ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.08.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/995/19 (909/648/21)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Попович Л.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул.Петрушевича,1, м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" вул.Тичини, буд.8-А,м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення заборгованості в сумі 134344 грн.
за участю:
Від позивача: Лотоцький С.В,-довіреність від 24.05.21, (в.о.керуючого санацією-розпорядник майна)
від відповідача : Госедло Р.І.- довіреність № 02/04-19 від 02.04.2019
встановив:
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ТОВ "ПБС" про стягнення 134344 грн.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 12.07.2021року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 03.08.2021 відклав розгляд по суті на 17.08.2021.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Представник позивача проти позову заперечує, просить суд відкласти розгляд справи по суті. Відповідач зазначає, що товариство зазнало збитків, які йому завдані позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та Податкового кодексу України, в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних, що позбавило позивача права отримати податковий кредит .
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Також, судом враховано висновок Європейський суд з прав людини про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Суд звертає увагу, що провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2021 року та ухвалою суду від 03.08.2021 було відкладено розгляд справи по суті за клопотанням відповідача.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті, тому вважає за необхідним відмовити в задоволенні клопотання відповідача.
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд виходить з наступного.
Між ДП «Івано-Франківський облавтодор» (субпідрядник) та ТОВ "ПБС" (підрядник) укладено договір №30/01/05-ОАД від 30.01.2020р. на будівництво трубопроводів, ліній зв"язку та електропередач, шоссе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь - експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Т-09 Снятин-Косів-Старі Кути на ділянці 0+000-км 50+150.
Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Відповідно до п 1.1 Договору субпідрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням третіх осіб надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в обумовлений цим Договором термін. Підрядник зобов'язується прийняти надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.
Згідно п. 1.2 Договору найменування послуг - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь -(Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: Т-09 Снятин-Косів-Старі Кути на ділянці 0+000-км 50+150.
Ціна договору визначена у п.3.1 договору.
Як зазначено у п. 4.1 договорів, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником за надані послуги. Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Термін надання послуг за договором встановлено п.5.1 договору.
Строк надання послуг може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об"єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорні обставини, затримки фінансування замовника за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної у договорі. (п.5.1, 5.2 договорів).
У відповідності до пункту 6.1.1. підрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати підряднику за виконані роботи.
У відповідності до пункту 6.1.2. підрядник зобов'язаний приймати виконані роботи згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3.
У відповідності до пункту 10.1. Договору - цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020р., а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Виконані роботи прийняті замовником без зауважень, про що свідчать підписи підрядника ТОВ «ПБС» на актах КБ-2 та довідці КБ-3, на суму 120416грн. які скріплені печаткою.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС» перед Дочірнім підприємством «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» становить 120416 гривні.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Зі змісту приписів ст.11 ЦК України, вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договорів та інші правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно зі ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст.ст.626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду, відповідно до ст.837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.ст.901,902 ЦК України).
Дослідивши положення укладеного між сторонами договору, суд встановив, що за своєю правовою природою цей договір є договором підряду.
Надання послуг відрізняється від виконання робіт самим процесом надання послуг, зокрема, особливістю послуги є збіг у часі та просторі процесів виробництва, реалізації та витрачання їх споживчої вартості. Тобто, споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої, як правило, не співпадає з часом її виконання. Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК та ГК України, що стосуються договорів підряду. Отже, названі позивачем послуги та вжиті судом вище визначення "надані послуги" слід вважати виконаними роботами.
Спірний договір, укладений між сторонами у справі, є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).
Приписами ст.854 ЦК України визначено порядок оплати роботи, згідно якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Таким чином, двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
У пункті 4.1 договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати підрядником за надані послуги. Підрядник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Дослідивши вищезазначені докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає, що обсяг виконаних робіт та їх вартість зафіксована у складених Актах приймання виконаних будівельних робіт (далі за текстом - Акти). Зазначені Акти та довідка про вартість виконаних підрядних робіт містять підписи та відтиск печатки відповідача.
Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), копії яких наявні в матеріалах справи, містять найменування підрядника та субпідрядника, найменування будівництва та об"єкта, номер та дату договору, період виконання робіт та інші обов"язкові реквізити.
Загальна вартість наданих позивачем послуг (виконаних робіт) згідно Актів, підписаних та не оплачених відповідачем, становить 120416грн.
Доказів оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг (виконаних робіт) матеріали справи не містять.
Як свідчать обставини справи, позивач виконав договірні зобов'язання згідно Актів, наявних у матеріалах справи, натомість відповідач зазначені Акти підписав, проте не здійснив оплату виконаних робіт, зазначених у Актах.
Доказів, які б свідчили про виявлені та заявлені відповідачем претензії щодо якості чи обсягу робіт, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) на суму 120416грн.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено факт виконання позивачем прийнятих на себе договірних зобов"язань належним чином та у встановлений строк, відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 120416,00грн. вартості виконаних робіт (наданих послуг) документально підтверджені, обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Пунктом 7.2.4 договору сторони передбачили, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань винною стороною сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Позивачем нараховано відповідачу 11291 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання (розрахунок пені у матеріалах справи).
З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Господарським судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунки. Відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Таким чином, у відповідності до проведених розрахунків в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" до задоволення підлягає пеня в сумі 7123,53грн. (розрахунок у матеріалах справи).
Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних то суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що позивачем вірно здійснено розрахунки.
Отже позов слід задовольнити частково, задоволенню підлягає 120416 гривень - основна заборгованість, 2637гривень - 3 % річних та 7123,53 гривень - пеня.
В решті заявлених вимог щодо стягнення суми пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд суд
задовольнити частково позов Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ТОВ "ПБС" про стягнення 134344грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (вул. Тичини, 8-А, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 32872788) на користь Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Код ЄДРПОУ 31790584 - 120416грн. основного боргу, 7123,53грн. пені, 2637грн. 3% річних та 2199,63грн.. судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2021
Суддя Шкіндер П.А.