17 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/4124/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" - Савенко О.О.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М": Давидюка О.М.; Маркевича В.В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (далі - ТОВ "Оптімусагро Трейд", Позивач)
на рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2021
(суддя Калантай М.В.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021
(головуючий суддя - Слободін М.М., судді Шутенко І.А. і Ільїн О.В.)
зі справи № 922/4124/20
за позовом ТОВ "Оптімусагро Трейд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-М" (далі - ТОВ "Агріка-М", Відповідач)
про стягнення 11 104 574,80 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 11 104 574,80 грн., з яких: 6 499 390 грн. збитків та 4 605 184,80 грн. штрафу.
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за договором поставки від 08.07.2020 № 2АН (далі - Договір).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Харківської області від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021: позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 460 518,48 грн. штрафу та 69 077,77 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано недоведеністю понесення Позивачем збитків та надмірністю суми штрафу, що дорівнює 30% від загальної ціни позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Позивач, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень у частині відмови в позові, просить відповідні судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Суд неправильно застосував норми матеріального права, і наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, - у частині відмови в стягненні збитків.
7. Суд неправильно застосував норми матеріального права і застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, - у частині зменшення суми штрафу.
8. Суд не з'ясував обставин, що мають значення для справи, оскільки необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, - як у частині відмови у стягненні збитків, так і в частині зменшення суми штрафу.
Доводи іншого учасника справи
9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, правильність надання правової оцінки всім обставинам спірних правовідносин, правильність застосування норм чинного законодавства України, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Позивачем як покупцем і Відповідачем як постачальником укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити соняшник (далі - товар) на умовах, передбачених Договором.
11. Поставку товару за Договором не здійснено ні у строк, визначений Договором (до 15.10.2020 включно), ні пізніше.
12. Відповідач письмово повідомив Позивача (лист отриманий останнім 16.09.2020) про те, що внаслідок несприятливих погодних умов (відсутність дощів, спека) очікувана урожайність соняшника з усієї посівної площі складає близько 700 тонн, отже, більшу кількість Відповідач поставити не в змозі. Також Відповідач запропонував Позивачу узгодити постачання товару за ціною 12 400 грн. за тонну (згідно з Договором - 10 233,74 грн. за тонну) і зменшити обсяг поставки товару до 700 тонн. Згодом Відповідач запропонував збільшити ціну товару до 15 000 грн. за тонну.
13. У ході подальшого листування між сторонами останні не дійшли згоди щодо зміни умов Договору або припинення зобов'язань за ним.
14. Як зазначає Позивач, з метою зменшення невигідних майнових наслідків він уклав договори з придбання соняшника врожаю 2020 року на заміну того, що Відповідач не поставив за Договором: з TOB "Агроінвест Холдинг Охоче" (придбано 500 т соняшника по ціні 12 700 грн. з ПДВ за 1 т, що підтверджується відповідними доказами), з ТОВ "Дружбокраянське" (придбано 1100 т соняшника по ціні 15 500 грн. з ПДВ за 1 т, що також підтверджується відповідними доказами).
15. Суму різниці між ціною за Договором та ціною за договорами, укладеними з названими товариствами, в загальному розмірі 6 499 390 грн. Позивач вважає своїми збитками, пов'язаними з невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором.
Також Позивач на підставі пункту 7.4 Договору нарахував Відповідачу штраф у сумі 4 605 184,80 грн., що дорівнює 30% від загальної суми Договору (15 350 616 грн.).
16. Відповідач вважав Договір неукладеним у зв'язку з неузгодженням сторонами всіх істотних умов договору поставки, проте відповідні доводи не прийняті судами попередніх інстанцій.
17. Відсутній причинний зв'язок між невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором та зазначеними Позивачем додатковими витратами (пункти 14, 15 цієї постанови).
Так, Позивач вказував, що соняшник, який він мав отримати за Договором, призначався для переробки у Позивача для подальшої реалізації за зовнішньоекономічними контрактами, причому вартість олії соняшникової за цими контрактами визначалася з урахуванням ціни товару за Договором. Проте наявності таких зовнішньоекономічних контрактів Позивачем не доведено.
