проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"18" серпня 2021 р. Справа №913/14/21
Східний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя (доповідач) судді: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: (за первісним позовом) від відповідача: (за первісним позовом) Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. адвокат Литвин А.Б., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1450 від 25.03.2015, довіреність від 29.01.2021 б/н; не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1861Л/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область
на рішення Господарського суду Луганської області
від12.05.2021 року (повний текст рішення складено і підписано 24.05.2021 року)
у справі за первісним позовом до про та за зустрічним позовом до про №913/14/21 (суддя - Шеліхіна Р. М.) Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ", м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область стягнення 1 162 016,55 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ", м. Київ стягнення 61 918,39 грн.
Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1162016,55 грн. за недопоставлений товар (насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року) за договором поставки №Р90043 від 18.08.2020.
Позивач за первісним позовом стверджує, що ТОВ "Сателлит", дотрималося та жодним чином не порушило умови договору стосовно сплати грошових коштів за поставлені відповідачем 958,06 т насіння соняшника, оскільки відповідачем за 1 позовом не виконано умов, встановлених у 6.1.2. договору та ст.201 ПКУ - відповідач за 1позовом не повідомив позивача за 1позовом про факт реєстрації податкових накладних за підсумками поставки та продажу товару і не надіслав позивачеві за 1 позовом (як покупцю) квитанції про реєстрацію податкових накладних.
Також позивач за первісним позовом вказує про те, що відсутні порушення ним зобов'язань за договором, у зв'язку з чим немає підстав для стягнення з ТОВ "Сателлит" пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач за первісним позовом зазначає, що ТОВ "Білолуцьк-Агро" неналежно виконувало зобов'язання за договором, оскільки не здійснило поставку товару у строки встановлені договором, не здійснило поставку товару в повному обсязі, а саме: недопоставило 531,94 т насіння соняшника ТОВ "Сателлит", а також не здійснило всіх залежних від нього дій, спрямованих на належне виконання зобов'язань за договором (поставка товару в строки та в обсягах за Договором), не надало належних та допустимих доказів на підтвердження вчинених ним всіх можливих дій на належне виконання взятих на себе зобов'язань.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача 09.02.2021 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява від 01.02.2021 №11, в якій Товариством з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро" заявлено вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" про стягнення 723508,54 грн,: 661590 грн - сума боргу за поставлений товар у період з 12.10.2020 по 01.02.2021, пеня за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 22333,34 грн, 3% річних в сумі 19847,69 грн, інфляційні втрати за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 19737,36 грн. за договором поставки № Р90043 від 18.08.2020.
Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що відповідач за зустрічним позовом не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № Р90043 від 18.08.2020, здійснивши оплату за поставлений товар не в повному обсязі.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що станом на 09.10.2020, ТОВ "Білолуцьк-Агро" за договором поставки №Р90043 від 18.08.2020 передало ТОВ "САТЕЛЛИТ" 968,060 т соняшника українського походження врожаю 2020 року на загальну суму 10726498 грн. В свою чергу відповідач за зустрічним позовом, отримавши 968,060 т товару на суму 1026498,48 грн., оплатив тільки 10064908,33 грн. Таким чином, станом на 01.02.2021 сума боргу за поставлений товар у відповідача за зустрічним позовом перед ТОВ "Білолуцьк-Агро" складає 661590,15 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.02.2021 суд прийняв зустрічну позовну заяву позивача за зустрічним позовом до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №913/14/21.
Від позивача за зустрічним позовом надійшла уточнена позовна заява від 24.03.2021 №26, в якій зазначається, що відповідач за зустрічним позовом 16.03.2021 сплатив суму заборгованості, а саме 20% - 661590,15 грн. За таких підстав позивач за зустр.позовом просить стягнути з ТОВ "САТЕЛЛИТ" пеню, 3 % річних та інфляційних нарахувань за прострочення оплати за отриманий товар за договором поставки від 18.08.2020 №Р90043 в сумі 61918,39 грн.
Суд розцінив уточнену позовну заяву позивача за зустр.позовом, як заяву про зменшення позовних вимог за зустрічним позовом, у зв'язку з тим, що сума основного боргу 661590,15 грн сплачена в ході розгляду прави.
Тому, предметом зустрічного позову було стягнення з ТОВ "САТЕЛЛИТ" пені за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 22333,34 грн, 3% річних в сумі 19847,69 грн з 12.10.2020 по 01.02.2021, інфляційних втрат за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 19737,36 грн. за договором поставки від 18.08.2020 № Р90043.
Відповідач за первісним позовом зазначив, оскільки, ТОВ "САТЕЛЛИТ" було порушено договірні зобов'язання та станом на 01.02.2021 у останнього існувала заборгованість перед ТОВ "Білолуцьк-Агро" у розмірі 661590,15грн., то має місце застосування господарських санкцій у вигляді неустойки, 3% річних, та інфляційних нарахувань.
Крім того, на думку відповідача за первісним позовом, ТОВ "САТЕЛЛИТ" має довести шляхом надання належних та допустимих доказів факт здійснення повної оплати ним товару під час виконання договору.
ТОВ "САТЕЛЛИТ", як вказано у запереченні на зустрічний позов, здійснило оплату в порядку та строки, передбачені спірним договором, отже відсутні підстави для стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Ухвалою господарського суду Луганської від 01.04.2021 провадження за зустрічним позовом в частині стягнення коштів у розмірі 661590,15 грн було закрито.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року (повний текст рішення складено і підписано 24.05.2021 року) у справі №913/14/21 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Білолуцьк-Агро" на користь ТОВ "САТЕЛЛИТ" штраф у розмірі1 162 016,55 грн. за недопоставлений товар (насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року) за договором поставки №Р90043 від 18.08.2020 року та судовий збір у сумі 17 430,26 грн.
Провадження у справі за зустрічним позовом в частині стягнення коштів за договором поставки №Р90043 від 18.08.2020 року в сумі 661 590,15 грн. закрито. У задоволенні позову ТОВ "Білолуцьк-Агро" до ТОВ "САТЕЛЛИТ" в частинні стягнення пені за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 22 333,34 грн., 3% річних в сумі 19 847,69 грн., інфляційні втрати за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 19 737,36 грн. за договором поставки №Р90043 від 18.08.2020 року відмовлено, судові витрати в сумі 928,78 грн. покладено на ТОВ "Білолуцьк-Агро" (а. с. 248-257, т. 2).
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область 17.06.2021 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №61 від 16.06.2021 року, в якій просить суд:
- прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження;
- поновити строк на апеляційне оскарження;
- скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року у справі №913/14/21 й ухвалити нове рішення, яким:
- відмовити ТОВ "САТЕЛЛИТ" (код ЄДРПОУ 13501985) у задоволенні позову;
- задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро" (92323, Луганська область, Новопсковський район, смт Білолуцьк, вул. Слобожанська, б.81, код ЄДРПОУ 31380700) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" (01133, м.Київ, вул. Є. Коновальця, 32Б, офіс 1019, код ЄДРПОУ 13501985) в частині стягнення пені за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 22 333,34 грн, 3% річних в сумі 19 847,69 грн за період з 12.10.2020 по 01.02.2021, інфляційні втрати за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 19 737,36 грн за договором поставки №Р90043 від 18.08.2020 року;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" (код ЄДРПОУ 13501985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро" (код ЄДРПОУ 31380700) витрати зі сплати судового збору в сумі 10 852,63 грн (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 63 коп.);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" (код ЄДРПОУ 13501985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро" (код ЄДРПОУ 31380700) понесені витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 29 550,00 грн.
ТОВ «Білолуцьк-Агро» вважає вищезазначене рішення незаконним та необґрунтованим, тому як усупереч вимогам закону, зокрема, ст. 236 ГПК України, не засновані на всебічному й повному встановленні обставин справи. Судом не встановлено чи наявні в двях відповідача за первісним позовом всі ознаки господарського правопорушення як підстави для притягнення останнього до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій.
Апелянт вважає, що результати гідрометеорологічних спостережень за період з 27.05.2020 по 18-20.09.2020, відображені у Довідці Луганського ЦГМ є репрезентативними для Новопсковського району, де розташовані поля відповідача за первісним позовом, на яких вирощувався соняшник. Таким чином мова йде про обставини непереборної сили природного характеру, зокрема, посуху, які є надзвичайними та такими, що не можливо було відвернути за таких умов. При цьому, на відміну від таких стихійних лих, як землеструс, ураган, торнадо та інших, що за своїм характером є миттєвими, посуха, як обставина непереборної сили є тривалоюза часом, обсяги збитків від якої неможливо оцінити одразу. Останнє стає можливим, як правило під ас визрівання збору врожаю, коли вже приблизно є можливість оцінити обсяг недоотриманого врожаю.
Відповідач за первісним позовом вважає, що головною обставиною, яка підлягала встановленню при вирішенні цієї справи є наявність у діях відповідача за первісним позовом складу господарського правопорушення, зокрема, вини та протиправності поведінки останнього, внаслідок яких відбулось невиконання умов договору поставки №Р90043 від 18.08.2020, як підстави для стягнення штрафних санкцій, передбачениз договором.
Відтак, обов'язковою передумовою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов'язання є вчинення особою правопорушення у сфері господарювання та наявність вини особи, яка його порушила, а тому для застосування неустойки (штрафу, пені) недостатньо лише встановити факт господарського правопорушення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2021 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Барбашова С. В., Попков Д. О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область поновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року (повний текст рішення складено і підписано 24.05.2021 року) у справі №913/14/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх.№1861Л/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року (повний текст рішення складено і підписано 24.05.2021 року) у справі №913/14/21 та встановлено учасникам справи строк до 09.07.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.
05.07.2021 року року до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область надійшло клопотання №69 від 01.07.2012 року про долучення документів (вх.№7642), в якому якому останнє просить суд долучити до матеріалів справи документи, які були додані до апеляційної скарги (копія довідки Луганського обласного центру з гідрометеорології ДСУНС №13-03-15/1113 від 23.09.2020 року; копія актів обстеження земельних ділянок від 23.09.2020 року №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; копія висновків виробничо-технічної лабораторії від 23.09.2020 року; копія довідки виконавчого комітету Білолуцької селищної ради від 25.09.2020 року; копія бухгалтерських довідок №1, №2 про недобір врожаю соняшника; копія звіту про площі та валові збори у 2020 році №29-сг (річна); копія звіту про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2020 рік №50-сг (річна).
