16 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/3527/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Родовід банк"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 (суддя Мальована Л. Я.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 (судді: Куксов В. В. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
до Головного слідчого управління Національної поліції України,
треті особи: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 ,
про усунення перешкоди права власності на земельні ділянки,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ НП України), за участю третіх осіб: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , про усунення перешкоди права власності Банку на земельні ділянки загальною площею 21, 7703 га, зокрема:
- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 6003 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0049, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.2011, старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ГСУ МВС України) Харкевичем В. І., зареєстрованого 23.05.2011 17:28:29 за № 11200876 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ГСУ МВС України, заявник ГСУ МВС України, реєстраційний номер обтяження 11200876;
- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 331 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0050, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.2011, старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України Харкевичем В. І., зареєстрованого 23.05.2011 17:31:50 за № 11200994 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ГСУ МВС України, заявник ГСУ МВС України, реєстраційний номер обтяження 11200994;
- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 2385 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0051, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.2011, старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України Харкевичем В. І., зареєстрованого 23.05.2011 17:34:50 за № 11201029 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ГСУ МВС України, заявник ГСУ МВС України, реєстраційний номер обтяження 11201029;
- скасувати арешт на земельну ділянку площею 5, 6005 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:07:003:0020, який накладений відповідно до Постанови про накладення арешту на майно, без номера, від 23.05.2011, старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України Харкевичем В. І., зареєстрованого 23.05.2011 17:37:20 за № 11201039 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, обтяжувач ГСУ МВС України, код 00032684, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ГСУ МВС України, заявник ГСУ МВС України, реєстраційний номер обтяження 11201039.
Короткий зміст судових рішень
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021, відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Банку до ГСУ НП України, за участю третіх осіб: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , про усунення перешкоди права власності на земельні ділянки; позовні матеріали повернуто позивачеві.
3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки у позовній заяві позивачем заявлено вимоги про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, то така позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а питання про скасування арешту може бути вирішено в порядку кримінального судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Банк у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Банк зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме вважає, що суд апеляційної інстанції посилався на правові висновки у справах, обставини яких не відповідають обставинам справи № 911/3527/20, а також скаржник акцентує на існуванні необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №296/8586/16-ц та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
6. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Суду не надходило.
Розгляд справи Верховним Судом
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банку на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 911/3527/20 та призначено здійснювати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
8. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
9. Предметом касаційного перегляду є питання щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження в порядку статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
10. Так, відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
11. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
12. Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
13. За змістом частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
14. Юрисдикція визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Юрисдикція визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, з огляду на які їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
15. В основу визначення юрисдикції покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
16. Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
17. Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.
18. Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо він: не підвідомчий господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
19. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.
20. Позивач у позовній заяві зазначив, що оспорюваний арешт накладено постановою старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України від 23.05.2011 у межах кримінального провадження на підставі положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) 1960 року. Крім того, позивач у поданій позовній заяві зазначив, що кримінальна справа розглядається в Дніпровському районному суді м. Києва, судовий розгляд якої на день подачі позовної заяви не завершено.
21. Частиною 6 статті 126 КПК України 1960 року, визначено, що накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Водночас нормами КПК України 1960 року не було визначено процесуального порядку скасування арешту майна за зверненням осіб, які не є учасниками кримінального провадження.
22. Разом з тим відповідно до статті 174 КПК України 2012 року (у чинній редакції) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
23. Пункт 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року передбачає, що запобіжні заходи, в тому числі і скасування арешту майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
24. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що зі змісту положень статті 11 ГПК України, яка закріплює один з основних принципів господарського судочинства "верховенство права", якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
25.Отже, арешт на майно накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того виду ж судочинства. Але оскільки нормами КПК України 1960 року не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 296/8586/16-ц.
26. Доводи Банку щодо необхідності відступу від цього висновку наведеного не спростовують, а тому і не можуть бути визнані належним обґрунтуванням.
Суд враховує, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.
Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 зі справи № 823/2042/16.
27. Посилання ж скаржника на невідповідність обставин справи № 296/8586/16-ц, зі справою, що розглядається (№ 911/3527/20), оскільки у справі № 296/8586/16-ц право власності набуто новим власником після накладення арешту на майно, водночас у справі № 911/3527/20 право власності набуто Банком до накладення арешту на майно, а також на те, що справа №296/8586/16-ц розглядалась в порядку цивільного судочинства, однак розгляд справи № 911/3527/20 здійснюється в порядку господарського судочинства, Верховний Суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що арешт на майно накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того ж виду судочинства, викладеного у постанові від 07.11.2018 у справі № 296/8586/16-ц, з огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер щодо вирішення питань під час визначення юрисдикції спорів.
28. Доводи Банку, наведені у касаційній скарзі, про те, що суд апеляційної інстанції посилався на правові висновки у справах № 727/2878/19, № 372/2904/17-ц, № 2-3392/11, № 766/21865/17, № 569/4374/16-ц, № 335/12096/15-ц, № 461/233/17, № 202/5044/17, № 636/959/16-ц, № 640/17552/16-ц, № 202/1452/18, № 504/1306/15-ц, обставини яких не відповідають обставинам справи № 911/3527/20, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки апеляційний суд навів висновки Верховного Суду викладені у зазначених справах, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, яка має загальний характер, про те, що арешт на майно накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того ж виду судочинства.
29. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки у позовній заяві Банком заявлено вимоги про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінальної справи, яка розглядається в Дніпровському районному суді м. Києва та судовий розгляд якої на день подачі позовної заяви не завершено, то така позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а питання про скасування арешту може бути вирішено в порядку кримінального судочинства.
30. Відповідно до частини 6 статті 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
31. Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою Банку, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а належить до юрисдикції кримінального судочинства.
32. Таким чином, ухвала Господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №911/3527/20 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
34. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
36. Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
37. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки оскаржувані ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розподіл судових витрат
38. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Родовід банк" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 911/3527/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай