79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
11.08.2021 Справа № 914/2404/19
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-7», м. Львів, про грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (ідентифікаційний код 32475074) в сумі 12263,26 грн.
у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Сад», с. Братковичі, Городоцький район, Львівська область
та за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», м. Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; ідентифікаційний код 32475074)
Суддя В.М. Артимович,
секретар судового засідання О.П. Іванило
За участю представників:
від ТзОВ «ТБ Сад»: не з'явився;
від ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»: М.М. Соколов, Д.М. Дробот;
від ТзОВ «Яблуневий Дар»: не з'явився;
від ТзОВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»: не з'явився;
від ТзОВ «Адвокат-Захист»: не з'явився;
від ТзОВ з іноземною інвестицією «Тетра Пак»: не з'явився;
від Ансіл Інвестмент Кампані: О.Ю. Дворцова (у режимі відеоконференції);
від Компанії Cargill Financial Services International, Inc: Д.О. Степанюк (до оголошення перерви у судовому засіданні);
від Приватного підприємства "Пласт Україна": не з'явився;
від Компанії СFSIT, Inc: Д.О. Степанюк (до оголошення перерви у судовому засіданні);
від ОСОБА_1 : не з'явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-7": не з'явився;
від Головного управління ДПС у Львівській області: О.І. Підгайний;
від Головного управління ДПС у Вінницькій області: не з'явився;
від Головного управління ДПС у Хмельницькій області: не з'явився;
розпорядник майна: І.С. Шимчишин - арбітражний керуючий.
Присутній у судовому засіданні: О.Д. Метель.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 у справі № 914/2404/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (ідентифікаційний код 32475074); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Сад» до боржника в сумі 1514654978,76 грн заборгованості та 19210,00 грн. судового збору; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до боржника в сумі 1146879384,65 грн. заборгованості та 19210,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (ідентифікаційний код 32475074); введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (ідентифікаційний код 32475074); розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шимчишина І.С. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1644 від 24.07.2013, адреса: вул. Шевченка, 400/8, м. Львів, 79069).
Відповідно до даної ухвали від 12.05.2021 у справі № 914/2404/19, 14.05.2021 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А; ідентифікаційний код 32475074), в якому встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - тридцять днів від дня офіційного оприлюднення вказаного повідомлення.
14.06.2021 до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-7» надійшла заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» в сумі 12263,26 грн.
Ухвалою суду від 17.06.2021 заяву ТзОВ «Хімрезерв-7» прийнято до розгляду.
Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги ТзОВ «Хімрезерв-7» до боржника слід визнати частково, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 28.08.2013 між ТзОВ «Хімрезерв-7» та ТзОВ «Яблуневий Дар» було укладено договір поставки за № 117. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується поставити товари, матеріали або сировину, а покупець оплатити з розрахункового рахунку за ці товари, матеріали або сировину в кількості та асортименті згідно накладних, рахунків, специфікацій та додатків.
Пунктом 2 договору передбачено, що оплата товарів, матеріалів або сировини проводиться з розрахункового рахунку у терміни та цінами узгоджені між сторонами, або методами не забороненими чинним законодавством. Розрахунок за отримані товари, матеріали або сировину проводиться не пізніше трьох банківських днів.
Товар рахується зданий постачальником і прийнятим покупцем з моменту відвантаження товару. Права власності на товар, матеріал або сировину переходить покупцеві з моменту відвантаження товару (п. 3 договору).
Згідно п. 6 договору оплата за товар здійснюється в національній валюті України. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в розмірі 100% вартості товару шляхом прямого перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов договору ТзОВ «Хімрезерв-7» здійснено поставку товару ТзОВ «Яблуневий Дар» на суму 5277,48 грн., що підтверджується видатковою накладною від 12.09.2019 за № 492. Відтак, обумовлені договором поставки умови виконані заявником належним чином та прийняті боржником. Заперечення щодо якості та вартості поставленого товару зі сторони боржника не заявлялись.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Як зазначає заявник та вбачається з матеріалів справи, заявник свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, боржнику поставлено товар на загальну суму 5277,48 грн, що підтверджується довіреністю від 09.09.2019 за № 1739, видатковою накладною від 12.09.2019 за № 492.
Як зазначає заявник у поданій заяві з грошовими вимогами до боржника, ТзОВ «Яблуневий Дар» оплату поставленого товару не здійснив (доказів протилежного матеріали справи не містять).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено умовами договору поставки від 28.08.2013 за № 117 оплата за товар здійснюється в національній валюті України. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в розмірі 100% вартості товару шляхом прямого перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 6 договору). Розрахунок за отримані товари, матеріали або сировину проводиться не пізніше трьох банківський днів (п. 2.2 договору).
Однак, боржником ТзОВ «Яблуневий Дар» всупереч умов договору поставки поставлений заявником товар оплачений в повному обсязі не був, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
В силу положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За неналежне виконання умов договору поставки від 28.08.2013 за № 117 ТзОВ «Хімрезерв-7» нараховано 1567,55 грн. пені.
Згідно п. 7.3 договору при порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Як вбачається з заяви з грошовими вимогами до боржника ТзОВ «Хімрезерв-7» здійснено розрахунок пені за період з 15.09.2019 по 12.05.2021 на суму 1567,55 грн. пені.
Приписами ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України) з першого дня прострочення.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Разом з тим, строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права або інтересу встановлюється ЦК України.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, учасником (арбітражним керуючим) у справі про банкрутство ТзОВ «Яблуневий Дар» у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заявлено про застосування строку позовної давності щодо нарахованої ТзОВ «Хімрезерв-7» пені.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З наведеного вище вбачається, оскільки штрафна санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через 1 рік від дня, за який нараховано пеню.
Положення ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду в межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
Пунктом 2.2 договору поставки від 28.08.2013 за № 117 передбачено, що розрахунок за отримані товари, матеріали або сировину проводиться не пізніше трьох банківських днів.
Вказане свідчить, що зобов'язання боржника щодо оплати поставленого 12.09.2019 товару мало бути виконане протягом трьох банківських (тобто робочих) днів, а саме 17.09.2019 включно.
Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 за № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Згідно п. 4.3 вказаної постанови якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором). Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред'явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.
Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 за № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Пунктом 1.12 постанови передбачено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Враховуючи вищезазначене та те, що прострочення з оплати у боржника розпочалось з 18.09.2019, та в той же день і розпочався період, за який заявник мав право нарахувати боржнику пеню (а саме з 18.09.2019 по 18.03.2020, в розумінні приписів ст. 232 ГК України).
При цьому, строк позовної давності (щодо до вимог про стягнення з боржника пені в розумінні ст. 258 ЦК України) закінчився б у заявника 18.03.2021, в той час як ТзОВ «Хімрезерв-7» звернувся з грошовими вимогами до ТзОВ «Яблуневий Дар» 14.06.2021.
Суд дійшов висновку про те, що ТзОВ «Хімрезерв-7» пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення з боржника пені в сумі 1567,55 грн. Обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, суд не знаходить. За викладених обставин в цій частині стягнення пені в заявлених кредиторських вимог слід відмовити.
У поданій заяві з грошовими вимогами до боржника ТзОВ «Хімрезерв-7» просить також просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 262,40 грн. трьох відсотків та 615,83 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявником нараховано боржнику три проценти річних від простроченої суми на суму 262,40 грн. та інфляційних втрат на суму 615,83 грн. за період з 15.09.2019 по 12.05.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 12.05.2021 у справі № 914/2404/19 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Яблуневий Дар», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ТзОВ «Яблуневий Дар», введено процедуру розпорядження майном ТзОВ «Яблуневий Дар».
Відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відтак, правомірним в даному випадку є нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 18.09.2019 по 11.05.2021.
При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З огляду на викладене, перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд встановив, що до стягнення з ТзОВ «Яблуневий Дар» на користь ТзОВ «Хімрезерв-7» підлягають 260,69 грн. трьох відсотків річних та 563,15 грн. інфляційних втрат за період з 18.09.2019 по 11.05.2021.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, зокрема, повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторської заяви та заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами, дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-7» слід визнати частково в сумі 6101,32 грн. Також визнанню підлягає сплачений судовий збір в сумі 4540,00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-7» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код 37831238) визнати в сумі 10641,32 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (ідентифікаційний код 32475074), з яких: 4540,00 грн. (судові витрати) - перша черга; 6101,32 грн. (основний борг) - четверта черга.
2. Решту грошових вимог відхилити.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 18.08.2021.
Суддя В.М. Артимович