18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 серпня 2021 року м. Черкаси справа № 925/791/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:
від позивача: Лисенко В.О. - адвокат за ордером;
від відповідача: Беленкова В.В. - адвокат за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут (м. Черкаси) про стягнення 587 346 218,56 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 587 346 218,56 грн. з яких: 515 494 727,60 грн. основний борг за газ, 13 812 433,93 грн. пені, 2 881 121,18 грн. 3% річних, 3 608 463,09 грн. інфляційних втрат та 51 549 472,76 грн. штрафу на підставі рамкового договору № 13Б-4ГЗ купівлі - продажу природного газу від 11.09.2020 та індивідуальних договорів, укладених між сторонами у справі, за поставлений газ у лютому 2021.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Триває строк підготовчого провадження.
13.07.2021 до суду надійшло клопотання відповідача у справі про зупинення провадження до часу вирішення спору у справі 910/7549/21 Господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Черкасигаз Збут" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання додаткової угоди укладеною (а.с. 78 том 2).
В засіданні представник відповідача просить дане клопотання задовольнити, а представник позивача просить у його задоволенні відмовити і надав суду письмові заперечення на заявлене клопотання (а.с. 204 том 2).
Заслухавши доводи та заперечення сторін щодо зупинення провадження у справі, судом встановлено наступне:
В обґрунтування позову вказано, що між сторонами у справі укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 1зб-ЧГЗ від 11.09.2020. За умовами даного Рамкового договору він регулює всі угоди, які будуть укладені сторонами щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу (Індивідуальний договір), які укладаються у письмовій формі, підписуються сторонами та складають невід'ємну частину цього договору. Кожним Індивідуальним договором визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки та порядок оплати газу. При цьому продавець за договором зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором (розділ І).
До Рамкового договору сторонами було укладено Індивідуальний договір № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 на поставку 207860,000 тис. м. куб газу (в подальшому збільшено до 333000,000 тис.м.куб) із ціною газу на січень 2021 на рівні 7026,0704150043 грн. за 1000 м. куб. (а.с. 48 том 1).
Додатковою угодою № 2 від 28.01.2021 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 сторони домовилися про договірну ціну газу на лютий 2021 на рівні 9120,571967411660 грн. за за 1000 м. куб. з ПДВ.
Також між сторонами укладено Індивідуальний договір № 2/21-ЧГЗ від 30.12.2020 (а.с. 55 том 1) до Рамкового договору на поставку 12000,000 тис. м. куб. газу з умовою, що ціна газу на період поставки січень 2021 встановлюється на рівні 6881,5577032364 грн. за 1000 м. куб. (п. 3.1.)
Додатковою угодою № 1 від 28.01.2021 від 28.01.21 до Індивідуального договору № 2/21-ЧГЗ від 30.12.2020 (а.с. 58 том 1) сторони домовилися про договірну ціну газу на лютий 2021 на рівні 8932,979400011420 грн. за за 1000 м. куб. з ПДВ.
Спір між сторонами виник через не проведення повного розрахунку відповідачем за газ перед позивачем за період лютого 2021 за Індивідуальним договором № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 року.
Відповідач вказує, що ним в лютому 2021 було отримано від позивача по елпошті проект додаткової угоди № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1зб-ЧГЗ від 11.09.2020 (а.с. 136 том 1).
За змістом цієї Додаткової угоди № 3 позивач пропонував, зокрема, встановити договірну ціну природного газу на січень 2021 на рівні 6659,62 грн. за 1000 м. куб.
Зі свого боку відповідач склав протокол розбіжностей до цього проекту Додаткової угоди № 3 і питання ціни газу, зокрема, вважає за необхідне погодити в редакції, що договірна ціна природного газу на періоди поставок січень, лютий, березень 2021 встановлюється на рівні 6659,62 грн. за 1000 м.куб. з ПДВ (п. 3.1. а.с. 140 том 1).
Представник відповідача в засіданні пояснив, що внесення таких змін до ціни договору викликано тією обставиною, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2021 р. N 25 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України. При цьому постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., N 1, ст. 14) було доповнено пунктом 41-1 такого змісту:
"41-1. Установити з 1 лютого 2021 р. на період дії карантину, але не довше ніж до 31 березня 2021 р., граничну ціну на природний газ за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальниками, у тому числі постачальником "останньої надії", на рівні 6 гривень 99 копійок за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість та плати за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи".
Таким чином, незважаючи на погоджену між сторонами більшу ціну на природний газ у Індивідуальних договорах, для своїх побутових споживачів відповідач по справі газ вимушений продавати по ціні лише 6,99 грн. за м. куб. на період лютого-березня 2021.
Відповідач доводить, що проект Додаткової угоди № 3 з протоколом розбіжностей ним було направлено позивачу та позивач отримав ці документи 01.03.2021.
За правилами ч.7 ст. 181 Господарського Кодексу України в редакції до внесення змін у редакції Закону України від 19.06.2020 р. N 738-IX (набрав чинності 16.08.2020) - якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Відповідач у відзиві на позов доводить, що оскільки позивач не звернуся до суду після отримання від відповідача протоколу розбіжностей до проекту Додаткової угоди № 3, то пропозиції відповідача є прийнятими, а додаткова угода № 3 є фактично укладеною з ціною газу в розмірі 6,99 грн. за м. куб. на період січня-березня 2021.