08.07.2021 року (в межах строку) до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ", м.Київ надійшов відзив б/н від 08.07.2021 року на апеляційну скаргу (вх.№7813), за змістом якого останнє просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Білолуцьк-Агро", а рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року у справі №913/14/21 - залишити без змін; судові витрати покласти на Відповідача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2021 року, розгляд апеляційної скарги (вх.№1861Л/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 у справі №913/14/21 призначено на "18" серпня 2021 р. о 14:00 год. Запропоновано позивачу за первісним позовом надати в строк до 26.07.2021 року свої міркування або заперечення щодо заявленого відповідачем за первісним позовом клопотання №69 від 01.07.2021 про долучення переліку документів. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді члена - колегії Барбашової С.В. та судді члена - колегії Попкова Д.О., відповідно до ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і на виконання рішення зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №1 від 02.10.2018 р., №2 від 16.10.2018 р. здійснено заміну зазначеного судді у складі колегії суддів у справі №913/14/21 шляхом автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 року визначено склад колегії суддів (за наявності): Чернота Л.Ф. - головуючий суддя; судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.
В судовому засіданні 18.08.2021 року представник позивача за первісним позовом, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Стосовно доданиз відповідачем документів 05.07.2021 р. не заперечував. Розгляд клопотання про відкладення відніс на розсуд суду.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 18.08.2021 року не з'явився.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції (том 3, а.с.210-211). Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом.
Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
16.08.2021 року на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білолуцьк-Агро» надійшло клопотання №84 від 126.08.2021 року, в якому останній просить відкласти розгляд апеляційної скарги ТОВ «Білолуцьк-Агро» на іншу дату.
Обгрунтовуючи клопотання, відповідач за первісним позовом зазначив, що відповідно до наказу ТОВ «Білолуцьк-Агро» №1-в від 11.08.2021 року директор з 17.08.2021 року по 31.08.2021 року знаходиться у щорічній основній відпустці.
Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом суд прийшов до наступних висновків.
Пунктом 2 частини 3 статті 202 ГПК України, передбачено якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи зокрема у разі повторної неявки незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 18.08.2021 р., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, позиція відповідача за первісним позовом повністю викладена у апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного та як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про судове засідання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 07.06.2018 у справі № 910/17797/17.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому вважає за необхідним відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «Білолуцьк-Агро»».
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті. Відсутність представника відповідача зща первісним позовом у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.
Документи, подані відповідачем 05.07.2021 долучаються до матеріалів справи №913/14/21.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши представника позивача за первісним позовом, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "САТЕЛЛИТ" (покупець) та ТОВ "Білолуцьк-Агро" (постачальник) було укладено договір поставки від 18.08.2020 № Р90043 (далі - договір) (т.1, а.с. 12-17), відповідно до умов п.п. 1.1 та 1.2 якого, відповідач (постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність позивачу (покупцеві) насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року в обсязі 1500,000 тонн +/-5% за вибором покупця (далі - товар), а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Згідно з п. 3.1 договору ціна товару становить 9102,03 грн без ПДВ за 1 тонну, крім того ПДВ 20% - 1820,41 грн, що еквівалентно 400,00 доларів США за 1 тонну, згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,3061 грн за дол. США.
Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару має бути здійснена партіями автомобільним транспортом у строк з 20.08.2020 до 16.09.2020 в суворій відповідності до номеру договору, наданого покупцем. Датою поставки та відвантаження товару є дата передачі товару покупцю у місце призначення - Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.
Згідно з п. 6.1 договору оплата здійснюється у національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, згідно рахунку постачальника по курсу НБУ на дату фіналізації розрахунків у наступному порядку:
Відповідно до п.п. 6.1.1 договору, покупець перераховує суму оплати в розмірі 80% від загальної вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати фіналізації розрахунків та отримання від постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку постачальника, з подальшим обов'язковим переданням зазначених документів.
Згідно з п.п. 6.1.2 договору, інші 20% від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту реєстрації постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію.
Постачальник зобов'язується протягом 2 (двох) робочих днів із дня здійснення поставки товару, надати покупцю оригінали документів зазначених у п.п.5.1. п.5 договору. Податкова накладна на товар, розрахунок коригування до податкової накладної повинні бути складені у формі та у відповідності до вимог чинного законодавства України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України (п.6.2. договору).
Обов'язки покупця по сплаті товару вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця при здійсненні оплати вартості товару відповідно до реквізитів, зазначених в цьому договорі (п.6.3. договору).
Відповідно до п.6.4. договору фінальні рахунки виставляються постачальником за кожну партію окремо, але у будь-якому випадку не пізніше ніж до 16.09.2020.
В разі, якщо поставка товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в пп.4.1 п.4 цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов'язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару (п.8.2 договору).
В пункті 8.3. договору зазначено, в разі якщо оплата товару була здійснена пізніше строків вказаних в п.6 договору, покупець оплачує постачальнику неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 10 % від суми заборгованості.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов'язань в період дії договору, то даний договір може бути подовжений на строк протягом якого діє така обставина.
Сторона, для якої виконання зобов'язань згідно договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин (п.9.2. договору).
Інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою Палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов'язань по Договору (п.9.3 договору).
Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, визначених даним договором. Після підписання цього договору всі попередні переговори щодо предмету даного договору вважаються недійсними. Цей договір, додатки, додаткові угоди до даного договору, а також будь-які пов'язані з його виконанням документи (довіреності, акти, розрахункові документи тощо) мають бути завірені печатками кожної зі сторін (п.13.4 договору).
Всі додатки до даного договору є його невід'ємною частиною. Зміни і доповнення до даного договору виконуються тільки в письмовій формі і є дійсними тільки після їх підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (п.13.5 договору).
Відповідач за первісним позовом виконав зобов'язання за вказаним договором частково, а саме: було поставлено позивачу за первісним позовом товар за період з 07.09.2020 по 09.10.2020 в обсязі 968,060 т на загальну суму 10726498,48 грн., що сторони спору підтверджують наявними у матеріалах справи документами, в т.ч. видатковими накладними (т.1,а.с.18-48) та не заперечують. Оплачено товар на суму 10064908,33 грн. - рахунки №№24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 в повному обсязі, а рахунки №№ 37, 39, 40, 53 в розмірі 80 %. Борг покупця ТОВ «Сателлит» на день звернення з первісним позовом до суду і до 16.03.2021 складав 661590,15 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними документами (т.2, а.с.46-75).
Кількість недопоставленого відповідачем за первісним позовом товару за договором становить 531,940 т на суму 5810082,73 грн.
Покупець звернувся до постачальника з претензією від 22.10.2020 з вимогою про сплату штрафу за недопоставлений товар в сумі 1743024,82 грн. (т.1, а.с. 78-79). Постачальник на вказану претензію надав відповідь від 30.10.2020 №95, в якій зазначив, що через існування поважних причин, а саме: тривалу посуху, він не в змозі належним чином виконати умови договору в частині поставки насіння у необхідній кількості та просить покупця укласти додаткову угоду щодо зміни кількості та ціни насіння соняшника, який необхідно поставити (т.1, а.с.82-83).
До відповіді на претензію відповідачем за первісним позовом додано копію сертифікату Луганської регіональної ТПП від 21.10.2020 №0900-20-170 про форс-мажорні обставини, відповідно до якого обставини форс-мажору за договором поставки від 18.08.2020 №Р90043, в частині поставки ТОВ Білолуцьк-Агро насіння в обсязі 1010,340 т на корить ТОВ «Сателлит», виникли 03.09.2020 та закінчилися 23.09.2020.
Крім того, до відповіді на претензію відповідачем за первісним позовом додано позивачеві за первісним позовом проект додаткової угоди, яку склав, підписав, скріпив печаткою ТОВ «Білолуцьк-Агро» та направило на адресу ТОВ «Сателлит». Проект додаткової угоди містив зміни в частині кількості насіння та в ціні.
Відповідно до опису вкладення у цінний лист та рекомендованого повідомлення вбачається, що вказана відповідь на претензію була надіслана на адресу ТОВ «Сателлит» 02.11.2020 (т.1, а.с.204-207).
Покупець ТОВ «Сателлит» не погодився з умовами проекту додаткової угоди і додаткову угоду до договору не підписав.
Строки поставки було передбачено п. 4.1 договору, а саме до 16.10.2020 року. Проект додаткової угоди було направлено вже після 30.10.2020 року.
Покупець (позивач за первісним позовом) звернувся з позовом до суду з вимого про стягнення штрафу з постачальника (відповідача за первісним позовом) в сумі 1162016,55 грн, що дорівнює 20 % від вартості недопоставленого товару на суму 5810082,73 грн на підставі п.8.2. договору - за прострочення поставки товару, яка перевищує 6 календарних дні, та за недопоставку товару.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що через наявність об'єктивних причин, які виникли через форс-мажорні обставини та не залежали від його дій за період з травня 2020 року по вересень 2020 року внаслідок тривалої посухи, було втрачено значну частину урожаю насіння соняшника, у зв'язку з чим, відповідач за первісним позовом не мав змоги належно виконати свої зобов'язання за спірним договором, а саме: допоставити позивачу за первісним позовом товар у кількості 531,940 т на суму 5810082,73 грн, за цих обставин відповідач за первісним позовом до відзиву додав копію відповіді Луганського обласного центру з гідрометеорології від 23.09.2020 №13-03-15/1113 (т.1, а.с.208-210) на його запит, копію сертифікату Луганської регіональної торгово-промислової палати від 21.10.2020 №0900-20-1702 про форс-мажорні обставини (т.1, а.с.211-212). Також відповідачем за первісним позовом було надано до справи копію сертифікату Торгово-промислової палати України від 19.03.2021 №126/05-4 (т.2, а.с.134-137) про форс-мажорні обставини, відповідно до якого обставини форс-мажору за договором поставки від 18.08.2020 №Р90043, в частині поставки ТОВ "Білолуцьк-Агро" насіння в обсязі 1010,340 т на корить ТОВ «Сателлит», виникли 01.09.2020 та закінчилися 23.09.2020.
ТОВ "Білолуцьк-Агро" 09.02.2021 звернулося до суду з зустрічною позовною заявою від 01.02.2021 №11, в якій заявлено вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" про стягнення 723508,54 грн, з яких 661590 грн - сума боргу за поставлений товар, пені за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 22333,34 грн, 3% річних в сумі 19847,69 грн за період з 12.10.2020 по 01.02.2021, інфляційні втрати за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 19737,36 грн за договором поставки від 18.08.2020 № Р90043.
Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтував тим, що ТОВ "Сателлит" не виконало належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки від 18.08.2020 №Р90043, здійснивши оплату за отриманий товар не в повному обсязі. Сплачено лише 80% вартості отриманого товару за рахунками №№37,39,40,53 в сумі 10064908,33 грн., а поставлено всього товару на загальну суму 10726498,48 грн. У зв'язку з чим, у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість у сумі 661590 грн.
ТОВ "Сателлит" заперечує проти зустрічного позову та вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки обов'язок щодо сплати решти 20% вартості за отриманий товар, відповідно до умов п.6.1.2. договору, виникає з моменту отримання покупцем (відповідачем за зустрічним позовом) квитанцій від постачальника (позивача за зустрічним позовом) про реєстрацію останнім податкових накладних в ЄРНП. ТОВ "Сателлит" стверджує, що на час звернення постачальника з зустрічним позовом, ТОВ "Сателлит" не отримував квитанцій про реєстрацію податкових накладних.
Також, позивач за первісним позовом вказує, що відсутні порушення ним зобов'язань за договором, та не має підстав для стягнення з ТОВ "Сателлит" пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).
В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором поставки від 18.08.2020 № Р90043, який був чинним і обов'язковим для сторін під час його виконання. І за яким відбувалась поставка товару по частковій передоплаті. Вказаний договір поставки відповідає приписам норм ст.ст.265-267 ГК України та ст.ст.655, 693, 712 ЦК України.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з правилами ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов'язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ст.266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У даному випадку, договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов'язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов'язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку. Виконання зустрічних зобов'язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов'язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки. Якщо ж одна із сторін зобов'язання не виконує свого обов'язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідачем визнано факт щодо поставки позивачу 968,06 тон насіння соняшника врожаю 2020 року та нездійснення решти постави в обсязі 531,94 тон.
За твердженнями самого ж Відповідача, він мав можливість оцінити обсяг недоотриманого врожаю під час його визрівання та збору.
У свою чергу, договір на поставку укладався 18.08.2020 року, а строк поставки мав розпочатися з 20.08.2020 року.
Тобто, на час укладення договору відповідач мав можливість оцінити обсяги врожаю та не допустити порушення взятого на себе зобов'язання.
Розділом 9 договору було визначено умови за яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 9.2. договору, сторона, для якої виконання зобов'язань згідно договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно, але не пізніше ніж через 10 днів після початку їх виникнення, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дні очікуваний час припинення цих обставин.
Пунктом 9.3. договору сторони погодили, що інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості причини невиконання зобов'язань по договору.
Також, п. 9.4 Договору встановлено, що сторони зобов'язуються докласти всі необхідні зусилля по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин форс-мажору. Якщо обставини форс-мажору перешкоджають виконанню якоюсь із сторін її зобов'язань згідно договору протягом більш ніж 15 днів, то даний договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін без відшкодування збитків іншій стороні.
Враховучи наведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість посиланнь відповідача на настання обставин форс-мажору, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань по договору з огляду на те, що відповідач:
- не здійснив негайного письмового повідомлення Позивача про, нібито, настання форс-мажорних обставин з моменту їх виникнення;
- письмово не повідомив Позивача про настання, нібито, форс-мажорних обставин протягом 10 днів після їх виникнення;
- не здійснив письмового повідомлення про початок, можливий строк дії і очікуваний час припинення цих обставин;
- не підтвердив інформацію про, нібито, дію (настання) обставин форс-мажору сертифікатом Торгово-промислової палати України та в строки передбачені Договором;
- не доклав жодних зусиль по зведенню до мінімуму всіх можливих несприятливих наслідків обставин нібито форс-мажору.
З огляду на викладене та в силу положень розділу 9 договору, відповідач не вправі посилатись на обставини форс-мажору, як на підставу звільнення від відповідальності за недопоставку 531,94 тон насіння соняшника за договором. Оскільки, вказаний документ є неналежним та недопустимим доказом по справі, а також не є підставою звільнення відповідача від відповідальності в порядку передбаченому законодавством та розділом 9 договору.
Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2018 року по справі №910/14216/17; постанові від 10.10.2018 року по справі №913/958/16.
Також, у відповідності до п. 9.1. договору, жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус, чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі.
Крім того, відповідач не звертався до Торгово-промислової палати України до 21.10.2020 року, а ТПП України не відмовляла Відповідачу у видачі сертифіката у вказані ним дати через зазначені ним підстави (затримка в діловодстві). Жодних доказів на підтвердження вказаної обставин останнім до суду першої інстанції не надано.
Відповідач вказує про те, що несприятливі погодні умови діяли з травня по вересень 2020 року. Тобто, на час укладення договору (18.08.2020 року) вказані обставини вже діяли тривалий час, що виключає як непередбачуваність вказаних обставин (тобто їх можливо було передбачити на момент укладення договору, що виключає наявність форс-мажору (п. 6.9 Регламенту), так і можливість звільнення від відповідальності відповідача у відповідності до п. 9.3 договору.
