01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.09.2007 № 30/40
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Шевченко Г.М., Жидейкіна Н.Д. (за довір.),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства "Український центр духовної культури" Товариства "Знання" України
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.06.2007
у справі № 30/40
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Підприємства "Український центр духовної культури" Товариства "Знання" України
третя особа відповідача
третя особа позивача
про виселення та повернення приміщення
На розгляд господарського суду подано позовні вимоги про виселення відповідача з нежилого приміщення в будинку № 10 літер Б на вул. Софіївській, площею 71,8 кв. м на першому поверсі та у підвалі та повернення вказаного приміщення позивачу.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 р. позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 07.06.2007 р. скасувати, оскільки вважає, що воно прийнято судом внаслідок неповного з'ясування обставин спору, просить у справі прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на процесуальні порушення здійснені судом під час розгляду спору, зокрема, не задоволення судом заявленого відповідачем клопотання про зупинення розгляду справи № 30/40 до розгляду Вищим господарським судом України пов'язаної з нею іншої справи №3/451 про визнання поновленим спірного договору оренди нерухомого майна комунальної власності, а також порушення судом строку, встановленого ГПК України, на підготовку та підписання рішення суду.
В судове засідання 17.09.2007 р. повноважний представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу виселення відповідача із орендованого приміщення в зв'язку із закінченням строку дії укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 10/0803 від 24.04.03 р.
Судом першої інстанції було встановлено, що оскільки строк, на який спірний договір оренди було укладено закінчився 24.04.2006 р. (п.9.1. договору), і позивач не мав наміру пролонговувати орендні правовідносини з відповідачем, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» 27.04.06 р. позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії Договору № 10/0803 від 24.04.03 р. та небажання останнього пролонговувати його умови на новий строк, просив звільнити займане приміщення (лист № 155/05-928).
З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду судом першої інстанції справи № 30/40, рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2006 р. у справі №3/451 постановою Київського апеляційного господарського суду було скасовано, в позові Підприємству «Український центр духовної культури» Товариства «Знання України» до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про визнання поновленим спірного договору оренди було відмовлено.
Зокрема, в апеляційному провадженні у справі №3/451 господарським судом було встановлено, що 17.04.06 р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Комунальним підприємством «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіф» було укладено інвестиційний договір № 16 про реконструкцію та будівництво нежилого будинку по вул. Софіївська, 10-Б в м. Києві., в зв'язку з чим вказані приміщення мали бути звільнені орендарями, відповідно договори оренди на новий строк не могли бути пролонговані, оскільки об'єкти оренди були включені до переліку таких, що будуть реконструюватися відповідно до рішення Київської міської ради від 24.06.04. № 322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти».
Крім того, судом встановлено, що у відповідача відсутнє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди спірних приміщень на новий строк, оскільки рішення Київською міською радою надалі здавати оспорюванні приміщення в оренду не приймалось, навпаки, було з'ясовано, що ці приміщення будуть використовуватись за іншим призначенням.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність займання спірного приміщення, відповідних правовстановлюючих документів на підтвердження свого права користування спірним приміщенням не надано, вимог позову не спростовано, натомість судом першої інстанції встановлено неправомірність користування відповідачем спірним приміщенням та враховуючи висновки суду апеляційної інстанції у пов'язаній справі №3/451 у відповідності до приписів ст..35 ГПК України, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи відповідача щодо допущених судом першої інстанції процесуальних порушень під час розгляду спору, колегією не приймаються до уваги, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та у відповідності до положень ст..104 ГПК України не є підставою для скасування рішення суду. Доводів щодо оскарження рішення суду по суті спору відповідачем не заявлено.
За таких обставин, враховуючи обґрунтованість заявленого позову у відповідності до положень чинного законодавства України, а також те, що відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, вимог позову не спростовано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Підприємства «Український центр духовної культури» Товариства «Знання України» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2007 р. у справі № 30/40 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 30/40 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді