18.08.2021
Справа № 642/4953/21
Провадження № 1-кс/642/2795/21
18 серпня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021221220000364 від 15 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України про накладення арешту, -
Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням в якому просив накласти арешт на квартири: АДРЕСА_1 , право власності па яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору дарування квартири від 02.07.2021 року, реєстраційний № 742, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 ;105 по АДРЕСА_2 , право власності на яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.07.2021, реєстраційний № 2608, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_8 ; 556 по АДРЕСА_3 , право власності на яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.05.2021, реєстраційний № 465, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження вказаної квартири та розпоряджатися нею.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що невстановлені особи намагаються шахрайським шляхом заволодіти квартирами, які знаходяться на території м. Харкова, власники яких померли, пред'являючи нотаріусам підроблені документи на квартири.
В ході досудового розслідування допитано ряд свідків, отримано тимчасові доступи до інвентарних справ та проведено інші заходи, в результаті чого в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого у великих розмірах.
Прокурор зазначав, що метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема запобігання можливості відчуження майна та проведення інших слідчих дій.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Наведених вимог кримінального процесуального закону щодо змісту клопотання про арешт майна прокурором не дотримано.
Так, у клопотанні про накладення арешту прокурор наводить хронологію подій, що свідчать про обставини вчинення кримінального правопорушення. Водночас зміст клопотання про арешт майна не містить конкретної підстави і мети арешту вилученого майна, а також відповідного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно. Цитування прокурором в тексті клопотання положень ст. 170 КПК України не підтверджує підстави і мету арешту майна, а визначає їх в загальних рисах і не конкретно.
Крім того, до матеріалів клопотання долучено копію витягу в ЄРДР від 15 червня 2021 року за номером кримінального провадження 12021221220000364, в якому викладено короткий зміст обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: невстановлені особи намагаються шахрайським шляхом заволодіти квартирами, які знаходяться на території м. Харкова, власники яких померли, пред'являючи нотаріусам підроблені документи на квартири. Потерпілі у зазначеному витягу зазначено, як «інші».
А так прокурором не доведено необхідності накладення арешту саме на квартири: АДРЕСА_1 , право власності па яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору дарування квартири від 02.07.2021 року, реєстраційний № 742, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 ;105 по АДРЕСА_2 , право власності на яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.07.2021, реєстраційний № 2608, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_8 ; 556 по АДРЕСА_3 , право власності на яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.05.2021, реєстраційний № 465, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження вказаної квартири та розпоряджатися нею.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021221220000364 від 15.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 190 КК України про накладення арешту відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1