Стосовно посилань відповідача на сертифікат Луганської регіональної ТПП за №09900-20-1702 від 21.10.2020 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), судова колегія вважає за необхідне заначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо оцінки вказаного сертифікату регіональної ТПП.
Стосовно посилань відповідача на сертифікат Торгово-промислової палати України від 19.03.2021 року за №3100-21-0313, слід зазначити наступне.
Вказаний документ не може слугувати неналежним та недопустимим доказом по даній справі, згідно вимог ст.73-76 ГПК України, а також, не є підставою звільнення відповідача від відповідальності в порядку передбаченому розділом 9 договору з огляду на наступне:
Згідно із п. 6.2. Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У відповідності до п. 6.9. Регламенту, надані Заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити, серед іншого, про причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
Тобто, з вказаних вище положень вбачається, що форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору щодо неможливості виконання конкретних зобов'язань і виконання яких стало неможливим через наявність вказаних обставин.
Вищенаведений Сертифікат ТППУ від 19.03.2021 року був виданий щодо виконання зобов'язань по поставці 1010,34 тон в період з 20.08.2020 по 16.09.2020 року, в наслідку того, що в період з 01.09.2020 року по 16.09.2020 року, нібито, діяли форс-мажорні обставини.
Але, за умовами договору відповідач повинен був виконати у разі настання таких обставин відповідно до умов п 9. 3 договору, що ним не було виконано.
Тобто, відповідно до Сертифікату, форс-мажорні обставини діяли з 01.09.2020 року по 23.09.2020 року.
Проте, за договором Відповідач мав здійснити поставку (повністю виконати зобов'язання) в термін з 20.08.2020 року по 16.09.2020 року. Тобто, скаржник не довів відсутність його вини в невиконання договору в повному обсязі в період з 20.08.2020 року по 01.09.2020 року, коли не діяли форс мажорні обставини. Отже, є неналежним та недопустимим доказом та не може підтверджувати обставини форс-мажору у правовідносинах за Договором №Р90043 від 18.08.2020 року по зобов'язанням зі строками поставки з 20.08.2020 до 16.09.2020 року та предметом поставки в 1500 тонн насіння соняшника, а не 1010,34 тонни. А також за невиконаного зобов'язання в 531,94 тонни, а не 1010,34 тонн соняшника.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що документи на які посилається відповідач на підтвердження обставин форс-мажору та задля звільнення його від відповідальності суперечать один одному.
Так, в сертифікаті Луганської ТПП термін зобов'язання визначений «до 16 вересня 2020 року».
В той час, як в сертифікаті ТППУ термін зобов'язання визначений «з 20.08.2020 до 16.09.2020 року».
Також в сертифікаті Луганської ТПП термін дії форс-мажорних обставин визначений у дати з « 03.09.2020 по 23.09.2020», в той же час в сертифікаті ТППУ термін дії форс-мажорних обставин визначений удати з «01.09.2020 по 23.09.2020».
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що надані відповідачем докази є суперечливими та викликають сумніви щодо їх достовірності та в достовірності відображеної в них інформації.
За змістом положень статей 218 ГК України та 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення господарського зобов'язання, якщо вона доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, тільки якщо інше не передбачено законом або договором.
Тобто, за документами наданими відповідачем вбачається, що посуха, на думку відповідача, почалася ще в травні 2020 року, а відповідно до листів Луганського обласного центру з гідрометеорології ДСУНС - тривала з початку червня 2020 року.
При цьому, в Актах обстеження земельних ділянок від 23.09.2020 року за №1,2,3,4,5,67,8,9 (надані Відповідачем) чітко встановлено, що відсутність опадів спостерігалась відповідачем з 01.07.2020 року.
Отже, посуха та складні погодні умови, за твердженнями відповідача, почались до моменту укладення договору від 18.08.2020 року.
Об'єктивно, враховуючи незначний проміжок часу від моменту укладення договору до моменту початку його виконання, відповідач - особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність), не міг не знати чи не прогнозувати настання обставин, якби такі були, за яких він не зміг би виконати зобов'язання за договором. Крім того, повідомити про такі обставини у відповідності до п. 9.2 договору іншу сторону.
Враховуючи, що посуха та її наслідки не настають раптово, крім того, несприятливі погодні умови почали діяти з травня 2020 року (як зазначає відповідач), враховуючи що договір укладався 18.08.2020 року, а поставки мали починатись з 20.08.2020 року (тобто і збір врожаю відповідно) - відповідач міг усвідомлювати про такі обставини та міг передбачити до того, як договір було укладено, обсяги врожаю та ризики пов'язані з невиконанням договору.
Враховуючи викладені положення законодавства та п. 9.1. договору, обставина, на яку посилається відповідач, за будь яких умов, не може бути форс-мажором (непереборною силою) та підставою для звільнення ООО «Білолуцьк-Агро» від відповідальності, адже договір було укладено 18.08.2020 року, тобто після дат у які виникли обставини на які посилається відповідач. (Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.10.2020 року по справі №910/1931/19).
В своїй апеляційної скарзі відповідач посилається на відсутність протиправності його поведінки та вини в порушенні зобов'язань за договором стверджуючи про те, що кількість вирощеного врожаю залежить від об'єктивних факторів, зокрема, погодних умов. Він стверджує, що так як погодні умови були складними, то і врожайність була низькою, що є обставинами, які не залежали від його волі.