Так само Позивачем не доведено, що олія, яка призначалася на продаж за згаданими контрактами, мала бути придбана саме у Відповідача, а не в інших постачальників, оскільки Позивач здійснює закупівлі у різних постачальників.
Отже, Позивачем не обґрунтовано необхідність укладення договорів з підприємствами, вказаними в пункті 14 цієї постанови, саме як наслідку непоставки аналогічного товару Відповідачем.
18. Згідно з умовами Договору у разі прострочення поставки товару постачальник виплачує покупцю неустойку в розмірі 1% від вартості товару, який не було поставлено у строк, за кожен день прострочення, а в разі прострочення поставки товару з вини постачальника тривалістю більше ніж 10 днів постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору.
19. Відповідачем було, зокрема, подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.
20. Розмір штрафу є надмірним та таким, що порушує розумний баланс інтересів сторін. Позивачем не доведено понесення ним збитків у зв'язку з невиконанням Відповідачем договірних зобов'язань.
Судами також враховані подані Відповідачем докази на підтвердження наявності несприятливих погодних умов, що призвели до зменшення кількості зібраного у 2020 році врожаю: дані Харківського регіонального центру з гідрометеорології на території Великобурлуцького району протягом декади липня - третьої декади вересня; дані Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України; експертний висновок від 11.11.2020 №155-ИМ Харківської торгово-промислової палати; звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, згідно з якими врожайність соняшника у 2020 році впала у кілька разів порівняно з минулими роками.
Позивачем доказів на спростування наведених Відповідачем показників врожайності не подано.
21. Цивільний кодекс України:
частина перша статті 526:
- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;
частина перша статті 610:
- порушенням зобов'язання є, зокрема, його невиконання;
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не приступив до виконання зобов'язання;
частина перша статті 611:
- у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків;
частини перша, друга статті 549:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;
- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
частини перша, друга статті 22:
- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;
- збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);
частина третя статті 551:
- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
22. Господарський кодекс України:
частина перша статті 225:
- до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом;
частина перша статті 230:
- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
частина перша статті 233:
- якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
23. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
частини третя і четверта статті 13:
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
24. Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення сум збитків та штрафу.
25. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Наявність перших трьох із зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.
26. Попередніми судовими інстанціями з'ясовано, що в даному разі відсутній причинний зв'язок між невиконанням Відповідачем зобов'язання за Договором та тим, що Позивач вважає своїми додатковими витратами (збитками), так само як і наявності самих збитків.
27. Посилання скаржника у зв'язку з цим на статтю 75 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (далі - Конвенція) є неприйнятними. Згідно із статтею 1 Конвенції остання застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах; статтею 7 Конвенції передбачено також, що при тлумаченні Конвенції належить враховувати її міжнародний характер.
Оскільки Позивач і Відповідач у даній справі не перебувають у різних Договірних державах, Конвенція має міжнародний характер, а Договір укладений суб'єктами господарювання - резидентами України, положення згаданої статті 75 Конвенції не застосовуються до спірних правовідносин.
28. За змістом оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не знаходять підтвердження посилання скаржника на те, що, "вважаючи, як з'ясувалося з Рішення, що обставин існування експертного контракту на продаж олії соняшникової власного виробництва з урожаю соняшнику 2020 року по фіксованій ціні 720 доларів США з умовою поставки в жовтні 2020 року, входять до предмету доказування, Суд порушив одну з засад судочинства, поставивши Товариство у гірші умови, порівняно з Відповідачем". З відповідного судового рішення не випливає, що суд "вважав" щось подібне. Натомість сам Позивач посилався на заподіяння йому збитків у зв'язку з "обставинами існування експертного контракту", а, посилаючись на це, мав, згідно з наведеними в пункті 23 цієї постанови приписами ГПК України, довести відповідні обставини, проте не довів їх у судах ні першої, ані апеляційної інстанцій.