Однак слід врахувати, що ст. 181 ГК України на час виникнення між сторонами правовідносин щодо укладення додаткової угоди № 3 викладена у новій редакції - Загальний порядок укладення господарських договорів. Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідач вказує, що він звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з вимогою визнати укладеною додаткову угоду № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1зб-ЧГЗ від 11.09.2020 в редакції з протоколом розбіжностей, який запропоновано відповідачем.
З проекту додаткової угоди № 3, зміст якої наведено у позові відповідача (а.с. 91 том 2) вбачається, що відповідачем внесено умову про те, що ця додаткова угода № 3 розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01 січня 2021 і діє протягом строку дії Договору (п. 4.). Таке передбачено ч. 3 ст. 631 ЦК України.
Ухвалою від 17.05.2021 у справі № 910/7549/21 Господарським судом м. Києва відкрито провадження за позовом ТОВ "Черкасигаз Збут" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання додаткової угоди укладеною (а.с. 94 том 2).
Як вже вказав суд, у відзиві на позов відповідач вказує, що додаткова угода № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1зб-ЧГЗ від 11.09.2020, на його думку, є укладено. Тому вона змінює ціну газу на період лютого 2021 і всі розрахунки позивача за позовом, оскільки до додаткової угоди № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 пропонується ще укласти і Графік оплати договірної вартості газу за січень-лютий 2021 із кінцевими датами платежу, що припадають аж на період 30 листопада 2021 по 30 квітня 2022 року (а.с. 144 том 1). Тому строки виконання зобов'язання слід вважати такими, що не настали, а підстав для нарахування санкцій немає, бо немає прострочення сплати газу з боку відповідача.
У відповідності до вимог п5) ч. 4 ст. 238 ГПК України у рішенні суду зазначається в тому числі і мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Отже, питання, на якому базується заперечення відповідача проти позову про те, що додаткова угода № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 є укладеною і її умови змінюють суму боргу і строки розрахунків між сторонами, входить до предмету доказування у спорі.
Договірні відносини між сторонами по Рамковому договору не припинені, за умовами п. 3.1. вони триватимуть до грудня 2021 року включно, що дає сторонам право вносити зміни до своїх договірних стосунків.
За правилами п.5) ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 03.11.2020 справа № 908/2356/19 викладено правову позицію про те, що причиною зупинення провадження у справі згідно з вказаною нормою ГПК України (п.5) ч. 1 ст. 227) є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим зумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (частина четверта статті 75 ГПК України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог. При цьому іншим судом є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Згідно із статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Суд вже вказав, що станом на час вирішення спору та початку між сторонами процедури укладення додаткової угоди № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 норма ст. 181 ГК України вже викладена у новій редакції. Положення її ч. 7 у попередній редакції про те, що якщо сторона не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими - вже є нечинними.
Сторони спору знаходяться у процедурі ст. 188 ГК України про порядок зміни та розірвання господарських договорів, якою передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За правилами ст. 654 ЦК України -- зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, в межах розгляду справи № 925/791/21 суд не зможе самостійно встановити факт укладеності між сторонами додаткової угоди № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 без вирішення спору у справі № 910/7549/21 Господарським судом м. Києва за окремим позовом ТОВ "Черкасигаз Збут" і без наявності додаткової угоди до № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 за результатом вирішення цього спору, що є належним способом захисту порушеного права у відносинах сторін згідно процитованих норм.
Жоден висновок суду у мотивувальній частині рішення по справі № 925/791/21 про те, що додаткова угода № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 є укладеною чи неукладеною між сторонами, не матиме ніякого правового значення, на противагу рішенню у справі № 910/7549/21 Господарського суду м. Києва, який вирішує цей конкретний спір.
Без висновків у справі № 910/7549/21 щодо правової долі додаткової угоди № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 суду неможливо підтвердити чи спростувати заперечення відповідача проти заявленого позову у справі № 925/791/21.
Спір між сторонами у справі № 910/7549/21 Господарського суду м. Києва є обставиною про додаткову угоду № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020, якою обґрунтовуються заперечення відповідача та тими фактичними даними, які мають значення для вирішення справи, які суду слід встановити на виконання вимог ст. 237 ГПК України.
З цих підстав суд відхиляє заперечення позивача про те, що за відсутності укладеної в добровільному порядку додаткової угоди № 3 до Індивідуального договору № 1/21-ЧГЗ від 20.12.2020 слід вважати, що її не існує, бо не існує на даний момент і рішення у справі № 910/7549/21 Господарського суду м. Києва, а тому суду при вирішенні спору у справі № 925/791/21 слід виходити лише з інших наявних у справі доказів.
Отже, провадження у справі слід зупинити.
За правилами ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись п.5) ч. 1 ст. 227 ГПК України, -
Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" від 12.07.2021 про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 925/791/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут (м. Черкаси) про стягнення 587 346 218,56 грн. до часу прийняття остаточного рішення у справі № 910/7549/21 Господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Черкасигаз Збут" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання додаткової угоди укладеною.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 19 серпня 2021
Суддя Н.М. Спаських