Господарський суд Харківської області 12 серпня 2021 року м. Харків
справа № 922/1587/21
склад суду:суддя Бринцев О.В.
секретар судового засідання:Гула Д.В.
прокурор: позивач:Заступник керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державна екологічна інспекція у Харківській області
відповідач: Державне підприємство "БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
вимоги позивача:стягнення 550.840,91 грн
прокурор:Бойко В.В.
представник позивача:Сосіна І.О.
представник відовідача: Гуменний Т.З.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Прокурор та позивач стверджують, що відповідачем були порушені норми лісового законодавства шляхом незаконного вирубування дерев понад дозволені ліміти, чим завдано шкоду державі в розмірі 550.840,91грн. Відповідач стверджує, що з його боку порушень природоохоронного законодавства допущено не було. Заявляє, що вирубка велася ним в межах встановлених норм, а докази щодо їх перевищення є недопустимими доказами і тому не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" від 25.11.2020 №1064/12-02 та направлення від 25.11.2020 №1064/12-02/06-04 позивачем проведено позаплановий перевірку відповідача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства (т.I, а.с. 25-26, 27-28). За результатами перевірки складений акт від 27.11.2020 №1064/12-02/06-04 (т.I, а.с. 64-79).
2.2. Перевіркою, зокрема, встановлено, що:
1) у Андріївському лісництві в кварталі 65 виділ 1, проводиться СРВ на підставі лісорубного квитка ХА ЛРК №002791 від 25.10.2020. В межах зазначеної рубки при натурному огляді ділянки були виявлені зрізані дерева пороги (дуб, ясень, клен), які не відбирались до матеріалів відводу, а саме дерева, на яких не було проведене обов'язкове клеймування біля шийки кореня в кількості 62 шт. Таким чином, ДП "Балаклійський ліспгосп" допущено незаконне знесення 62 дерев;
2) у Висобірському лісництві в кварталі 135 виділ 7, проводиться СРВ на підставі лісорубного квитка ХА ЛРК №001212 від 17.03.2020. В межах зазначеної рубки при натурному огляді ділянки були виявлені зрізані дерева породи (дуб, клен, берест), які не відбирались до матеріалів відводу, а саме дерева на яких не було проведене обов'язкове клеймування біля шийки кореня в кількості 46 шт. Таким чином, ДП "Балаклійський ліспгосп" допущено незаконне знесення 46 дерев.
2.3. Претензії позивача від 10.12.2020 вих. №4986-07-04 на суму 344.040,05 грн (т.I, а.с. 35-36) та від 10.12.2020 вих. №4987-07-04 на суму 206.800,86 грн (т.I, а.с. 54) залишені відповідачем без задоволення.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПРОКУРОРА.
3.1. Предметом позову є стягнення на користь держави шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев, у загальній сумі 550.840,91 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 19, 69, 89, 90, 91, 105, 107 Лісового кодексу України, статті 1166, 1172 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства в частині охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
4.1. Позивач позов прокурора підтримує. Вважає, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання шкоди державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснення незаконної вирубки дерев).
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
5.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що шкода не підлягає стягненню з нього, оскільки:
- відсутній склад господарського правопорушення, зокрема відсутня його, відповідача, вина;
- дії позивача щодо проведення державного нагляду в частині дотримання відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища визнані протиправними на підставі судового рішення в адміністративній справі №520/734/21.
6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
6.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1587/21.
6.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 клопотання ДП "Балаклійський ліспгосп" про долучення доказів залишено без розгляду.
7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
7.1. Згідно з предметом позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, а також з урахуванням заперечень відповідача проти цих вимог, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:
1) Чи наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача?
2) Чи наявний у діях відповідача склад господарського правопорушення (протиправна поведінка відповідача; наявність негативних наслідків у вигляді шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і шкодою; вина)?
7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно прокурор та позивач мають довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ В ОСОБІ ПОЗИВАЧА.
8.1. Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною третьою статі 23 Закону України “Про прокуратуру”. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
8.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
8.3. Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.
8.4. Так, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області. Це вбачається з Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затв. Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230. А саме пункту 2 розділу II, згідно з яким Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
8.5. Проте позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача
8.6. Листом від 14.01.2021 №38/3-181вих-21 (т.I, а.с. 12) Лозівська місцева прокуратура в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Державну екологічну інспекцію у Харківській області про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою до відповідача.
8.7. У відповідь Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 21.01.2021 №275-06-08 (т.I, а.с. 24) повідомила прокуратуру, що відповідачем дійсно не сплачено шкоду внаслідок незаконного знесення лісу. Проте інспекція самостійно не зверталася до господарського суду з відповідним позовом, оскільки у неї відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору.
8.8. Листом від 21.04.2021 №58/1-851вих-21 Ізюмська окружна прокуратура повідомила позивача про звернення до господарського суд Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача про стягнення 550.840,91 шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.
8.9. Таким чином, матеріалами справи підтверджено:
- наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів держави (бездіяльність позивача, як суб'єкту владних повноважень, в компетенцію якого входить звернення до суду із позовом про стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства);
- дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про намір звернутися із відповідним позовом;
- відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті - захист законних інтересів держави порушених відповідачем внаслідок недотримання норм законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
8.10. На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.
9. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ
9.1. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
9.2. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
9.3. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст. 224 ГК України).
9.4. На підставі викладеного, з урахуванням пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 №6 та з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у справах про стягнення збитків (постанови від 09.10.2018 у справі №908/4007/15, від 17.09.2019 у справі №903/888/18, від 02.02.2021 у справі №911/2005/13), суд зазначає, що стягнення збитків допускається за одночасної наявності таких умов: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини.
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІДПОВІДАЧА.
10.1. Інкримінована відповідачеві протиправна поведінка полягає у нездійсненні ним комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів в результаті чого були перевищені ліміти вирубки дерев.
10.2. Суд погоджується з даним звинуваченням з наступних підстав.
10.3. Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
10.4. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
10.5. Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
10.6. Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 “Про затвердження санітарних правил в лісах України” передбачено, що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
10.7. Пунктом 26 цієї ж постанови визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
10.8. Відповідачем на вибіркову санітарну рубку були виписані: лісорубний квиток від 17.03.2020 серії ХА ЛРК №001212 у Висобірському лісництві в кварталі 135 виділ 7 та лісорубний квиток від 15.10.2020 серії ХА ЛРК №002791 у Андріївському лісництві в кварталі 65 виділ 1.
10.9. В ході здійснення позивачем контрольного переліку дерев у Висобірському лісництві встановлено, що в кварталі №135 виділу №7 виявлені зрізані дерева породи (дуб, клен, берест) у кількості 46 дерев, які не відбирались до матеріалів відводу, а дерева на яких не було проведене обов'язкове клеймування біля шийки кореня, що підтверджується відомостями переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення росту (т.I, а.с. 45-47).
10.10. Також, в ході здіснення позивачем контрольного переліку дерев у Андріївському лісництві встановлено, що в кварталі №65 виділу №1 виявлені зрізані дерева пороги (дуб, ясень, клен) у кількості 62 дерев, які не відбирались до матеріалів відводу, а саме дерева, на яких не було проведене обов'язкове клеймування біля шийки кореня, що підтверджується відомостями переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення росту (т.I, а.с. 56-58).
10.11.Таким чином, позивачем доведено, що на відповідних земельних ділянках має місце незаконна вирубка дерев, які не були відведені для санітарної рубки, та на підставі якої були видані відповідні лісорубні квитки, що свідчить про протиправність поведінки відповідача ДП “Балаклійський лісгосп”.
10.12. Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування наведених обставин не надав. Так, матеріали справи не містять, доказів того, що вказані вище факти щодо вирубки відповідачем дерев, не вказаних у лісорубних квитках не відповідають дійсності.
10.13. Посилання відповідача на те, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021 у справі №520/734/21 було скасовано припис від 03.12.2020 №08/06-10, суд вважає безпідставним. Зазначеним приписом, що скасований постановою, були встановлені інші порушення вимог законодавства, ніж ті, що є підставою позову у даній справі.
10.14. Юридично неспроможними є посилання відповідача на оцінку акту від 27.11.2020 №1064/12-02/06-04, що надана вказаною постановою у справі №520/734/21. Цією постановою суд не визнав акт перевірки недійсним чи незаконним. Адміністративний суд не вказав, що наведена в ньому інформація не відповідає дійсності (є неправдивою). Навпаки, жодних зауважень з приводу змісту акту судом висловлено не було. Адміністративний суд лише вказав, що з формальних причин (порушення порядку вручення акту (направлення поштою замість вручення особисто)) цей акт не може бути допустими доказом у даній конкретній адміністративній справі. Такий стан речей не виключає можливості акту бути доказом у іншій справі (в т.ч. в цій господарській) в частині інформації, що стосується саме змісту акту, а не порядку вручення. Тим більше, що зміст акту узгоджується з іншими доказами, наявними у справі, і не спростовується відповідачем.
13.15. Суд також критично оцінює посилання відповідача на відсутність доказів притягнення винних осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності, котре, на думку відповідача, свідчить про відсутність складу господарського правопорушення. Суд зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність складу господарського правопорушення не знаходиться в прямій залежності від факту наявності чи відсутності складу адміністративного або кримінального правопорушення. Господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства. Вони можуть збігатися, а можуть і не збігатися з елементами адміністративного або кримінального правопорушення. Тому відсутність останніх не має істотного значення під час вирішення господарської справи. Крім того, відсутність доказів притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, що має місце станом на момент розгляду господарської справи, не виключає, що такі докази не можуть виникнути в майбутньому.
11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ЗБИТКІВ ТА ПРАВИЛЬНІСТЬ ЇХ РОЗРАХУНКУ.
11.1. Прокурор та позивач стверджують, що внаслідок незаконної вирубування дерев до ступеня припинення росту відповідачем завдано державі шкоду в розмірі 550.840,91 грн.
11.2. Суд погоджується з цими твердженнями прокурора та позивача з наступних підстав.
11.3. В загальному вигляді склад збитків визначено положеннями частини другої статті 22 ЦК України, частини першої статті 225 ГК України.
11.4. Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №925/856/18)
11.5. Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту, затверджена Додатком №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665.
11.6. Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території ДП “Балаклійський ліспгосп”, зазначає, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією у Харківській області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, у відповідності до вимог чинного законодавства.
12. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПРИЧИННОГО ЗВ'ЯЗКУ.
12.1. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є прямим наслідком саме цієї протиправної поведінки.
12.2. Наразі шкідливий результат у вигляді незаконного вирубування дерев є прямим наслідком протиправної бездіяльності відповідача у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду.
12.3. Отже, саме внаслідок бездіяльності відповідача та його працівників стало можливим і відбулось вирубування дерев та заподіяна шкода.
12.4. На підставі викладеного, а також беручи до уваги в порядку частини першої статті 75 ГПК України, частини четвертої статті 165 ГПК України відсутність заперечень відповідача проти причинного зв'язку, суд вважає наявність причинного зв'язку доведеною.
13. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ВИНИ ВІДПОВІДАЧА.
13.1. Частиною другою статті 1166 ЦК України встановлена презумпція винуватості особи, яка завдала шкоду. Втім, ця особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
13.2. Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що відсутні докази на підтвердження його причетності до вирубки зазначеної кількості деревини.
13.3. Суд не погоджується з даним твердженням відповідача з огляду на наступне.
13.4. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України). Це означає, що в деліктних зобов'язаннях кожна особа самостійно відповідає за вчинені нею правопорушення. Вчинення делікту однією особою має наслідком притягнення її до відповідальності
13.5. Нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом України та Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
13.6. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
13.7. При цьому, не важливо, хто конкретно з працівників відповідача (чи інших осіб) здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування. Визначальним є факт порушення відповідачем, як постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
13.8. Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
13.9. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише фізичні особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких презюмується і полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17).
13.10. В цьому контексті суд враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/366/20. Згідно з нею факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
13.11. За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідачем наявність його вини у завданні шкоди не спростована.
14. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.
14.1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
14.2. Під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку статті 1166 ЦК України.
14.3. На підставі викладеного вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев, у загальній сумі 550.840,91 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
15. СУДОВІ ВИТРАТИ.
15.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 8.262,61 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (64270, Харківська обл., Балаклійський р-н, сел. Раківка, вул. Лісна, буд. 49, код ЄДРПОУ 00993123) на користь держави на р/р UA058999980333119331000020577 Балаклійська міська територіальна громада Ізюмського району (колишнього Балаклійського району) Харківської області, ГУК Харків обл/МТГ Балаклія/24062100, код ЄДРПОУ 37874947, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 344.040,05 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства "БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (64270, Харківська обл., Балаклійський р-н, сел. Раківка, вул. Лісна, буд. 49, код ЄДРПОУ 00993123) на користь держави на р/р UA778999980333159331000020579 Донецька селищна територіальна громада Ізюмського району (колишнього Балаклійського району) Харківської області, ГУК Харків обл/СТГ Донець/24062100, код ЄДРПОУ 37874947, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 206.800,86 грн.
4. Стягнути з Державного підприємства "БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (64270, Харківська обл., Балаклійський р-н, сел. Раківка, вул. Лісна, буд. 49, код ЄДРПОУ 00993123) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8.262,61 грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2021.
Суддя Бринцев О.В.