19.08.2021
Справа № 642/5494/21
Провадження 2/642/1992/21
19 серпня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, -
встановив :
До Ленінського районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши подану заяву, приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів . У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Подана позовна заява не відповідає зазначеним вимогам. Так, позивач, порушуючи вимоги ч.5 ст.95 ЦПК України, підтвердив відповідність не всіх наданих копій письмових доказів оригіналам своїми підписами із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичної особи до суду з позовною заявою майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн.)
Як вбачається з позову, позивачем зазначено в додатках про наявність оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 8499,00 грн., одна фактично він відсутній.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
П.16 постанови пленуму ВС України № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що «Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування … визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки … такий обов'язок покладається на позивача».
Ціна позову зазначена у розмір 849850,00 грн. згідно договору дарування від 05.01.2017, тобто станом на 2017 рік, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 176 ЦПК України, оскільки не є дійсною оцінкою майна на дату подання цього позову. Таким чином позивачу слід визначити ціну позову на момент пред'явлення позову, що повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказану позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала підлягає оскарженню лише в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г.Проценко