18 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1488/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України")
на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (далі - Підприємство)
про стягнення 62 856 795,43 грн.,
07.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 16.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі №911/1488/20 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 8 755 328,69 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Підставою для звернення з позовом слугувало порушення відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу від 29.09.2017 №2231/1718-ТЕ-17 щодо своєчасного здійснення оплати поставленого природного газу.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021: закрито провадження в частині вимог про стягнення 4 121 366,92 грн. основного боргу; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь
АТ "НАК "Нафтогаз України" 19 621 076,75 грн. "інфляційних втрат", 7 677 805 грн. - 3% річних, 8 755 328,69 грн. пені, 672 143,09 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими. Водночас, враховуючи клопотання Підприємства про зменшення розміру пені, суди на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), беручи до уваги ступінь вини відповідача у простроченні виконання зобов'язань за договором та причини неналежного виконання зобов'язань, а також інтереси обох сторін, зменшили розмір пені на 50%.
Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 224, 226, 233 ГК України, статті 551 ЦК України та просить зазначені рішення та постанову скасувати.
АТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі зазначає, що питання зменшення пені, порядку такого зменшення судами, підстав для зменшення тощо має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів та має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств - учасників даного ринку. При зменшенні розміру пені суд мав врахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов'язанні. Крім того, суд повинен був надати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Господарські суди при вирішенні питання щодо зменшення пені повинні були об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14.
При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, перевіривши ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язань, з огляду на наявні обставини фінансового стану відповідача, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також проаналізувавши всі фактичні обставини справи та обставини ненадання позивачем доказів завдання йому додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань, місцевий господарський суд зменшив розмір пені, яку належало стягнути з відповідача, на 50%, а саме до 8 755 328,69 грн.
Крім того, суд врахував наявність обставин, які свідчать про відсутність у діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов'язання та обставин того, що відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, і те, що здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить від розрахунків населення з відповідачем за спожиту теплову енергію.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зменшення розміру пені, оскільки присудження до стягнення 50% від належної до стягнення суми пені, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення. Відповідна правова позиція щодо зменшення пені в аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №922/3667/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 11.12.2019 у справі №904/1636/19.
З огляду на наведене висновок судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, викладений в оскаржуваних судових рішеннях, відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19 щодо передбаченого статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України права суду на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі №911/1488/20, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 911/1488/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов