29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" серпня 2021 р. Справа № 924/507/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом Хмельницького міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Хмельницький
до фізичної особи - підприємця Савицької Аліції Богданівни, м. Хмельницький
про стягнення грошей
(за правилами спрощеного позовного провадження)
без повідомлення (виклику) сторін
встановив:
Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача (повернути виплачену) 4 328, 72 грн. допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що вищевказана допомога виплачена відповідачу у зв'язку з поданою ФОП Савицькою А.Б. відповідною заявою. Згідно ст. 47-1 Закону України „Про зайнятість населення" та п. 3 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою КМУ від 22.04.20 № 306, право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину мають фізичні особи-підприємці, які є застрахованими особами, крім осіб, які отримують пенсію. Згідно ж інформації ГУ ПФУ у Хмельницькій області Савицька А.Б. знаходиться на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію.
Таким чином, отримання відповідачем виплати по частковому безробіттю відбулося на підставі недостовірної інформації (при поданні заяви на отримання допомоги відповідач вказав про відсутність пенсії), що в силу чинного законодавства є незаконним. У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу претензію про повернення допомоги, яка, однак залишена без виконання.
Належність повідомлення позивача про відкриття провадження у справі за його позовом підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідач письмового відзиву на позов, як і будь-яких заяв чи клопотань не подав. Повідомляючи відповідача про відкриття провадження у справі йому направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.05.21 за двома адресами, одна з яких вказана у позові, інша - реєстраційна згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ. Дана кореспонденція повернута суду з відмітками - „адресат відсутній за вказаною адресою". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки одна із вищевказаних адрес відповідача є реєстраційною.
При цьому, суд прийняв до уваги положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. При цьому, останньою відомою суду адресою відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДРЮОФОПГФ.
Крім того, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК, днем вручення судового рішення (за ст. 232 ГПК ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Матеріалами справи встановлено.
22.06.20 (вх. № 91-23/622) ФОП Савицька А.Б. (відповідач) подала заяву Хмельницькому міському Центру зайнятості про надання допомоги по тимчасовому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у зв'язку з припиненням діяльності.
Також подано: наказ ФОП Савицької А.Б. № 1 від 23.03.20 про зупинення діяльності, яким зупинено діяльність з 25.03.20 та до дати закінчення періоду обмежувальних заходів в Україні через проведення заходів запобігання, виникнення і поширення на території України коронавірусу; довідку № 1 від 22.06.20 за підписом відповідача про те, що з 01.09.19 по 29.02.20 сплачено єдиний внесок в загальній сумі 5 750, 36 грн.; відомості за підписом відповідача від 22.06.20 №, № 1, 2, 3 про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47 Закону України „Про зайнятість населення" за березень - травень 2020 року, де зазначені реєстраційні та інші дані відповідача, кількість годин нормативної тривалості робочого часу та кількість годин безробіття, а також відмічено - наявність пенсії: „Ні".
22.06.20 під № 23-05/693ч позивач направив Хмельницькому обласному центру зайнятості лист з пакетом документів, які надійшли на адресу позивача від фізичних осіб-підприємців, в тому числі відповідача для розгляду щодо прийняття рішення про надання допомоги працівникам підприємства по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановлених КМУ відповідно до ст. 47-1 Закону „Про зайнятість населення".
22 червня 2020 року Хмельницьким обласним центром зайнятості видано наказ № 513, яким надано допомогу по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, в тому числі ФОП Савицькій Аліції Богданівні.
Згідно платіжного доручення від 21.07.20 № 1524 платником - центр зайнятості перераховано на користь отримувача - ФОП Савицька А.Б. 4 328, 72 грн. за призначенням платежу - допомога по частковому безробіттю на період карантину відповідно до постанови КМУ від 27.04.20 № 308 за квітень, травень 2020 року. Доручення містить печатку ДКСУ щодо оплати 22.07.20.
27.11.20 за номером 23-05/1967 позивач направив відповідачу лист з вимогою на протязі 15 днів добровільно повернути кошти в сумі 4 328, 72 грн. на рахунок позивача, надані відповідачу як допомогу по частковому безробіттю на період карантину. При цьому зазначено, що у зв'язку з тим, що за інформацією ГУ ПФУ у Хмельницькій області відповідач є отримувачем пенсійних виплат, згідно законодавства він не мав права на отримання допомоги по частковому безробіттю.
Згідно довідки Пенсійного фонду України ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 10.12.20 № 96387 (ОР 222030007823 БАНК 50046/50046), виданій гр. Савицькій А.Б. про те, що вона знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ ГУ ПФУ в Хмельницькій області і отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання з 18.06.20 довічно.
04.02.21 позивач направив відповідачу претензію № 23-02/148 від 29.01.21 з вимогою на протязі 15 днів добровільно повернути кошти на рахунок позивача. Доказ направлення претензії - поштове повідомлення з штампом пошти з відмітками про відправника - позивач, отримувача - відповідач та розпискою в отриманні - 04.02.21.
Дослідивши подані докази, давши їм оцінку в сукупності, при аналізі діючого законодавства, яке регулює спірні відносини, суд врахував наступне.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом „Про зайнятість населення" (преамбула до Закону).
Згідно п. 24 ч. 1 даного Закону часткове безробіття - вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.
Згідно ст. 47-1 даного Закону (в редакції, що діяла на момент звернення відповідача з заявою про виплату допомоги та прийняття рішення компетентним органом про виплату допомоги) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності;
Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір визначений Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі Порядок), затвердженим постановою КМУ від 22.04.20 № 306 (в редакції постанови КМУ від 03.06.20 № 453).
В силу п. 2 даного Порядку (в редакції, що діяла на момент подання заяви на виплату допомоги та прийняття наказу про її виплату) допомога по частковому безробіттю на період карантину - кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам - підприємцям (далі - роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, - у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину.