При цьому відповідач посилається і на те, що, начебто, доклав зусиль для вирощування врожаю в об'ємі встановленому договором. Однак такі докази в матеріалах справи відсутні.
Слід також відзначити, що дати укладення договору та дати встановлені для початку поставок насіння соняшника за договором, свідчать про відсутність причино-наслідкового зв'язку між погодними умовами та врожайністю.
Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Вказані положення ЦК України також кореспондують положенням Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), а саме ст. ст. 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України.
У даному випадку, відповідачем надано пояснення, а саме:
Відповідно до п. 7.1. договору, прийом товару за якістю і кількістю відбувається покупцем чи уповноваженою ним на це особою і лабораторією покупця чи незалежною інспекцією, призначеною покупцем, після прибуття товару на адресу покупця: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76. Якість і кількість товару є кінцевими згідно з результатами аналізу, що був проведений лабораторією покупця у місці призначення, вказаному у п. 1.1. цього договору і вагами покупця.
Відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором адже, з 1500 тон соняшника обумовлених договором, було поставлено лише 968,06 тон.
При цьому, відповідачем було зібрано 1511,72 тон насіння соняшника врожаю 2020 року (Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році, Розділ 1, Підрозділ 7.1, код рядка 0520).
Тобто, окрім поставлених позивачу 968,06 тон насіння соняшника підповідач зібрав ще 543,66 тон насіння (1511,72 тон - 968,06 тон = 543,66 тон). Середня врожайність соняшника у відповідності до наданого Звіту про площі дорівнює 1511,72 тон / 1081 га посівних площ під соняшник = 1,398 т/га врожайності.
Тобто, відповідач не поставив позивачу навіть те насіння соняшника, яке зібрав виходячи з наданих звітів та його тверджень.
Посилання відповідача на не поставку всього зібраного врожаю через, невідповідність частини зібраного насіння соняшника якісним характеристикам визначеним договором - не заслуговує на увагу та не підтверджено належними і допустимими доказами по справі.
Надані відповідачем до матеріалів справи Висновки виробничо-технічної лабораторії ТОВ «Білолуцьк-Агро» від 23.09.2020 року (9 штук) - є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження його аргументів щодо невідповідності насіння соняшника якісним характеристикам визначеним п. 2.2. та п. 2.3 Договору, адже:
- аналіз насіння соняшника відбувся з порушенням п. 7.1. договору;
- в висновках не вказано яким саме технічним вимогам не відповідало насіння
соняшника;
- вологість насіння соняшника вказаного у висновках могла відповідати п. 2.3 договору;
- в наданих висновках відсутні інші якісні характеристики насіння соняшника, що передбачені п. 2.2 договору; - інше.
Але у даному випадку, вказані обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно ж до наданої відповідачем Бухгалтерської довідки №1 «Про недобір врожаю соняшника по ТОВ «Білолуцьк-Агро» в 2020 році» від 23.09.2020 року, він планував недоотримати 1200 тон насіння соняшника з 2810 тон запланованих. Тобто, станом на 23.09.2020 року відповідач планував отримати 2810т - 1200т = 1610 т насіння соняшника.
Що стосується наданої відповідачем Бухгалтерської довідки №2 від 23.09.2020 року, судова колегія ззазначає наступне.
Вищенаведена довідка є неналежним та недопустимим доказом щодо невідповідності зібраного відповідачем та непоставленого позивачу насіння соняшника якісним характеристикам визначеним договором в силу п. 7.1. договору.
Більше того, у вказані довідці йде мова про невідповідність ДСТУ 4694:2006, проте в ній відсутні жодні посилання на невідповідність якісних характеристик насіння соняшника п. 2.2 договору.
Серед іншого, 543,66 т насіння соняшника (відповідно до Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур), яке було зібрано відповідачем понад вже поставлене позивачу, та яке, нібито, не відповідало якісним характеристикам за договором, слід відзначити, що воно:
- не пропонувались позивачу, що також свідчить про невжиття всіх можливих дій для виконання відповідачем зобов'язань за договором;
- не надавалось для аналізу в лабораторію позивача, як того вимагав п. 7.1. договору.
Відповідач не заперечує, що не поставив позивачу 531,94 тонни насіння соняшника за Договором поставки, а в своїй апеляційній скарзі зазначив про те, що в господарському праві діє принцип вини зобов'язаної сторони, якщо не доведено протилежне. А також надав документи, які свідчать про те, що ТОВ «Білолуцьк-Агро» фактично зібрало на 543,66 т більше насіння ніж поставило відповідачу по договору, що і спричинило його порушення.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, при наявності зібраного відповідачем врожаю 2020 року в загальному об'ємі в 1511,72 тонни насіння соняшника і, при цьому, здійснені поставки позивачу лише 968,06 тон з 1500 тон насіння соняшника передбачених договором (тобто відповідач поставив менше насіння ніж зібрав, а зібраного врожаю повинно було вистачити для належного виконання зобов'язань за договором), то і посилання відповідача на Форс-мажор чи несприятливі погоні умови, як на підставу звільнення від відповідальності за недопоставку товару за договором - є необґрунтованими. Адже неврожай не вплинув на можливість виконання зобов'язання перед позивачем, а відповідач зібрав достатню кількість насіння для належного виконання договору.
При ухваленні рішення від 12.05.2021 року, Господарський суд Луганської області всебічно та повно дослідив всі обставини справи на які посилались сторони в своїх заявах по суті спору та на підставі тих доказів, які були надані сторонами.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення по справі дотримався положень матеріального та процесуального права, встановив викладені в них обставини з повним дотриманням положень ГПК України щодо доказування, а також, серед іншого, принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Щодо вимог за зустрічним позовом, судова колегія зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, шо відповідно до ухвали 01.04.2021 року господарський суд Луганської області, провадження у справі №913/14/21 за зустрічним позовом в частині стягнення коштів у сумі 661590,15 грн за договором поставки від 18.08.2020 №Р90043 закрив. У зв'язку із тим , що 16.03.2020 року ТОВ «Сателлит» сплатило решту коштів в розмірі 661590,15 грн. за поставлене ТОВ «Білолуцьк-Агро» насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року, що підтверджується наданими до клопотання копіями платіжними дорученнями: від 16.03.2021 №2285 на суму 295190,49 грн; від 16.03.2021 №2284 на суму 52509,34 грн; від 16.03.2021 №2283 на суму 101764,74 грн; від 16.03.2021 №2282 на суму 212125,58 грн.
А тому, предметом зустрічного позову було стягнення з ТОВ «САТЕЛЛИТ» пені за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 22333,34 грн., 3% річних в сумі 19847,69 грн., інфляційні втрати за період з 12.10.2020 по 01.02.2021 в сумі 19737,36 грн. за договором поставки від 18.08.2020 №Р90043.
ТОВ «САТЕЛЛИТ» сплатило решту вартості (20%) за поставлені ТОВ «Білолуцьк-Агро» 958,06 тонн насіння соняшника після отримання від ТОВ «Білолуцьк-Агро» квитанцій про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.
Позивач за первісним позовом стверджував, що відповідно до положень договору ТОВ «Білолуцьк-Агро» мало направити ТОВ «САТЕЛЛИТ» квитанції про реєстрацію відповідних податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.
Зокрема, п. 6.1.2. договору було встановлено, що інші 20% від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту реєстрації Постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст. 201 ПКУ на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Згідно з абз. 9 п. 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Тобто, мова йде про отримання покупцем саме квитанції про таку реєстрацію податкової звітності, яку (квитанцію) отримує з податкової саме відповідач, та в якій фіксується дата та час надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до податкових органів. Зазначені в квитанції дати подання звітності відповідачем є важливими, адже протягом 5-ти днів покупець зобов'язаний сплатити 20 % за решту товару (а також п. 8.8 та 8.9. договору). Адже на підставі такої квитанції, і мала здійснюватись оплата 20% за поставлений товар відповідно до п. 6.1.2 договору.
15.03.2021 року, в програмі «СОТА» ТОВ «Білолуцьк-Агро» відправило ТОВ «САТЕЛЛИТ» квитанції про зареєстровані податкові накладні та розрахунки коригування до них (докази в матеріалах справи), а саме: Податкову накладну №23 від 21.09.2020 року та Додаток №2 №26 від 22.09.2020 року (Розрахунок коригування до вказаної податкової накладної); Податкову накладну №27 від 24.09.2020 року та Додаток №2 №29 від 25.09.2020 року (Розрахунок коригування до вказаної податкової накладної); Податкову накладну №30 від 25.09.2020 року та Додаток №2 №34 від 28.09.2020 року (Розрахунок коригування до вказаної податкової накладної); Податкову накладну №7 від 08.10.2020 року та Додаток №2 №8 від 09.10.2020 року (Розрахунок коригування до вказаної податкової накладної).
Направивши 15.03.2021 року до ТОВ «САТЕЛЛИТ» вказані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ТОВ «Білолуцьк-Агро» вчинило дії, що свідчать про згоду з позицією позивача стосовно умови оплати решти 20% за поставлений товар лише після підтвердження реєстрації вказаних податкових накладних та розрахунків коригування за допомогою квитанцій.
16.03.2021 року, ТОВ «САТЕЛЛИТ» здійснило оплату 661 590,15 грн., зважаючи на те, що 15.03.2021 року ТОВ «Білолуцьк-Агро» спрямувало ТОВ «САТЕЛЛИТ» вказані квитанції про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування у відповідності до п. 6.1.2. договору, а оплата була здійснена ТОВ «САТЕЛЛИТ» в порядку та строки передбачені договором.
3 огляду на викладене, на момент подачі зустрічного позову у ТОВ «Білолуцьк-Агро» передчасно заявлено позов, оскільки саме він не виконав умови договру п. 6.1.2.
А тому, Господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні зустрічного позову та відсутності підстав для стягнення з ТОВ «САТЕЛЛИТ» неустойки, 3% річних ті інфляційних нарахувань.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Білолуцьк-Агро» є необґрунтованою, а твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро" є безпідставними та непідлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 вищенаведеного Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро" та залишення рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року у справі №913/14/21 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білолуцьк-Агро", смт. Білолуцьк, Новопсковський район, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року у справі №913/14/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 12.05.2021 року у справі №913/14/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 18.08.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2021 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова