Справа № 397/1721/17
Провадження№ 1-кп/401/59/21.
19 серпня 2021 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2
з участю:
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
перекладача: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференціїї)
захисника адвоката: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201512000000138 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України,-
У провадженні Світловодського міськрайонного суду знаходиться вказане кримінальне провадження, обвинувальний акт по якому надійшов до Світловодського міськрайонного суду 16.10.2019 року.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що у ході досудового розслідування слідчим суддею відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та встановлена наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків а також необхідністю запобігання вчинення іншого кримінального правопорушення. Термін дії обраного запобіжного заходу спливає 11.09.2021 року.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати вплив на потерпілих та свідків вчинити інші кримінальні правопорушення та ухилитись від суду. Прокурор вважає, що підстави для зміни на більш м'який запобіжний захід або скасування даного запобіжного заходу відсутні.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 вважає за необхідне скасувати обраний ОСОБА_4 раніше запобіжний захід або змінити на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою. Вважає, що саме такий запобіжний захід цілком може забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного, оскільки його вина у вчинені особливо тяжкого злочину не доведена, наявність ризиків не підтверджена.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд дійшов такого висновку. Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 року на усій території України установлено з 12 березня 2020 року, дія якого продовжена до 1 жовтня 2021 року, карантин в зв'язку з чим проводяться профілактичні і протиепідемічні заходи.
З метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СOVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, на період карантину встановлено особливий режим роботи судів України, а саме можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.
При цьому, відповідно до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Оскільки станом на 19 серпня 2021 року члени колегії - судді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають у відпустці, через що не можуть взяти участь у розгляді клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, вказане клопотання розглядається головуючим колегії суддів одноособово.
Згідно матеріалів кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обираючи вказаний запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків та скоєння інших кримінальних правопорушень та вважав за недоцільне застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого просив змінити обраний запобіжний захід на більш м'який, проте не надав доказів того, що ризики, які були встановлені слідчим суддею змінились.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою спливає 11.09.2021 року, тому виникла необхідність у вирішенні питання щодо доцільності подальшого застосування саме такого виду запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання підвартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно уразі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний західу вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно п. 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20 серпня 2010 року, яке набуло статусу остаточного, суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та суворості можливого покарання, існують ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду та без перешкод залишити своє місце проживання з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню, також може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, та вважає доцільним продовжити дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
В силу п .2 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.
Оскільки строк дії запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 спливає 11.09.2021 року, і до цього строку судове провадження не може бути завершеним, з огляду на обмежений графік конвоювання осіб, які утримуються під вартою, та обсягом доказів, що підлягає дослідженню, суд вважає доцільним продовжити дію запобіжного заходу на строк, що не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, ч.3 ст. 331 КПК України, суд -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого п.п. 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 17 жовтня 2021 року включно.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та до ДУ Кропивницький слідчий ізолятор для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1