У п. 10 Порядку зазначено - рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину оформлюється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою (п. 3 Порядку в редакції на 22.06.20).
Згідно п. 2 Порядку термін "застрахована особа" вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а термін "пенсія" - у значенні, наведеному в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За п. 3 ч. 1 Закону „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно відомостей про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону „Про зайнятість населення" (які підписані відповідачем та подані ним до заяви про виплату допомоги) та довідки відповідача від 22.06.20 № 1 відповідач є застрахованою особою та платником єдиного внеску.
Як вбачається з вищевикладеного, фізичні особи-підприємці, які є застрахованими особами та сплачують єдиний внесок (яким є відповідач) мають право на отримання допомоги за період часткового безробіття на час карантину у разі призупинення ними своєї господарської діяльності саме внаслідок карантинних заходів держави.
Як вбачається з матеріалів справи (платіжне доручення від 21.07.20 № 1524) допомога по частковому безробіттю виплачена відповідачу 22.07.20 (дата штампу ДКСУ про оплату на платіжному дорученні).
Проте, з 16.07.20 вступив в силу пункт 3 Порядку у наступній редакції: „допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, в тому числі тим, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції), перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України "Про відпустки" (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримує допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.
Тобто, з 16.07.20 вступило в дію обмеження щодо виплати допомоги по частковому безробіттю в період карантину, яке стосується відсутності права на отримання відповідної допомоги в осіб, в тому числі фізичних осіб-підприємців, які отримують пенсію. Таким чином, відповідач, при умові отримання пенсії не є особою, що має право на отримання допомоги по частковому безробіттю.
В зв'язку з цим, позивач звернувся з даним позовом, оскільки виплата допомоги здійснена відповідачу 22.07.20, тобто в період дії вищевказаного обмеження.
Як вбачається з відомостей про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону „Про зайнятість населення" (які підписані відповідачем) відповідач у графі „Наявність пенсії" відмітив „Ні". Однак, з довідки ПФУ ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 10.12.20 № 96387 (ОР 222030007823 БАНК 50046/50046), вбачається, що відповідач знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ ГУ ПФУ в Хмельницькій області і отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання з 18.06.20 довічно.
Тобто, дійсно, станом на момент подання заяви про отримання допомоги, прийняття рішення (наказу) про виплату даної допомоги та її фактичної виплати (22.06.20 та 22.07.20) відповідач отримував пенсію.
Підставою звернення з даним позовом є подання недостовірної інформації відповідачем щодо виплати допомоги, яка (інформація) полягає в зазначенні відомостей щодо відсутності пенсії.
Однак, суд зазначає, що виходячи з аналізу змісту ст. 47-1 Закону „Про зайнятість населення" допомога по частковому безробіттю на період карантину це є грошова виплата саме за період, коли суб'єкт отримання допомоги скорочував тривалість свого робочого часу внаслідок карантину. Тобто виплата здійснюється за певний період часу, коли одночасно: особа припинила/скоротила свою господарську діяльність (стосується ФОП) і таке скорочення здійснено у період дії карантину та внаслідок останнього.
Як вбачається з відомостей про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону „Про зайнятість населення" (які подані відповідачем), де відповідач у графі „Наявність пенсії" відмітив „Ні", вказані відомості подані за період з березня по травень (включно) 2020 року. При цьому, даний період співпадає з періодом дії встановленого КМУ карантину через поширення корона вірусної хвороби та припинення господарської діяльності відповідача, що підтверджується наказом від 25.03.20 № 1, де зазначено, що відповідач зупиняє діяльність з 25.03.20 до дати закінчення карантину (включає період з березня по травень 2020).
З довідки ПФУ вбачається, що відповідач отримує пенсію з 18.06.20 довічно. Тобто, на період, за який відповідач просив виплатити йому допомогу по безробіттю (з 25.03. по травень 2020) Савицька А.Б. пенсію ще не отримувала. Відтак, при поданні заяви на отримання допомоги за період з квітня по травень 2020 року відповідач подав достовірну інформацію про відсутність пенсії за цей період. І навпаки, в разі подання відповідачем відомостей за вищевказаний період про наявність у нього пенсії, дані відомості були-б недостовірними.
Слід зазначити також, що редакція пункту 3 Порядку, яка діяла з 06.06.20 по 15.07.20 (включає період, коли відповідач не отримував пенсію), що передбачає виплату спірної допомоги обумовлювала обмеження - „крім осіб, які отримують пенсію" лише для працівників, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини. Відповідач же є фізичною особою-підприємцем та не відноситься до категорії, щодо якої передбачено обмеження. Відсутність же права у фізичних осіб-підприємців на отримання допомоги на період карантину у зв'язку з наявністю пенсії передбачалось саме п. 3 Порядку, в редакції, яка діяла з 16.07.20 по 13.03.21, за який допомога відповідачу не виплачувалась. Так, згідно платіжного доручення від 21.07.20 № 1524, яким відповідачу виплачено допомогу, призначенням платежу є допомога по безробіттю на період карантину за квітень, травень 2020 року (до вступу в силу обмежень та моменту отримання пенсії).
Таким чином, обставини подання відповідачем недостовірної інформації, яка призвела до необґрунтованої виплати допомоги не знайшла свого документального підтвердження, а наявні матеріали спростовують доводи позивача щодо недостовірності інформації.
Отже, обставини неправомірного отримання відповідачем допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підстав, зазначених у позові не знайшли свого підтвердження у зв'язку з чим у позові необхідно відмовити.
Судові витрати, за ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ст. 256 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК).
Повний текст рішення складено 19.08.21.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи
2- позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17/1)
3, 4 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ) та ( АДРЕСА_2 ).
Всім рекомендованим з повідомленням