Справа № 715/949/21
Провадження № 2/715/347/21
17 серпня 2021 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.,
секретар судового засідання Оршевська С.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії - укласти договір,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником трансформаторної підстанції ТП - 457, потужністю 250 кВт, яка розташована у АДРЕСА_1 , на його власній земельній ділянці. Вказана трансформаторна підстанція побудована ним у 2006-2007 роках та згідно акту робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта від 07 березня 2007р., прийнята у експлуатацію і видано акт допуску підключення електроустановки до електричної мережі.
Ним протягом останніх декількох років електропостачання і споживання енергії не здійснювалось. При цьому, будь-яке припинення чи обмеження електропостачання через ТП-457 і самої електроустановки не проводилося.
Упродовж часу з 2007 року по березень 2021 року, до належної йому трансформаторної підстанції №457 AT «Чернівціобленерго» було приєднано також інших споживачів (власників будинків) АДРЕСА_1 , без укладення відповідних договорів із позивачем.
Маючи намір відновити користування (споживання) електроенергії через власну трансформаторну підстанцію і прилади її обліку, позивач звернувся до ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», яка повідомила його, що укладення договору на користування (постачання) енергії можливо виключно за наявності укладення між ним і оператором системи розподілу - AT «Чернівеціобенерго» договору про розподіл електричної енергії.
Упродовж серпня 2020 року - січня 2021 року він неодноразово звертався до відповідача із заявами, в яких клопотав укласти (поновити дію) між (власником ТП - 457) ОСОБА_1 та AT «Чернівціобленерго» договору про розподіл електричної енергії, до яких долучав підтверджуючі документи про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції; підключення її до електричних мереж; встановлення, опломбування приладу обліку та отримання на зберігання пломб, тощо.
Вказані звернення відповідачем залишено без задоволення, а листом від 18 вересня 2020 року роз'яснено порядок вчинення дії з укладення договору про розподіл електроенергії після замовлення послуги з приєднання, в порядку передбаченому розділом 4 Кодексу систем розподілу.
На підставі вище викладеного, просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати АТ «Чернівеціобленерго» укласти з власником трансформаторної підстанції №457 (споживачем) ОСОБА_1 , упродовж 10-ти денного строку з дня набрання законної сили рішення суду, договір про розподіл електричної енергії, згідно виданих технічних умов №806/3051 від 21 вересня 2006 року. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
11 червня 2021 року представник відповідача АТ «Чернівціобленерго» направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до АТ «Чернівціобленерго» протягом 2020-2021 років, однак звернень від ОСОБА_1 щодо укладення договору про надання послуг з розподілу до АТ «Чернівціобленерго» не надходило. Окрім цього, ОСОБА_1 не було надано підтвердження власності на ТП-457, у зв'язку із чим, було вжити заходів, щодо відключення даної трансформаторної підстанції від електричної мережі. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
01 липня 2021 року ОСОБА_1 направив до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд, ухвалити рішення яким зобов'язати AT «Чернівціобленерго» код ЄДРПОУ - 00130760 укласти з власником трансформаторної підстанції №457 (споживачем) ОСОБА_1 упродовж 10-ти денного строку з дня набрання законної сили рішення суду, договір про розподіл електричної енергії згідно Типової форми, затвердженої Правилами роздрібного ринку електричної енергії від 14 березня 2018 року №312 та виданих технічних умов №806/3051 від 21 вересня 2006 року.
15 липня 2021 року представник відповідача АТ «Чернівціобленерго» направив до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що між позивачем та відповідачем ніколи не існувало договірних відносин з постачання та користування електричною енергією, щодо об'єкта вказаного ним у позовній заяві. Саме даний факт унеможливлює реалізацію положень пункту 2 Постанови НКРРЕКП №312 від 14.03.2018 року, а саме - укладення договору про надання послуг з розподілу/передачі енергії, на умовах існуючих договорів про постачання чи користування електричною енергією з відповідачем. У випадку необхідності укладення вказаного договору, позивач мав звернутися до відповідача з переліком документів, який чітко регламентований за законодавчому рівні. Проте відповідних звернень від громадянина ОСОБА_1 щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії не надходило. Саме цей факт зумовлює відсутність договірних відносин з розподілу електричної енергії, щодо об'єкта позивача. Саме наявність об'єкта та документів, які визначають право власності чи користування на нього є необхідною умовою укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Окрім того, вказував, що позивачем передчасно подано позов до суду і обрано неефективний спосіб захисту. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, у своїх поясненнях підтвердив обставини, що викладені в позовній заяві, просив суд змінені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Чернівціобленерго», ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилався на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , підтвердив обставини викладені у відзиві на позов. Просив суд відмовити у задоволенні змінених позовних в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником трансформаторної підстанції ТП - 457, потужністю 250 кВт, яка розташована у АДРЕСА_1 , на його власній земельній ділянці. Вказана трансформаторна підстанція побудована позивачем у 2006-2007 роках та згідно акту робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта від 07 березня 2007р., прийнята у експлуатацію і видано акт допуску підключення електроустановки до електричної мережі.