29. Скаржник посилався також на те, що "суд у підготовчому засіданні 26.01.2021 постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залишення без розгляду клопотання ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" про приєднання до матеріалів справи письмових доказів. Натомість суд у судовому засіданні 24.03.2021 долучив до матеріалів справи пояснення Відповідача та додані до них докази без будь-яких поважних причин", чим, на думку скаржника, порушив принцип рівності сторін.
Наведене не знаходить підтвердження за змістом рішення суду та іншими матеріалами справи. Натомість з них випливає, що 26.01.2021 Позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, і такі докази не були подані у встановлений законом строк, про поновлення якого Позивач не заявляв та поважних причин пропуску якого не навів; наведене й стало підставою для залишення згаданого клопотання без розгляду (частина восьма статті 80, стаття 118 ГПК України).
Що ж до письмових пояснень, прийнятих судом першої інстанції 24.03.2021, то ним правильно зазначено, що чинним законодавством не регламентовано строків для надання сторонами письмових пояснень; крім того, такі пояснення (щодо наявного у справі експертного висновку Харківської торгово-промислової палати), були прийняті судом не тільки від Відповідача, а й від Позивача.
30. Так само не знаходять підтвердження ні за змістом оскаржуваних судових рішень, ані за іншими матеріалами справи аргументи скаржника стосовно розгляду судами справи "всупереч стандарту доказування "вірогідності доказів" (стаття 79 ГПК України), оскільки, зокрема, "Відповідач (А) не ставив під сумнів факти, викладені Товариством (Позивачем) в його листах, зміст яких наведено в Рішенні та Постанові, (Б) не заперечував факти викладені Товариством в його листах під час розгляду справи в суді".
Однак відсутність заперечень з боку Відповідача стосовно змісту листів Позивача жодним чином не означає згоди Відповідача з таким змістом та визнання ним викладених Позивачем обставин (оскільки процесуальний закон не передбачає "мовчазного" визнання стороною тих чи інших обставин) і, відповідно, не звільняла Позивача від процесуального обов'язку доведення тих обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог.
31. За змістом наведених норм статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення, зокрема, штрафу, та розмір, до якого він підлягає зменшенню. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин невиконання зобов'язання, незначності розміру неустойки наслідкам порушення тощо.
32. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013, неустойка, зокрема, не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
33. Висновки попередніх судових інстанцій щодо зменшення суми штрафу, яка дорівнює 30% загальної ціни Договору, узгоджуються з наведеним у згаданому рішенні Конституційного Суду України та не суперечить і правовим висновкам, викладеним у зазначеній скаржником постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19.
34. Верховним Судом не приймаються доводи скаржника про те, що "Суд (попередньої інстанції) зробив висновок про вплив несприятливих погодних умов на майновий стан Відповідача не маючи доказів такого впливу та порушив принцип диспозитивності судочинства", оскільки, на його (скаржника) думку, подані Відповідачем докази відсутності вини через вплив несприятливих погодних умов "є неналежними і недопустимими", і "Відповідач не зазначав у заяві про зменшення розміру штрафних санкцій, що заслуговує на увагу вплив несприятливих погодних умов на його майновий стан".
Так, по-перше, наведені вище положення статті 551 Цивільного кодексу України і статті 233 Господарського кодексу України не ставлять передбачене ними право суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) у залежність від змісту заяви сторони про таке зменшення. Визначальним є сам факт наявності обставин, що свідчать про існування підстави для такого зменшення, і доведеності таких обставин.
По-друге, відповідні обставини і подані на їх підтвердження докази судами попередніх інстанцій у цій справі, відповідно, встановлені та досліджені, а Позивачем у цих судах, як вбачається з прийнятих ними судових рішень, не спростовані. Водночас суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, - у тому числі з точки зору їх належності та допустимості.
35. Суд враховує доводи відзиву ТОВ "Оптімусагро Трейд" на касаційну скарги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній постанові і з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
36. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував наведених висновків судів попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ним судових рішень.
37. За таких обставин касаційна інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Оптімусагро Трейд" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
38. Понесені Позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 31.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 922/4124/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова