Справа № 713/1093/21
Провадження №2/713/389/21
іменем України
17.08.2021 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., за участ ю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за законом,-
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідачів Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.
Просить визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,04 умовних кадастрових гектари, яка перебувала у колективній власності колгоспу «Дружба» без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Лукавецької сільської ради (Берегометської селищної ради ОТГ) Вижницького району Чернівецької області, посвідчене Сертифікатом серії ЧВ №0055825.
Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . Заповіт спадкодавцем не складався. Зазначила, що вчасно прийняла спадщину, інші спадкоємці відсутні. Після смерті бабусі залишилося спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба», розміром 2,04 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у с.Лукавці, Вижницького району Чернівецької області, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0055825. З метою оформлення спадкових прав звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. 28.07.2020 року приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що ним не були надані нотаріусу належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на спадкове майно. Спадкодавець за життя втратила Сертифікат на право на земельну частку (пай). Оголошення про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай) та про визнання його недійсним розміщено у газеті «Вижницькі Обрії» за 06.11.2020 року №45 (8469).
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Берегометської селищної ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Берегометської селищної ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі та просять справу розглядати без участі представника селищної ради.
В судове засідання представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відзив не подано, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , повторно виданого 29 серпня 2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №1799; копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 04 вересня 1968 року; копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України №00023800546 від 29.08.2019 року; копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 30.05.2008 року; копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 від 20.08.1970 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба», розміром 2,04 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у с.Лукавці, Вижницького району Чернівецької області, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0055825.
З довідки Лукавецького старостинського округу №1 Берегометської селищної ради Вижницького району №151 від 23.03.2021 року вбачається, що померлій ОСОБА_2 згідно книги сертифікатів було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2.04 га серія ЧВ № 0055825, знаходиться на полі № 16 (з/д № 249) площею 2.18 га в с.Лукавці, Вижницького району Чернівецької області.
З довідки Лукавецького старостинського округу №1 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №280 від 04.08.2020 року вбачається, що померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті проживала разом з онукою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , доглядала за нею, разом обробляли земельну ділянку та вели підсобне господарство, здійснювала її поховання.
З довідки Лукавецької сільської ради №1130 вбачається, що померла ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 по день її смерті. ОСОБА_2 знята з реєстраційного обліку за місцем проживання з 28.08.2003 року у зв'язку з її смертю. На день смерті ОСОБА_2 в житловому будинку ніхто не був зареєстрований, проживала без реєстрації онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З довідки відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №0-24-0.170-172/101-20 від 16.12.2020 року вбачається, що інформація про видачу сертифікату на земельну частку (пай) ОСОБА_2 , у відділі відсутня, оскільки Книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) колгоспу «Дружба» знаходиться у сільській раді на території якої знаходився колишній колгосп «Дружба». Відповідно до розпорядження Вижницької районної державної адміністрації від 02.02.2000 року №20 розмір земельної частки (паю) колгоспу «Дружба» с.Лукавці Вижницького району Чернівецької області становить 2,04 умовних кадастрових гектарів, станом на 2003 рік вартість земельної частки (паю) становить 9323,02 грн. Інформація про затвердження технічної документації земельних часток (паїв) із земель пайового фонду колгоспу «Дружба» с.Лукавці, Вижницького району Чернівецької області та під яким номером значиться земельна ділянка ОСОБА_2 у Відділі відсутня, оскільки відповідно до листа №22-28-0.13-698/2-20 від 23.01.2020 Держгеокадастру України технічні документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на земельну частку (пай) колгоспу «Дружба» Лукавецької сільської ради Вижницького району Чернівецької області передані до ДП «Центр Державного земельного кадастру» м.Київ.
З оголошення у газеті Вижницькі обрії в редакції від 06 листопада 2020 року №45 (8469) вбачається, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай), Серія ЧВ №0055825, у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба» с.Лукавці розміром 2,18 га в умовних к.г., виданий на прізвище ОСОБА_2 , вважати недійсним.
Судом також встановлено, що позивачці ОСОБА_1 28.07.2020 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюком О.О. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба», розміром 2,04 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у с.Лукавці, Вижницького району Чернівецької області, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0055825 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що не було надано Сертифікат на право на земельну частку (пай), який відповідає належності спадкодавцю на дане майно.
Крім позивачки ОСОБА_1 , інших спадкоємців за законом чи осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується копією спадкової справи №73/2020.
При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги щодо спадкування за законом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2007 року п.1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Згідно ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) "Спадкування здійснюється за законом і за заповітом".
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час спірних правовідносин, встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки вступила в управління спадковим майном, проживала разом з спадкодавцем.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу..
Відповідно до ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа..
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
У відповідності до ст.152 ч.3 п. «а» Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом визнання прав.
Згідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України №720 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі Указ), паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (ст. 2 Указу).
Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Відповідно до положень п.24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України). Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Оскільки ОСОБА_2 була членом колгоспу «Дружба» в с.Лукавці, однак до проведення розпаювання землі, тобто виділення її в натурі померла, в зв'язку з чим державний акт на зазначену земельну ділянку не видавався, а право власності на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі Державного акта про право колективної власності на землю конкретному колгоспу, членом якого є певна особа, а тому на думку суду позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка прийняла спадщину , має право на успадкування лише на те, що належало покійній ОСОБА_2 , а саме, права на земельну частку (Пай).
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В зв'язку з втратою правовстановлюючого документу, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом не може зареєструвати право власності на спадкове майно.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК) ( 435-15 ), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК..
Враховуючи вищевказані вимоги, оскільки земельна ділянка знаходиться на території с.Лукавці, яка територіально віднесена до Берегометської об'єднаної територіальної громади, Берегометська селищна рада є належним відповідачем у даній справі.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за законом, судом встановлено наступне.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та Верховним Судом в постановах від 06 травня 2019 року у справі № 522/4687/14-ц та від 5 серпня 2020 року у справі № 733/529/17.
Предметом спору у цій справі є визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Оскільки у вказаній справі спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні, належним відповідачем є Берегометська селищна рада, підстави для залучення до участі у справі у якості відповідача Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, були відсутні.
Встановивши, що у даній справі позов заявлено до неналежного відповідача - Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст.524, 529, 549, 551, 553 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст. 16, 392, 1258, 1261, 1265 ЦК України, ст.1-3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за законом, - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, про визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП - НОМЕР_5 ), зареєстрованою та жителькою АДРЕСА_2 , право на земельну частку (Пай), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серія ЧВ №0055825, площею 2,04 умовних кадастрових гектари, яка перебувала у колективній власності колгоспу «Дружба» без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Лукавецької сільської ради (Берегометської селищної ради ОТГ) Вижницького району Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП - НОМЕР_5 ), зареєстрована та жителька АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
Берегометська селищна рада, Вижницького району Чернівецької області, місцезнаходження юридичної особи 59233, смт.Берегомет вул.Центральна, 20, Вижницького району Чернівецької області.
Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 194-а, Код ЄДРПОУ 39909396).
Суддя І. А. Кибич