Будівництво трансформаторної підстанції здійснено згідно технічних умов від 21 вересня 2006 року №806/3051, видавник ВАТ ЕК «Чернівціобленерго», про що зазначено у акті допуску, виданого згідно діючих на той час, правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №1137 від 14.12.2005 року.
Також здійснено видачу наряду №891/зп на встановлення електролічильника, проведено технічну перевірку даного приладу.
При трансформаторній підстанції встановлено і опломбовано лічильник типу Ф68700В № 68842405 з метою ведення обліку спожитої електроенергії її власником і здійснено його опломбування. Даний лічильник підключено до власних мереж від вищевказаної трансформаторної підстанції позивача. Вказана обставина підтверджується актом розмежування балансової потужності складеного між сторонами, актами допуску до підключення електроустановки і встановлення електролічильника та фотофіксацією.
Під час виконання робіт із встановлення лічильника обліку споживання електроенергії, здійснено його опломбування пломбою АЧ №6873, яка передана ОСОБА_1 на збереження.
Також, на виконання умов договору від 22 березня 2007р. №2315/2 складено акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної їх відповідальності.
Усі роботи: видача технічних умов, виготовлення робочого проекту, встановлення трансформаторної підстанції і засобу обліку енергії, його опломбування, оформлення і видачі перелічених вище документів здійснювались працівниками AT «Чернівціобленерго».
Крім того, 28 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ ЕК - «Чернівціобленерго» в особі Чернівецького РЕМ було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, щодо підключення до ТП - 457 споживача ФОП ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 .
Факт належності позивачу трансформаторної підстанції ТП - 457, потужністю 250 кВт, яка розташована у с. Чагор, по вулиці Спортивна визнається представниками відповідача, зокрема в листі №1033 від 08 червня 2021 року.
ОСОБА_1 протягом останніх декількох років електропостачання і споживання енергії не здійснювалось. При цьому, будь-яке припинення чи обмеження електропостачання через ТП-457 і самої електроустановки не проводилося.
Упродовж часу з 2007 року по березень 2021 року, до належної ОСОБА_1 трансформаторної підстанції №457 AT «Чернівціобленерго» було приєднано також інших споживачів (власників будинків) АДРЕСА_1 , без укладення відповідних договорів із позивачем.
Факт приєднання до трансформаторної підстанції №457 інших споживачів підтверджується також листом начальника Чернівецького РЕМ №1033 від 08 червня 2021 року.
Маючи намір відновити користування (споживання) електроенергії через власну трансформаторну підстанцію і прилади її обліку, позивач звернувся до продавця електроенергії - ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», яка повідомила, що укладення договору на користування (постачання) енергії можливо виключно за наявності укладення між ним і оператором системи розподілу - AT «Чернівеціобенерго» договору про розподіл електричної енергії.
Упродовж серпня 2020 року - січня 2021 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із заявами, в яких клопотав укласти (поновити дію) між ОСОБА_1 (власником ТП - 457) та AT «Чернівціобленерго» договору про розподіл електричної енергії, до яких долучав підтверджуючі документи про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції; підключення її до електричних мереж; встановлення, опломбування приладу обліку та отримання на зберігання пломб, тощо.
Вказані звернення відповідачем залишено без задоволення, а листом від 18 вересня 2020 року роз'яснено порядок вчинення дії з укладення договору про розподіл електроенергії після замовлення послуги з приєднання, в порядку передбаченому розділом 4 Кодексу систем розподілу.
Як встановлено в судовому засіданні, з березня 2007 року по даний час належна ОСОБА_1 трансформаторна підстанція, згідно діючого п. 4.8.5 Кодексу систем розподілу є приєднаною до мереж електропостачання, щодня експлуатується і через неї здійснюється перетворення напруги і постачання електроенергії іншим споживачам - мешканцям АДРЕСА_1 .
ТП - 457 є рухомим майном, побудованим ОСОБА_1 на виконання технічних умов AT «Чернівціобленерго» від вересня 2006 року та прийнята в експлуатацію 07 березня 2007 року в тому числі за участі представника відповідача. У документі вказано дані про власника - ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що 08 червня 2021 року AT «Чернівціобленерго» звернулося до позивача із листом-пропозицією про передачу у власність AT «Чернівціобленерго» трансформаторної підстанції №457, або укладення договору на технічне обслуговування. Також відповідачем надано ОСОБА_1 проект договору про безоплатну передачу у власність трансформаторної підстанції.
Що стосується позиції відповідача про те, що згідно п.2.1.3 ПРРЕЕ - укладення договору про розподіл електричної енергії допускається виключно за наявності паспорта розподілу, суд зазначає наступне.
Пунктом 5 ПРРЕЕ визначено, що протягом двох років з дати набрання чинності Правилами ОСР (ОСП) оформити за всіма об'єктами побутових споживачів паспорт точки розподілу (передачі) за формою, встановленою Правилами. Оформлені паспорти точок розподілу (передачі) є невід'ємною частиною договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та згодою споживача на надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах, визначених у паспорті точки розподілу (передачі).
Паспорт точки розподілу/передачі - акт (документ), складений оператором системи, в якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача.
Таким чином оформлення паспорту точки розподілу/передачі є обов'язком оператора системи, а не споживача чи будь-якої іншої особи.
ОСОБА_1 подав відповідачу усі документи визначені п. 2.1.8-2.1.10 ПРРЕЕ для укладення письмового договору про розподіл електричної енергії.
Згідно пунктів 4, 2.1.2 і 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, Оператори систем розподілу (далі - ОСР) зобов'язані укладати договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу.
Споживач має право на вибір постачальника електричної енергії, у тому числі постачальника універсальних послуг (п. 10.2.1 ПРРЕЕ).
З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ПРРЕЕ убачається, що умови типового договору про розподіл електричної енергії, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Укладення договору є обов'язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про розподіл електричної енергії. Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та ПРРЕЕ.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про недотримання позивачем вимог розділу 4 КСР, затверджених Постановою НКДРСЕКП від 14 березня № 310, оскільки дані вимоги стосуються осіб, які вперше приєднуються, а в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не відноситься до вказаної категорії осіб.
За положенням статті 4 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків, можна зробити висновок про те, що в разі невиконання оператором системи розподілу зобов'язання з укладення договору про розподіл електричної енергії, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України шляхом зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена Верховним судом під час розгляду справи N 757/45133/15-ц і прийняття Постанови від 08 травня 2018 року.
Що стосується доводів AT «Чернівціобленерго» про обрання позивачем неналежного способу захисту (зобов'язати укласти договір), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини ухвалюючи рішення у справі «Буланов та Купчик проти України» від 09 грудня 2010 року вказав, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення ЄСПЛ у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit vCroatia), № 48778/99, пункт 25).
Крім того, ЄСПЛ у своїй практиці, а саме: рішення від 13 травня 1980 року в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32), визначає, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6,12-15, 20 ЦК України) можна дійти висновку про те, що в разі відмови виконавця на укладення договору про послугу, обов'язковість укладення якого прямо передбачена законом та відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 4.2 ст.16 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 01 липня 2020 року справа № 520/11379/16-ц і в Постанові від 07 липня 2021 року у справі 757/46770/16-ц.
Доводи представника відповідача з посиланням судову практику, а саме Постанову ВС у справі №6-110цс12, суд відхиляє, у зв'язку із наступним.
Так, ч.4 ст.263 ЦПК України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика палата Верховного суду у Постанові від 30 січня 2019р. по справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення спорів (тотожних, подібних), мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Відмова відповідача від укладення вказаного договору порушує права та законні інтереси позивача у зв'язку з тим, що відповідно до вимог нормативно-правових актів, без укладення вказаного договору позивач позбавлений можливості укласти договір на постачання йому електроенергії.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає необхідним надати АТ «Чернівціобленерго» 30-ти денний термін для укладення відповідного договору замість 10-ти днів, які просить позивач. Даний термін є справедливим, співмірним та необхідним для вжиття всіх передбачених законодавством заходів для укладення вказаного договору.
У відповідності до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає, що судові витрати у справі слід розподілити відповідно до задоволених вимог.
З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача АТ «Чернівціобленерго» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати в розмірі 454,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії - укласти договір - задовольнити частково.
Зобов'язати акціонерне товариство «Чернівціобленерго» код ЄДРПОУ - 00130760 укласти з власником трансформаторної підстанції №457 (споживачем) ОСОБА_1 упродовж 30 (тридцяти) денного строку з дня набрання законної сили рішенням суду, договір про розподіл електричної енергії згідно Типової форми, затвердженої правилами роздрібного ринку електричної енергії від 14 березня 2018 року №312 та виданих технічних умов №806/3051 від 21 вересня 2006 року.
Стягнути з акціонерного товариства «Чернівціобленерго» код ЄДРПОУ - 00130760 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
Суддя: