 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, в задоволенні скарги відмовив.
26 липня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Станіславчук І. М., подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що за весь час виконавчого провадження виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року не здійснено, оскільки згідно з його розрахунком за опалювальний період 2016-2017 роки ним було переплачено на 1 001,00 грн більше, ніж необхідно за надані послуги. Суди дійшли помилкового висновку про належне виконання постанови апеляційного суду від 16 липня 2019 року, оскільки в матеріалах справи відсутні платіжні документи, які підтверджують навіть фактично сплачені боржником суми у розмірі 15,33 грн. та 100,53 грн.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.
Судами встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року визнано неправомірними нарахування КП ТМ «Криворіжтепломережа» оплату за послуги центрального опалення за опалювальний період 2016-2017 роки непропорційно розподілу теплової енергії між мешканцями житлового будинку та власниками нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано КП ТМ «Криворіжтепломережа» здійснити перерахунок за послуги центрального опалення за опалювальний період 2016-2017 роки між споживачами житлового будинку та власниками нежитлових приміщень №№ 26, 27, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 листопада 2019 року виконавчий лист № 216/6381/17 від 16 липня 2019 року передано на виконання державному виконавцю Управління державної служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельській Т. П.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління державної служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельською Т. П. від 27 листопада 2019 року прийнято виконавче провадження № 60130682 з примусового виконання виконавчого листа № 216/6381/17, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2019 року про зобов'язання КП ТМ «Криворіжтепломережа» здійснити перерахунок за послуги центрального опалення за опалювальний період 2016-2017 роки між споживачами житлового будинку та власниками нежитлових приміщень №№ 26, 27, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листів КП ТМ «Криворіжтепломережа» на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року відділом збуту служби теплозбуту КП ТМ «Криворіжтепломережа» між споживачами житлового будинку та власниками нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в жовтні 2019 року виконано перерахунок нарахованих сум за послуги центрального опалення та враховано навантаження втрат від трубопроводів прим. 27 у розмірі 0,00036 Гкал/год (з округленням 0,0004 Гкал/год). Сума перерахунку за послугу з централізованого опалення за опалювальний період 2016-2017 роки за адресою ОСОБА_1 складає 100,53 грн. Також, в листопаді 2019 року виконано перерахунок нарахованих сум за послуги централізованого опалення та враховано втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами систем опалення, прокладеними в підвалі або на горищі в розмірі 0,004 Гкал/год та втрат теплової енергії на опалення місць загального користування у розмірі 0,0078 Гкал/год. Даний розрахунок виконано відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення. Сума перерахунку за послугу з централізованого опалення за опалювальний період 2016-2017 роки за адресою: АДРЕСА_2 складає 15,33 грн.
13 грудня 2019 року постановою головного державного виконавця Управління державної служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельської Т. П. на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження № 60130682 з примусового виконання виконавчого листа № 216/6381/17, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 16 липня 2019 року
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що державним виконавцем Осельською Т. П. судове рішення виконано у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, виданим на підставі рішення суду. Постанова головного державного виконавця Управління державної служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельської Т. П. від 13 грудня 2019 року про закінчення виконавчого провадження прийнята в межах повноважень державного виконавця і право стягувача не було порушено.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржувані ухвала Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2021 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року є законними та обґрунтованими, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Станіславчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Тетяни Петрівни щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун