Справа № 202/4812/21
Провадження № 1-кс/202/4048/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
13 серпня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018042630000088 від 26.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_5 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року на квартиру АДРЕСА_1 із забороною її відчуження, посилаючись на те, що слідчим відділенням Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018042630000088 від 26.03.2018 року за частиною 3 статті 190 КК України, в рамках якого накладено арешт на належну ОСОБА_5 на підставі договору-купівлі продажу від 09.12.2017 року квартиру АДРЕСА_1 . 26.09.2019 року слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 42018042630000088 від 26.03.2018 року, у зв'язку з чим потреба в подальшому арешті майна відпала. Існування обтяження майна є протиправним, порушує його право власності.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти скасування арешту заперечував, відзначив, що постановою керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 13 серпня 2021 року постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42018042630000088 скасовано, досудове розслідування відновлено.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею встановлено, що Індустріальним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42018042630000088 від 26.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шляхом обману квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді міста Дніпра.
В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2018 року був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
26.09.2019 року зазначене кримінальне провадження постановою слідчого було закрито на підставі пп. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України.
Звертаючись із клопотанням про скасування арешту квартири, адвокат посилається на те, що кримінальне провадження закрито та продовженням існування арешту порушуються права ОСОБА_6 як власника цього майна.
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Норми частини другої статті 173 КПК зобов'язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя враховує, що на час розгляду клопотання постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42018042630000088 скасовано постановою керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 13 серпня 2021 року та досудове розслідування відновлено.
Отже, квартира, арешт якої просить скасувати представник ОСОБА_6 , залишається речовим доказом у кримінальному провадженні.
Будь-яких обставин правомірності набуття права власності на вказану квартиру ОСОБА_6 у клопотанні про скасування арешту не наведено. Єдиною підставою для скасування арешту у клопотанні зазначається закриття кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя вважає, що підстави для скасування арешту у клопотанні не доведені та у його задоволенні необхідно відмовити.
При цьому слідчий суддя відзначає, що власник або законний володілець майна не позбавлені можливості в подальшому ставити питання про скасування цього арешту в разі, якщо в застосуванні цього заходу відпаде потреба, або з інших підстав.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1