Єдиний унікальний номер 725/3353/21
Номер провадження 2/725/588/21
16.08.2021 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:
головуючого судді Стоцька Л. А.
за участю секретаря: Майстрюк В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із позовом до відповідача про стягнення коштів.
В обґрунтування позову зазначив, що 17.03.2021 року між ним та ОСОБА_2 був укладений усний договір доручення на придбання автотранспортного засобу на його ім'я у строк не пізніше 23.03.2021 року. На виконання цього договору, позивачем на 17.03.2021 року на ім'я відповідача була видана довіреність.
Для виконання зазначеного договору доручення, відповідач одержав від позивача завдаток у сумі 800 доларів США, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_2 .
На сьогоднішній день взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав, одержані кошти не повернув. В позасудовому порядку вирішити дану ситуацію не можливо, оскільки відповідач не виконав умови договору та не бажає добровільно повернути грошові кошти.
Просить стягнути з відповідача грошові кошти та понесені дорожньо-транспортні та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, раніше надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань, відзиву не надав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до заяви, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соловйова Є.А. від 17.03.2021 року ОСОБА_2 підтверджено укладення з ОСОБА_1 усного договору на доручення придбання автомобіля на його ім'я в строк не пізніше 23.03.2021 року та на виконання вказаного договору ОСОБА_2 було одержано грошові кошти в суцмі 800 доларів США. (а.с.7)
Відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соловйова Є.А. від 17.03.2021 року, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 придбати на його ім'я автомобіль з усіма правами та обов'язками (а.с.8).
Статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відподвіно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.
Враховуючи те, що відповідач грошові кошти позивачу у розмірі 800 доларів США не повернув, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 800 доларів США безпідставно отриманих коштів.
Доданими копіями квитків від 16.03.2021 року з Харкова до Чернівців (сума721,60 грн.) та від 22.03.2021 року Чернівці-Запоріжжя (819,80 грн.) підтверджуються понесені дорожньо-транспортні витрати позивачем для оформлення нотаріальної довіреності Топорівському В.В.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних із розглядом справи відносться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» п. 47, 48 також роз'яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 8400 грн. суду надано Договір про надання правової допомоги від 19.05.2021 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 12.07.2021 року на загальну суму 8400 гривень , квитанції №849261 на суму 4 600 гривень 19.05.2021 та квитанції №849273 на суму 3800 гривень від 12.07.2021р.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 908гривень.
Керуючись ст.ст. 14, 15.192,525,530,599,1212 ЦК України, 4, 13, 81, 280ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого в АДРЕСА_2 грошові кошти у розмірі 800 (вісімсот) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого в АДРЕСА_2 понесені дорожньо-транспортні витрати в розмірі 1541, 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого в АДРЕСА_2 витрати на професійну допомогу у розмірі 8400 гривень та судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька