Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4271/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання (помічник судді) Лук'яненко Ю.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича, АДРЕСА_1
до EAST WORKING PARTNERS, Poland
простягнення 401 268, 25 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Ханафеєв Владислав Олексійович звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до EAST WORKING PARTNERS про стягнення суми заборгованості за отриманий товар за зовнішньоекономічним контрактом № 1 від 05.06.2019 року у розмірі 43 000, 00 злотих, що еквівалентно 330 154, 00 грн., пеню у розмірі 7 912, 00 злотих, що еквівалентно 60 748, 34 грн., 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих, що еквівалентно 10 365, 91 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 6 019, 43 грн.
Ухвалою суду від 04.01.2021 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича (вх. № 4271/20) залишено без руху.
13.01.2021 року від позивача через - канцелярію суду надійшла заява (вх. № 610) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/4271/20 призначено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.03.2021 року. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича у строк до 28.01.2021 року включно здійснити переклад ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/4271/20 від 18.01.2021 року та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (правильність яких посвідчити нотаріально) та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на польську (або англійську) мову для вручення відповідачу. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача - Фізичну особу - підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича. Звернутися до відповідного компетентного органу Польської Республіки для направлення до відповідного окружного суду Республіки Польща через Головне територіальне управління юстиції у Харківській області судового доручення про вручення судових документів відповідачеві - EAST WORKING PARTNERS (st. Nasypowa, 17 B/3, 70-001, Szczecin, Poland NIP: 8522627222). Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. Зупинено провадження у справі № 922/4271/20 до надходження від компетентного органу Польської Республіки судового доручення про вручення відповідачеві - EAST WORKING PARTNERS документів, підготовчого судового засідання 11.03.2021 року.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року поновлено провадження у справі №922/4271/20.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року залишено без розгляду позивача викладене у пункті 2 прохальної частини клопотання (вх. № 3327 від 10.02.2021 року). Підготовче засідання відкладено на 06.04.2021 року. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю участю в судовому засідання в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича у строк по 16.03.2021 року включно здійснити переклад ухвали Господарського суду Харківської області про відкладення підготовчого засідання у справі від 11.03.2021 року та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на польську (або англійську) мову для вручення відповідачу. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача - Фізичну особу - підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича. Звернутися до відповідного компетентного органу Польської Республіки з судовим дорученням про вручення судових документів відповідачеві - EAST WORKING PARTNERS (st. Nasypowa, 17 B/3, 70-001, Szczecin, Poland NIP: 8522627222).
Ухвалою суду від 06.04.2021 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання у справі відкладено на 20.05.2021 року.
Ухвалою суду від 20.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 922/4271/20. Призначено справу до розгляду по суті на 03.06.2021 року. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича у строк по 24.05.2021 року включно здійснити переклад ухвали Господарського суду Харківської області про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті від 20.05.2021 року та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на польську (або англійську) мову для вручення відповідачу. Звернутися до відповідного компетентного органу Польської Республіки з судовим дорученням про вручення судових документів відповідачеві - EAST WORKING PARTNERS (st. Nasypowa, 17 B/3, 70-001, Szczecin, Poland NIP: 8522627222).
Ухвалою суду від 03.06.2021 року розгляд справи суті на відкладено на 01.07.2021 року. Зобов'язано позивача здійснити переклад поштових відправлень за № 004650, 006680, 008766, які знаходяться в матеріалах справи № 922/4271/20 належним чином засвідчених (нотаріально засвідчених) на українську мову. Ухвалою суду від 16.06.2021 року виправлено описку допущену при оголошенні вступної та резолютивної частини ухвали та при виготовленні повного тексту ухвали суду від 03.06.2021 року у справі № 922/4271/20, а саме вважати вірним пункт 1 у наступній редакції: "1. Розгляд справи суті на відкласти на 24.06.2021 року о(б) 12:30 год.".
Ухвалою суду від 24.06.2021 року відкладено розгляд справи по суті 15.07.2021 року. Продовжено строк розгляду справи № 922/4271/20 по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійсніснювати розгляд справи по суті впродовж розумного строку.
Ухвалою суду від 15.07.2021 року відкладено розгляд справи по суті на 03.08.2021 року.
20.07.2021 року на адресу від компетентного органу Польської Республіки надійшов пакет документів (№ 16892) у справі № 922/4271/20 щодо вручення відповідачу процесуальних документів суду.
Ухвалою суду від 21.07.2021 року зобов'язати позивача - Фізичну особу-підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича здійснити переклад на українську мову (правильність яких посвідчити нотаріально) пакету документів (вх. № 16892 від 20.07.2021 року) якій надійшов на адресу Господарського суду Харківської області від компетентного органу Польської Республіки у строк до 03.08.2021 року до 10:00 год. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача - Фізичну особу-підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича. Направити на адресу позивача Фізичної особи-підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича пакет документів від 20.07.2021 року (вх. № 16892).
02.08.2021 року від позивача через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 27.07.2021 року надійшло клопотання (вх. № 17868) із перекладом пакету документів (вх. № 16892 від 20.07.2021 року) які надійшли від компетентного органу Польської Республіки.
Ухвалою суду від 03.08.2021 року відкладено розгляд справи по суті на 09.08.2021 року. Зобов'язано позивача у строк до 09.08.2021 року до 12:00 год. надати письмові пояснення щодо листа відповідача, який було надіслано до Господарського суду Харківської області компетентним органом Польської Республіки разом із пакетом документів. Явку представників сторін визнано не обов'язковою.
09.08.2021 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.08.2021 року надійшли письмові пояснення (вх. № 18447), у яких останній просить суд, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.08.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.
Уповноважені представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу останніх, копії ухвали суду від 03.08.2021 року.
Також у матеріалах справи наявні документи яку надійшли від компетентного органу Польської Республіки та зареєстровані у канцелярію суду за вх. № 16892 щодо вручення відповідачу процесуальних документів суду (т. 1, а.с. 187-197).
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, 05.06.2019 року між Фізичною особою-підприємцем Ханафеєвим Владиславом Олексійовичем (позивач, продавець) та EAST WORKING PARTNERS (відповідач, покупець) укладено контракт № 1 (т. 1, а.с. 12-15).
Відповідно до пункту 12.2. контракту, даний контракт вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019 року. Даний контракт автоматично продовжується на кожний наступний рік при відсутності письмово заперечення одної із сторін, пред'явленого не менш як за 1 місяць до закінчення строку його дії (т. 1, а.с. 14-15).
Пунктом 1.1. контракту сторони погодили, що продавець зобов'язується поставити покупцю - піч для порошкового фарбування з фарбувальною камерою у зібраному вигляді, у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного контракту, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар у власність у відповідності до умов даного контракту.
Загальна сума контракту складає 86 000 PLN ( пункт 2.1. контракту)
Пунктом 3.1. контракту сторони визначили, що оплата за піч здійснюється в PLN.
Згідно пунктом 3.2. контракту, грошові кошти будуть перераховані на банківський рахунок продавця на наступних умовах:
3.2.1. 50 % у термін 5 днів після виставлення інвойсу покупцю.
3.2.2. 25 % у термін 5 днів після письмового повідомлення про готовність печі.
3.2.3. 25 % у термін 10 днів після фактичної доставки печі покупцю.
Відповідно до пункту 4.4. умови поставки FCA - Харків, Україна (інкотермс - 2010).
Покупець зобов'язаний оплати піч у строки, визначені у розділі 3 даного контракту (підпункт 6.2.1. пункту 6.2. контракту (т. 1, а.с. 13).
07.06.2019 року між сторонами було підписано специфікацію до контракту на загальну суму 86 000 PLN (т. 1, а.с. 17).
Відповідачем на виконання умов контракту було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 43 000, 00 PLN, а саме: 20 000, 00 PLN (злотий) 26.06.2019 року, 20 000, 00 PLN (злотий) 02.08.2019 року, 3 000, 00 PLN (злотий) 25.10.2019 року (т. 1, а.с. 22-23).
За твердженнями позивача, останнім на виконання умов контракту 02.12.2019 року було здійснено поставку товару - піч для порошкового фарбування з фарбувальною камерою у зібраному вигляді, на умовах поставки FCA - Харків, Україна (т. 1, а.с. 18-19, 21).
Як зазначає позивач, товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень у повному обсязі, без претензій, якість та кількість поставленого товару відповідала вимогам контракту, та узгодженої специфікацію.
Проте відповідач у порушення умов контракту не здійснив оплату 50 % загальної вартості отриманого ним товару, внаслідок чого існує заборгованість у розмірі 43 000, 00 PLN (злотий), що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 28.12.2020 року складає суму у розмірі 330 154,00 грн.
Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Отже, предметом спору, у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення суми боргу у розмірі 43 000,00 PLN (злотий), що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 28.12.2020 року складає суму у розмірі 330 154,00 грн.
Спірні правовідносини сторін виникли із укладеного ними контракту № 1 від 05.06.2019 року, вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до вимог статті 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Статтею 31 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
Статтею 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони договору можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до пункту 11.2 контракту № 1 від 05.06.2019 року спори, не вирішені шляхом переговорів між сторонами, підлягають розгляду за місцезнаходженням позивача (т. 1, а.с. 14).
Згідно з частини 1, частини 2 пунктів 5, 8 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому відповідачем доказів сплати суми боргу у розмірі 43 000, 00 PLN (злотий), що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 28.12.2020 року складає суму у розмірі 330 154,00 грн. перед позивачем до суду надано не було. Крім того, відповідачем не надано доказів у підтвердження будь-яких зауважень, претензій, щодо якості та кількості поставленого товару.
Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за контрактом № 1 від 05.06.2019 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 43 000, 00 PLN (злотий), що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 28.12.2020 року складає суму у розмірі 330 154,00 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення із відповідача пеню у розмірі 7 912, 00 злотих, що еквівалентно становить - 60 748, 34 грн., 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих, що еквівалентно становить - 10 365, 91 грн. відповідно до розрахунку позовних вимог, який міститься у позовній заяві (т. 1, а.с. 3-4).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 7 912, 00 злотих, що еквівалентно становить - 60 748, 34 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 9.3. контракту, у разі, якщо покупець не виконує своїх зобов'язань, визначених у розділі 3 даного контракту, належним образом та у повному обсязі, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % від повної вартості печі у день за весь строк затримки (т. 1, а.с. 14).
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми пені у розмірі 7 912, 00 злотих, що еквівалентно становить - 60 748, 34 грн. за період з 13.12.2019 року по 13.06.2020 року (відповідно до розрахунку позивача викладеного у тексті позовної заяви т. 1, а.с. 3-4) у онлайн системі «ЛігаЗакон», із урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, у зв'язку із чим, вимога про стягнення пені у розмірі 7 912, 00 злотих, що еквівалентно - 60 748, 34 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача, про стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих, що еквівалентно становить - 10 365, 91 грн. відповідно до розрахунку позовних вимог, який міститься у позовній заяві (т. 1, а.с. 3-4), суд зазначає наступне.
За умовами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної Постанови).
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих, що еквівалентно становить - 10 365, 91 грн. відповідно до розрахунку позовних вимог, який міститься у позовній заяві (т. 1, а.с. 3-4), за період з 13.12.2019 року по 28.12.2020 року, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, у зв'язку із чим, вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих, що еквівалентно - 10 365, 91 грн. підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме про стягнення із відповідача на користь позивача суми заборгованості за отриманий товар за зовнішньоекономічним контрактом № 1 від 05.06.2019 року у розмірі 43 000, 00 злотих, (що за курсом НБУ еквівалентно 330 154, 00 грн.) пеню у сумі 7 912, 00 злотих (що за курсом НБУ еквівалентно 60 748, 34 грн.), 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих (що за курсом НБУ еквівалентно 10 365, 91 грн.).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем визначено ціну позову у розмірі 401 268,25 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 2396 від 28.12.2020 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 019, 43 грн. (т. 1, а.с. 10).
При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 401 268,25 грн. становить 6 019,02 грн.
Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 6 019,02 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з EAST WORKING PARTNERS (st. Nasypowa, 17 B/3, 70-001, Szczecin, Poland, NIP: 8522627222 (Польща, м. Щецин, вул. Насипові, буд. 17 В/3, 70-001) на користь Фізичної особи-підприємця Ханафеєва Владислава Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість за отриманий товар за зовнішньоекономічним контрактом № 1 від 05.06.2019 року у розмірі 43 000, 00 злотих PLN, що еквівалентно 330 154,00 грн., пеню, що нараховано внаслідок порушення строків оплати отриманого товару у розмірі 7 912 злотих PLN, що еквівалентно 60 748, 34 грн., 3 % річних у розмірі 1 350, 08 злотих, що еквівалентно 10 365, 91 грн. та 6 019,02 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
позивач: Фізична особа-підприємець Ханафеєв Владислав Олексійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
відповідач: EAST WORKING PARTNERS (st. Nasypowa, 17 B/3, 70-001, Szczecin, Poland, NIP: 8522627222 (Польща, м. Щецин, вул.. Насипові, буд. 17 В/3, 70-001).
Повне рішення складено "19" серпня 2021 р.
Суддя О.О. Ємельянова