Рішення від 18.08.2021 по справі 642/1631/19

Справа № 642/1631/19

Провадження № 2/643/278/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Гюлалієвої Ф.Р. кизи, представника відповідача Мельніка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням наступних уточнень (заява про зменшення розміру позовних вимог, вхідний від 15.02.2021) просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) на свою користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 15775,38 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.09.2011 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 36 % на рік в строки та в порядку, встановленими Кредитним договором, яким в тому числі передбачено право банку проводити зміни Тарифів, а також умов обслуговування рахунків. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 31.01.2019 виникла заборгованість в загальному розмірі 73884,46 грн., з яких: 4835,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62454,07 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована ч астина); 3494,50 грн. - штраф (процентна складова). Враховуючи наведене, позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 15775,38 грн., з яких: 4835,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9519,09 грн. - заборгованість за простроченими процентами; 1420,40 грн. - заборгованість з пені.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.04.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача надав відзив, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4835,89 грн. В іншій частині заперечував проти позову, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вимог позивача.

Представник позивача в судове засідання 18.08.2021 не з'явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, в позовній заяві, а також клопотанні просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2021 зазначив, що визнає позов в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4835,89 грн. та судових витрат в розмірі 1921,00 грн. В іншій частині позов не визнає. Також зазначив, що відповідач заперечує факт обізнаності з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які відповідачу для ознайомлення не надавались та ним не підписувались.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивачем відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 12.09.2011, підписаної відповідачем, останньому було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав. Станом на 31.01.2019 позивачем нараховано відповідачу заборгованість в загальному розмірі 73884,46 грн., з яких: 4835,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62454,07 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 3494,50 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4835,89 грн. та судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредитом в загальному розмірі 4835,89 грн. та задовольняє позов у вказаній частині позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 9519,09 грн. та заборгованості з пені в розмірі 1420,40 грн., суд керується таким.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В анкеті-заяві, підписаній відповідачем, відсутні умови щодо нарахування позивачем процентів та їх розміру, а також пені за неналежне виконання умов Кредитного договору.

Сплату процентів та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, передбачено Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умовами та Правилами надання банківських послуг в Приватбанку.

Судом під час дослідження наданих позивачем Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що вказані документи на містять підпису відповідача та будь-яких інших даних, з яких суд мав би можливість достовірно встановити, що саме вказана редакція зазначених документів була пред'явлена відповідачу для ознайомлення під час укладення Кредитного договору та погоджена ним у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведено, що умовами укладеного між сторонами Кредитного договору було передбачено право позивача нараховувати відповідачу проценти та пеню за порушення умов вказаного договору.

За таких обставин, враховуючи вказані вище висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів та пені.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в позовних вимогах в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами в розмірі 9519,09 грн. та заборгованості з пені в розмірі 1420,40 грн.

Оцінюючи інші доводи позивача та відповідача, викладені в заявах по суті справи, а також висловлені в судовому засіданні, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Враховуючи підстави, з яких суд відмовляє в частині позовних вимог, суд не вбачає необхідності надавати оцінку по суті іншим доводам і аргументам відповідача та його посиланням на практику Верховного Суду в інших справах.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн., які були визнані відповідачем.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 4835,89 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень вісімдесят дев'ять копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.08.2021 року.

Суддя Д.А. Крівцов

Попередній документ
99087524
Наступний документ
99087526
Інформація про рішення:
№ рішення: 99087525
№ справи: 642/1631/19
Дата рішення: 18.08.2021
Дата публікації: 20.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Розклад засідань:
14.01.2020 14:30 Московський районний суд м.Харкова
31.03.2020 14:30 Московський районний суд м.Харкова
10.06.2020 12:00 Московський районний суд м.Харкова
31.08.2020 11:30 Московський районний суд м.Харкова
02.12.2020 15:00 Московський районний суд м.Харкова
09.03.2021 15:00 Московський районний суд м.Харкова
11.05.2021 15:00 Московський районний суд м.Харкова
18.08.2021 10:00 Московський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРІВЦОВ Д А
суддя-доповідач:
КРІВЦОВ Д А
відповідач:
Кучер Артем Олександрович
позивач:
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
представник позивача:
Савіхіна Анастасія Миколаївна